Лікар-психіатр розповіла, чому COVID-19 «ламає» людську психіку та як з цим впоратися

Коронавірус залишає відбиток не лише на фізичному, а й на психічному здоров’ї людей. Після тривалого лікування деякі пацієнти потребують консультацій психотерапевта, бо самостійно налаштуватися на нормальне життя не вдається. Лікар-психіатр, психотерапевт Лілія Брухнова розповідає про те, як з цим впоратися.

«Ми живемо в дуже складний період. З медіаресурсів черпаємо різну інформацію, – каже фахівець. – Хоч людина прагне отримувати позитивні емоції, але при цьому чомусь частіше зосереджується на негативі. Фокусується на неприємних подіях, які викликають страх, паніку, відчай, тобто емоції, які не варто переживати. У 2020-му світ побачив нову версію вірусної хвороби – коронавірус. Повний весняний локдаун, коли країни закривали кордони, адаптивний карантин – це все певним чином впливає на психіку кожної людини. Людство зіткнулося з тією хворобою, яка розгорнулася до масштабів пандемії. Епідеміологи, вірусологи завжди працюють з вірусами, вивчають їх, аналізують вплив на людський організм, проте до таких наслідків, які ми спостерігаємо при коронавірусній інфекції, ніхто не був готовий. Люди бояться симптомів цієї хвороби та лікування, але найбільше – летальних наслідків. Дуже прикро, але їх багато. Covid-19 «носить маску» грипу та звичайного вірусного респіраторного захворювання. Самостійно людям дуже складно розрізнити ці хвороби, адже у них багато спільного. Якщо при двох останніх хворобах при стабільному самопочутті ми можемо працювати, то при коронавірусі необхідна повна самоізоляція. Страх – цей стан керує зараз суспільством. Ми пам’ятаємо, що коїлося навесні й влітку, було багато смертей, бо пацієнтам не вистачало кисню. Люди панічно бояться захворіти. Смерть – це лякає найбільше. Людська психіка не готова сприймати таку значну загрозу для власного здоров’я. Панічні стани дуже швидко поширюються й ніби ланцюговою реакцією передаються від людини до людини. Недостатність кисневих точок, дороге лікування – подібні думки створюють загрозу психічному здоров’ю навіть тим, хто повністю здоровий».

Паніка – це найстрашніший ворог людини у кризових ситуаціях

За словами Лілії Брухнової, справжній тривожний стан розпочинається тоді, коли людина дійсно «підчепила» вірус. Сигнал тривоги миттєво передається у всі органи та системи. Він «говорить» про те, що організму слід готуватися до дуже непростого випробування. Тому тривожність, яка виникає у пацієнтів, хворих на коронавірус, дуже складна. У ній закладений підтекст того, що людина боїться померти. Сильні особистості своїми помислами можуть спрямувати думки у правильне річище, мовляв, все буде добре, я впораюся. Таким людям не потрібне психіатричне лікування. Проте більшість налаштовані апатично, непоодинокі випадки порушення мислення. Навіть лікарі-інфекціоністи не завжди визнають, що пацієнту потрібна термінова психіатрична допомога.

«Мислення – дуже руйнівне. Психіатри, працюючи з хворими на коронавірус, намагаються заблокувати ланцюг негативу, який впливає на мислення, й тим самим зменшують тривожність та паніку пацієнта, – каже лікар. – Здавалося б, людина одужала від вірусу й не потребує медикаментозного лікування, але дуже часто у таких пацієнтів порушується увага. Вони стають розсіяними, не можуть сконцентруватися на певній роботі. Навіть ті, хто перебувають у лікарні, замість того, щоб думати, що медики зроблять все можливе для того, щоб допомогти, формують думки по-іншому… Лікарі-психіатри та психотерапевти проводять інтернетні консультації з пацієнтами, які цього потребують».

Чи чули ми раніше такі слова як сатурація, комп’ютерна томографія, пульсоксиметр? Мабуть, більшості вони були невідомі, а зараз кожен десятий хоче придбати прилад для вимірювання рівню кисню у крові… «Людей лякають цифри, мовляв, при сатурації 93 стан критичний, але й при 70 анестезіологи та реаніматологи рятують людей. Прикро, але до лікування коронавірусу зараз долучаються люди, котрі не є спеціалістами. Режим цієї хвороби вимагає носити маску, дотримуватися соціальної дистанції й не панікувати! Панікуючи, людина втрачає можливість раціонально мислити, аналізувати, вона не може зібрати свої сили та ресурси для боротьби з хворобою. У жодному разі не можна займатися самолікуванням. Якщо відчуваєте, що психічний стан після перенесеного захворювання перебуває на межі – звертайтеся до психіатра, психотерапевта. Не запитуйте порад у фармацевтів, мовляв, які чудо-заспокійливі ліки придбати, щоб позбутися паніки й депресії. Лише фахівець підбере лікування для кожного пацієнта. Якщо є можливість немедикаментозного лікування, а психотерапевтичної корекції, то лікар її застосує. В кожного антидепресанта є своя точка прикладання… Можна приймати препарат впродовж тривалого часу, але ефекту не буде. До того ж він може замаскувати реальну картину психіатричного стану пацієнта. Благо, зараз доступні всі форми онлайн-бесід. Іноді достатньо однієї чи двох консультацій зі спеціалістом, щоб пацієнт повністю прийшов в себе і налаштувався на потрібний лад. Спокій та оптимізм не лише покращують життя, а й допомагають подолати складні ситуації», – каже Лілія Брухнова.

Катерина СТУЧІНСЬКА.