ye-logo.v1.2

Головні «куранти» Хмельницької області

Суспільство 4374
Фото: Євгенія Дорофєєва

Кореспонденти нашої газети залізли всередину механізму найголовнішого годинника Хмельниччини і з'ясували, що він може вмістити з десяток дорослих чоловік, а зупинити його може навіть маленька ластівка

Годинник, що прикрашає башту однієї із головних адміністративних споруд області - Будинку рад, де знаходяться робочі кабінети губернатора та голови обласної ради, свого роду унікальний. По-перше, він один із найбільших діючих годинників в області. По-друге, один із найстарших. А по-третє, складається аж з трьох окремих циферблатів.

За сімома замками

Просто так дістатися до головного годинника області не вийде. Доступ до цього механізму має лише декілька людей в області, та й ключ зберігається під наглядом охоронця Будинку рад. Проте, нам вдалося зустрітися зі справжнім «зберігачем» обласного часу, котрий ось уже 20 років, по декілька разів на тиждень долає не один десяток сходів, щоб дістатися найвищої точки Хмельницького “білого дому”. “Мінімум буваю тут двічі на тиждень. Необхідно це для того, аби перевірити справність годинника: чи все точно йде, чи немає пошкодження циферблатів чи ще якихось непередбачених ситуацій”, - розповідає зберігач головних обласних годинників Володимир Школьнік, заводячи нас на четвертий поверх Будинку рад. До речі, шлях до головного годинника області не такий вже й легкий. Щоб піднятися до п'ятого поверху Будинку рад, де, власне, і розташовується годинник, займаючи технічне приміщення у башті, необхідно піднятися металевими сходами. Причому вони настільки вузькі та круті, що один необережний рух - і можна скотитися донизу. «Звідси увесь центр міста, як на долоні, - каже зворушливо Володимир Васильович, виводячи нас на дах Будинку рад, якраз до того місця, де розвивається стяг над головною площею Хмельниччини. - Дуже мальовниче місце, проте, не для тих, кого висота лякає. А нам ще вище треба піднятися». Відрізок, який залишився до головних дзигарів області, виявляється найважчим. Сходи ще крутіші та вужчі. Страховка – лише хиткі перила. Від незвички починають боліти коліна, а навкруги чутно запах випорожнення птахів. А ще дуже холодно. Напевно, взимку тут знаходитися непереливки.

Жодної романтики

Останні двері, що приховують від сторонніх очей годинниковий механізм головної адміністративної будівлі області, навіть й дверима не назвеш. Швидше це – дерев'яний невеличкий люк. Ще кілька кроків, і ми вже усередині головних дзигарів Хмельниччини. Якщо бути до кінця відвертим – повне розчарування. Під ногами хистка підлога з дошок (раніше й цього не було, і часових справ майстрам доводилося перестрибувати на такій висоті поміж балками), а навкруги - жодного очікуваного механізму. Лише якісь незрозумілі електрокоробки та дроти… Побачивши наше здивування, пан Володимир почав посміхатися. «А ви що, як у фільмах хотіли побачити гвинти та пружини? Може, це один із найстаріших годинників області,а він був встановлений тут наприкінці 1960-х - початку 1970-х років. Зроблений на спеціальне замовлення. Тому і начиння тут для тих часів доволі передове. Можливо, зараз воно й примітивно виглядає і не має тієї сучасної електроніки, як великий годинник, встановлений в Хмельницькому на башті кінотеатру «Планета», проте також має свої переваги. Скільки вже займаюся цим годинником і не можу пригадати жодної серйозної поломки, - тричі спльовуючи, розповідає пан Володимир, проводячи екскурсію своїми володіннями. – Біда лише від птахів. Незважаючи на те, що усі три циферблати годинника захищені склом, голуби та ластівки все одно знаходять шпарини, щоб до нього залетіти. Буває, що стрілки з ладу виведуть».

Головний годинник області лишили «голосу»

Хоч годинник Будинку рад має аж три циферблати, точним його не назвеш. Володимир Васильович каже, що на його циферблатах немає точного ділення на хвилини, Тому, скажімо, рівно 13 годин 51 хвилину проставити важко. «Хоча, цей годинник завжди звіряємо з радіо», - резюмує «хранитель часу». Між іншим, ще на початку 1990-х років, годинник Будинку рад ще й сповіщав про час характерним боєм. Відбувалося це кожні півгодини та кожну годину: якщо 12.00, то «бамкав» рівно дванадцять разів. Проте, зараз дзигарі мовчать. І все через численні скарги жителів навколишніх будинків, яким бій хмельницьких курантів заважав. Зараз єдине, що вирізняє цей годинник від решти, це оригінальна підсвітка циферблатів, яка, між іншим, вже довгі роки вмикається автоматично: щойно на вулиці наступає темрява. І цьому процесу жодне переведення часу на заваді не стає.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую