ye-logo.v1.2

Лабораторні будні: як досліджують тести на коронавірус (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Здоров'я 1347
Сайт \
Сайт "Є" побував у лабораторії, де досліджують проби на коронавірус. Фото: автора

Працівники «ковідної» лабораторії розповіли про роботу із небезпечним вірусом.

Щодня на Хмельниччині, у середньому, роблять 500-800 тестів на коронавірус методом ПЛР. Водночас у піковий період ця цифра сягала близько двох тисяч. Тоді працівникам ковідних лабораторій доводилося виконувати роботу ночами, працювати без вихідних та обходитися без потрібної техніки.

Як змінювалася робота лаборантів з початку пандемії, в яких умовах доводилося працювати, як кілька лабораторій об’єдналися в одну команду, дізнавався сайт «Є». Також у Хмельницькому лабораторному центрі показали на чому нині проводять ПЛР-тести на коронавірус та розповіли про всі етапи опрацювання проб.

Зараз у вірусологічній лабораторії порівняно спокійно: кількість проб, які надходять на опрацювання, помітно зменшилася. Водночас нове обладнання дозволяє лабораторії проводити до двох тисяч тестувань за день. Завдяки цьому результати проб, які надійшли вранці, вже ввечері відомі. Тепер про період, коли доводилося працювати без перепочинку, працівники лабораторії згадують із хвилюванням, відзначаючи, що знову витримати таке навантаження не змогли б.

«Робочий день тривав поки сил вистачало»

Як розповідає завідувачка вірусологічної лабораторії Лариса Яворська, перші тестування вони розпочали у березні торік. На той час у своєму розпорядженні мали слабенький ампліфікатор, який не дозволяв робити проби. Невдовзі їм подарували новий ампліфікатор. Однак, щоб повноцінно запрацювати, необхідно було ще багато іншої апаратури. У цей час щодня почало надходити на опрацювання по півтори тисячі і більше проб.

Спочатку штат вірусологічної лабораторії складалася з п’яти чоловік. Потім їх залишилося четверо і було зрозуміло: команду треба підсилити. На допомогу прийшли працівники лабораторії особливо небезпечних інфекцій і бактеріологічної лабораторії. Загалом працювали 16 лабораторних співробітників та ще вісім людей, які оформляли результати аналізів.

Завідувачка вірусологічної лабораторії Лариса Яворська.

«Доводилося працювати і до першої ночі. Якщо привозили пробу від хворого, якому було дуже важко, аналіз треба було робити одразу. Тоді ніхто не рахувався, сиділи на роботі скільки треба. Хоча кожен давав збій: у когось – тиск, у когось – нерви, - згадує Лариса Дмитрівна. - Важко було морально поки пройшов період адаптації. Ми тут фактично жили, Сім’ї забули, як ми виглядаємо. Мій чоловік готував їсти і передавав сюди. А в кого діти малі, це було ще важче. Ще до законодавчих доплат ми просто працювали, бо мали виконати роботу. Хоча були працівники, які приходили нам допомагати і не витримали, але наші місцеві все пережили».

Найважчий період для лабораторії припав з березня по вересень. Тоді кількість проб була велика, виникла потреба в апаратурі. Персонал не справлявся вручну досліджувати біоматеріал. Коли прийшло ж обладнання, процес вдалося налагодити.

«Було, що секційний матеріал привозили ввечері. Люди чекають на результат, щоб похоронити родича. Якщо тест був позитивний, то в мішку ховали ж. Звісно, ми ж не могли просто зібратися і йти додому. Тому робили і до першої ночі, а на ранок знову поверталися, - каже завідувачка лабораторією особливо небезпечних інфекцій Наталія Габрикевич. – Виснажені були всі. Було кисневе голодування – цілий день усі в масках, захисних костюмах. Не виходили по вісім годин з кімнат. Лише на 15 хвилин в туалет, поки кабінет кварцується. Тепер вже все на автоматі, менше людського фактору. А тоді робиш і хвилюєшся – може щось не так».

Ночами після завершення робочого дня лаборантів розвозили водії.

Чимало працівників лабораторії перехворіли ковідом. Почалася хвиля захворювань у травні й зачепила тоді багатьох.

«У кожній кімнаті у нас бактерицидні лампи. Протягом дня і обов’язково вкінці робочого дня у нас обробляються приміщення. Якось тут, на роботі, впевненіше себе почуваєш. Є захисні костюми, деззасоби і ламінарні бокси. Однак побутовий спосіб зараження ніхто не відміняв. І в нас багато працівників перехворіли на коронавірус, - додає Лариса Яворська. - Почалося в травні й пішло-поїхало. У нас немає такого, що один робить одну роботу, інший - іншу. Ми все робимо універсально. Тож і підміняли один одного».

Як тепер

Зараз у розпорядженні лабораторії три автоматичні станції, п’ять ампліфікаторів, ламінарні бокси та необхідний розхідний матеріал. Завдяки цьому процес тестування значно пришвидшився, відпрацьовані й етапи обробки проб.

Щоранку проби до лабораторного центру передають із лікувальних закладів всієї області. Додалися тепер ще ПМСД, в яких організовані пункти збору біоматеріалу. Привозять їх у сумках-холодильниках із направленнями лікарів. На прийомі дівчата-лаборантки забирають проби через віконце, реєструють, передивляються чи вони в належному стані та пускають в роботу. 

Тут лаборантки приймають проби на аналізи.

Перед дослідження зразки підготовлюють у спеціальних боксах біобезпеки.

Завдяки цим боксам, або ж ламінарним шафам, працівники захищені від вірусу.

Кожен зразок доводять до потрібної норми у боксах біобезпеки – саме ця апаратура захищає працівників від проб, які вони обробляють. Далі відправляють на виділення нуклеїнової кислоти. Цей процес відбувається в автоматичних станціях, яких в лабораторії є три. За один раз на одному такому апараті можна обробити 96 проб. Проте перша автоматична станція з’явилася лише у серпні. До того часу роботу доводилося проводити вручну і займав цей процес чимало часу.

Після цього виділена нуклеїнова кислота йде на ампліфікацію, де вже прилад визначає, чи є у зразку COVID-19. Результат тесту визначають лаборанти за графіком, який відображається на комп’ютері, підключеному до ампліфікатора. Потім ці результати передають технічним працівникам, які їх оформляють і розсилають електронною поштою по лікувальних закладах.

Автоматична станція, в якій виділяють нуклеїнову кислоту.

«Виділення нуклеїнової кислоти проходить трохи більше години. Потім ампліфікація триває ще півтори-дві години. Тобто раніше 96 зразків ми могли робити до п’яти годин. Того й були затримки. Простіше стало, коли ми купили ще один ампліфікатор і станцію, а потім нам купили ще один амплііфікатор. Так ми по трохи увійшли в систему. Люди звикли до режиму роботи і ми почали по черзі працювати», - додає Лариса Яворська.

Фінальний етап дослідження - ампліфікація, під час якої стає відомий результат тесту.

Результати ампліфікації подаються у графіках на монторі, за якими медики визначають позитивний чи негативний тест.

Відпрацьовані біоматеріали зберігають у великих холодильних камерах при температурі -73. Деякі з них відправляють для досліджень з хмельницької лабораторії у столицю, решту – утилізують. Договір про утилізацію уклали з однією компанією, яка знищує небезпечний вірус за допомогою спеціального обладнання.

«Хворих не стало значно менше»

В офіційній статистиці, яку щодня подає пресслужба Хмельницької облдержадміністрації, останнім часом повідомляється про меншу кількість нових підтверджених випадків коронавірусу. Проте, як зазначають у лабораторному центрі, у відсотках позитивних результатів від проведених тестувань не поменшало. Просто тепер надходить значно менше зразків на опрацювання.

«У середньому, підтверджується близько 30% позитивних результатів від проведених тестувань. Тенденція практично на тому ж рівні залишається. Може бути невелике коливання залежно від того, звідки привезуть проби на тестування, - розповідає виконувач обов’язків генерального директора Державної установи «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» Микола Габрикевич. - Люди менше тестуються через зміни в стандартах медичної допомоги».

Нині у приміщенні лабораторії облаштовують нові бокси для досліджень.

Також тут здійснюють забір біоматеріалів для проведення ПЛР-тестування. Послуга проводиться на платній основі.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую