Закон про мобілізацію прийняли: що він передбачає

Сьогодні, 11 квітня, Верховна Рада схвалила в цілому законопроєкт про мобілізацію №10449. Таке рішення підтримали 283 народних депутатів. Перед голосуванням до нього внесли низку правок. Тепер закон має підписати спікер Верховної Ради і передати документ на підпис президенту. Він вступить у дію через місяць після цього.

Нагадаємо, у першому читанні законопроєкт ухвалили ще 7 лютого. Однак відтоді депутати подали до нього низку правок. Деякі правки депутати підтримали перед самим голосуванням. 

Також перед голосуванням, як повідомляє «Радіо свобода», із закону виключили норму про демобілізацію після 36 місяців служби і ротацію військовослужбовців. Зазначають, як раніше пояснили у Міноборони, через оперативну ситуацію на фронті Генеральний штаб Збройних сил України висловив побажання, щоб норми щодо демобілізації були розглянуті в окремому законопроєкті. За словами речника Міністерства оборони Дмитра Лазуткіна, «є доручення від парламентського комітету розробити протягом восьми місяців новий закон, який буде стосуватися безпосередньо ротації та демобілізації».

Детальніше про мобілізаційний закон

Перед голосуванням нардеп від фракції Європейська Солідарність Олексій Гончаренко опублікував перелік остаточних положень нового закону, повідомляє «NV».

Підлягають мобілізації тільки за бажанням

• особи з інвалідністю (на військову службу за контрактом);
• особи, звільнені з полону;
• особи віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку або базову військову службу.

Кого не призиватимуть

• Закон передбачає, що низка громадян можуть отримати відстрочку від мобілізації. Зокрема, мова йде про осіб з інвалідністю, батьків трьох і більше неповнолітніх дітей (крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів), тих, хто самостійно виховує неповнолітню дитину.

• Також від мобілізації звільняються усиновлювачі, опікуни дітей з інвалідністю і недієздатних осіб, громадяни, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти.

• Бронь можуть отримати співробітники правоохоронних органів, депутати Верховної Ради та їхні помічники (не більше двох), керівники міністерств і їхні заступники, очільники судових органів і судді, представники місцевої влади, члени Рахункової палати.

• Призову на військову службу не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, а також наукові і науково-педагогічні працівники, які працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75% ставки.

Запровадження базової військової служби

Замість строкової служби закон вводить «базову військову підготовку» для громадян. Її можна пройти під час навчання у ВНЗ або в тренувальних центрах ЗСУ. Така підготовка почнеться з 1 вересня 2025 року.

Мобілізація транспортних засобів

Мобілізація транспортних засобів громадян можлива, якщо у власності особи перебуває більше одного транспортного засобу.

Електронний кабінет призовника

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, можуть у добровільному порядку створити особистий електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного або резервіста.

Державна служба

Прийняття на державну службу можливе лише у разі проходження базової військової служби або військової служби (крім непридатних до військової служби). Особи, які не пройшли військову службу чи базову військову підготовку, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції.

Мобілізація засуджених

Передбачена можливість проходження військової служби за призовом засуджених осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, крім тих, хто засуджений за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Надаватиметься можливість служити ув'язненим за нетяжкими статтями. Засуджені за умисне вбивство, зґвалтування, сексуальне насильство, за злочини проти основ національної безпеки не будуть мобілізовані.

Як зазначає видання BBC, закон головним чином спрямований на те, щоб поставити на облік усіх військовозобов'язаних і оновити їхні дані.

Чоловіки у віці 18-60 років зобов'язані протягом 60 днів після того, як закон вступить в дію, оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника.

Чоловіки повинні мати і носити при собі військово-облікові документи та пред'являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК. Без цих документів українці за кордоном не зможуть оформити паспорт чи отримати консульські послуги. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, можуть в добровільному порядку зареєструвати свій електронний кабінет.

Скасовується відстрочка від служби для аспірантів, які вчаться на контракті, і для тих громадян, що здобувають наступну освіту, яка не є вищою за попередню.

Ті, хто ухиляється від мобілізації, матимуть проблеми із законом. Зокрема, проєкт закону пропонує дозволити ТЦК через суд позбавляти ухилянтів водійських прав. Також на них очікує суттєве збільшення штрафів.

Військкомат зможе звертатись в поліцію з проханням затримати ухилянта. Якщо таке неможливо, то в такому випадку ТЦК надсилає громадянину рекомендований лист з вимогою з'явитись у військкомат. Такий лист вважається врученим, навіть якщо людина його не отримала. Якщо після цього вона добровільно протягом 10 календарних днів не з'явиться в ТЦК, то військком має право звернутись до суду з вимогою позбавити ухилянта водійських прав.

Читайте також: Хмельницький апеляційний суд вдруге очолив Сергій Болотін: що у декларації судді