Приправте життя гостротою!

Домашній лікар
Одна з найдавніших приправ світу здавна славилася не лише надзвичайними можливостями перетворювати звичайну страву на дуже смачну, але й – чудодійними цілющими властивостями. У народній медицині гірчицю застосовують для лікування застуд, грипу і головного болю. Її використовують при пневмонії, бронхіті, ревматизмі, подагрі, болях у суглобах і м'язах. Гірчиця покращує апетит і травлення, мобілізуючи захисні сили організму. Аби поліпшити кровообіг, позбавитися масного блиску обличчя і вирівняти його колір, жінки накладають її на обличчя, а для того, щоб побороти целюліт – на стегна і сідниці. Окрім того існують гірчичні ванни для схуднення та гірчичні маски для волосся, за допомогою яких воно стає більш пружним, м`яким, сильним і блискучим. Що вже казати про чудодійну силу гірчичників, котру кожен із нас випробував на собі ще у дитинстві... Однак, все це стосується лише власноруч зробленого продукту, а не магазинного.
Приправа власними руками
Для її приготування знадобляться 5 столових ложок гірчичного порошку, по столовій ложці цукру й олії, та по чайній – оцту і солі. Гірчичний порошок, розмішуючи, розводять окропом, доки він не перетвориться на однорідну кашку. Додають цукор, сіль, оцет і олію, й ретельно перемішують. Після цього суміш перекладають у банку і, закривши кришкою, ставлять на 10-12 годин у тепле місце (приміром, біля батареї). Аби перетворити домашню гірчицю на пікантну, можна додати до приправи трохи імбиру, мускатного горіха, часнику або гвоздики.
Як продовжити гірчиці життя
Звісно, найдовше у холодильнику перекидається прісна гірчиця, яка найменше усім смакує. Але, що робити, якщо ковбаса і холодець ще не закінчилися, а приправа вже втратила свої смакові властивості?! Господині радять не поспішати відправляти її на смітник, давлячись м’ясом у сухом’ятку. Продукт можна «реанімувати», додавши у ємність столову ложку меду. Після цього суміш слід ретельно перемішати до однорідної маси і, закривши кришкою, залишити продукт на 20-30 хвилин у спокої, аби вистоявся. Якщо ж гірчиця засохла, то в неї додають кілька крапель оцту або білого вина і дрібку цукру.
Гірчичний експеримент
Ми купили п’ять зразків вітчизняної гірчиці й запропонували її скуштувати усіх незацікавлених поціновувачів цього продукту. І хоча на колір і смак – товариш не всяк, але усі погодяться, що гірчиця повинна хоча б частково відповідати своїй назві. На те ж вона й гірчиця, а не «солодиця». Приміром, аутсайдер нашої гіркої дегустації – «Російська вогняна» (1,9 гривні за 100 грамів продукту), завезена до нас аж із Миколаєва, не гірчила зовсім. Її називали «дитячою», «солодкою», «з поганим післясмаком» і «солодкавим запахом». Навіть нелюбителі гострого запевнили, що, окрім симпатичної пластикової баночки, платити тут немає за що. Мало кому смакувала і гірчиця «Королівська» (2,9 гривні за 130 грамів), яка, навіть, незважаючи на напис на етикетці «міцна», всім теж видалася надто солодкою. А ось, 140-грамові пачки гірчиці від ТМ «Торчин» (3,75 гривні) і ТМ «Верес» (3,55 гривні) набрали однакову кількість голосів. Споживачі оцінили їхню гостроту, колір і смак, але засудили надмірну кількість «Е» в останній. Навіть рецепт курячих ніжок у гірчиці не зміг врятувати продукт від осудливих висловів з цього приводу.
Фаворитом гірчичного застілля стала приправа «Вінницька» (200 грамів за ціною 3,90 гривні). «Сльози з очей, соплі з носа, здрастуй, минуле!» – так, проковтнувши скоринку хліба, ледь-ледь змащену вінницькою «вогняною», висловилася одна зі споживачок. Деякі, змахуючи з очей непрохані сльози, стверджували, що таку «ядерну» вони востаннє куштували ще за часів Радянського Союзу. Проте більшість людей, не змовляючись, запевнили, що саме вміст цієї скляної баночки з червоною кришечкою відповідає високому званню «гірчиця» року Дракона.