Наслідки інфекційних захворювань можуть бути значно важчими, ніж сама хвороба - епідеміолог

Уже другий рік поспіль вся наша увага прикута до коронавірусу: ми щодня стежимо, скільки людей захворіли, скільки одужали, цікавимося, чи здатні впоратися із хворим лікувальні заклади, сумуємо за тими, хто хворобу не подолав... І розуміємо, що основний захист від інфекції — щеплення. Натомість, крім коронавірусу, не зникли усі інші хвороби, зокрема й інфекційні. Від багатьох з них захищає все та ж вакцинація. Щоправда, дехто остерігається робити щеплення в умовах пандемії. Проте медики радять не зволікати з плановою вакцинацією. Й це стосується не лише дітей, деякі щеплення слід робити і дорослим. Про те, від яких інфекцій захищають щеплення, якою є реакція на введення вакцин, ми попросили розповісти завідувачку відділу імунопрофілактики інфекційних та соціально-узалежнених хвороб, лікаря-епідеміолога обласного центру громадського здоров'я Олену Іваськів.

— На сьогодні імунопрофілактика визнана одним з успішних і економічно ефективних заходів у сфері громадського здоров’я, — каже Олена Степанівна. — Ключовими цілями імунізації є зменшення кількості випадків захворювань, смертності й інвалідизації через інфекційні хвороби, формування колективного імунітету та зниження витрат системи охорони здоров’я на лікування та профілактику інфекцій, яким можна запобігти засобами специфічної імунопрофілактики. Витрати на імунізацію у 16 разів менші, ніж витрати на лікування хворих на такі інфекційні захворювання.

— Що таке колективний імунітет?

— Колективний імунітет — це явище несприйнятливості окремої спільноти до інфекційних захворювань, а також метод захисту від інфекційних хвороб. Тобто, якщо великий відсоток спільноти отримав індивідуальний імунітет до інфекції, це забезпечує ефективно захист особам, які ще не захищені. Чим більше осіб у спільноті мають індивідуальний імунітет, тим менша ймовірність того, що незахищені вступатимуть в контакт із носієм хвороби. Так, наприклад, метод колективного імунітету був ефективний для ліквідації віспи в 1977 році і для регіональної ліквідації багатьох інших захворювань.

— Від яких захворювань в Україні щеплення обов'язкові?

— В Україні існує Національний календар профілактичних щеплень. До нього постійно вносяться зміни. На сьогодні передбачені обов'язкові профілактичні щеплення від десяти інфекційних захворювань: туберкульозу, гепатиту В, кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, кору, паротиту, краснухи, гемофільної інфекції. Усі їх роблять в дитячому віці. У дорослому ж щодесять років потрібно робити щеплення проти дифтерії та правцю.

— Розкажіть, як діє вакцина на організм?

— Вакцина — препарат, що складається з ослаблених, вбитих збудників хвороб чи продуктів їхньої життєдіяльності, чи їхніх синтетичних аналогів. Є різні типи вакцин: вірусні (до складу входить сам вірус), інактивовані (у складі — вірус ослаблений, вбитий або живий), білкові (виготовлені на основі білка) і нового покоління — векторні та мРНК вакцини (на основі нуклеїнових кислот, саме такі використовуються для щеплення від коронавірусу). На введення вакцини в організмі виробляються антитіла. І при зустрічі організму зі збудником в природних умовах антитіла вступлять “в боротьбу” з вірусом, тому людина не захворіє.

— Крім обов'язкових щеплень, існують ще інші, які не входять до Національного календаря?

— Так. Обов'язкові щеплення безкоштовні. Для рекомендованих щеплень вакцину доведеться купити за власні кошти.Таких щеплень є чимало — від гепатиту А, гепатиту В (для дорослих), грипу, вітряної віспи, пневмококової інфекції. До речі, останнє планують включити до Календаря обов'язкових профілактичних щеплень. Крім того, окремі країни вимагають наявності щеплень від деяких захворювань. І якщо людина бажає відвідати ці країни, то повинна вакцинуватися. Також є щеплення, які проводяться за епідемічними показаннями. Приміром, в якісь області, частині країни чи окремій країні виявляється спалах якоїсь інфекції. Тоді при проведенні дослідження виявляють контингент, який підлягатиме додатковій вакцинації. Такі щеплення теж безкоштовні.

— Часто від батьків можна почути думку, що краще, щоб дитина перехворіла на інфекційне захворювання і таким чином здобула імунітет, аніж вводити вакцину.

— Кожен організм індивідуальний. І невідомо, як перенесе ваша дитина інфекційне захворювання. Одна людина може перехворіти у легкій формі, а інша може хворіти важко і навіть померти. Також думка про набуття дитиною природного імунітету — це думка батьків-егоїстів, які протиставляють індивідуальний інтерес інтересу суспільства. І не потрібно боятися, що щеплення негативно вплинуть на імунітет. Віруси у вакцинах настільки ослаблені, що навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, задіється лише 0,1 відсотка імунної системи. При інфекційному захворюванні навантаження на імунітет у кількасот разів вище, ніж при вакцинації. Крім того, інфекційні хвороби небезпечні не так самі по собі, як наслідками, які можуть виникнути після них. Це — енцефаліти, менінгіти, міокардити, важкі захворювання серцево-судинної системи, вроджені вади розвитку (якщо, до прикладу, вагітна перехворіє на краснуху), чоловіче безпліддя (якщо хлопчик перенесе паротит). Тому слід зважити усі ризики, перш ніж відмовлятися від щеплення.

— Як підготуватися до щеплення?

— Профілактичні щеплення призначає сімейний лікар або педіатр. Перед процедурою лікар обов'язково оглядає дитину чи дорослого. Щеплення можна робити лише тоді, коли людина цілком здорова. Слід підписати інформовану згоду на щеплення. Також ви маєте ознайомитися з препаратом, який вводитимуть, можете попросити інструкцію до нього. Перед вакцинацією можна дізнатися про препарати на сайті Державного експертного центру, де є інструкції до усіх медичних препаратів, які зареєстровані в Україні. Після щеплення слід перебувати протягом пів години в лікувальному закладі, бо саме у цей проміжок часу може виникнути найважча реакція на введення імунобіологічного препарату — анафілактичний шок. І щоб вчасно надати допомогу в разі виникнення такої реакції, слід бути під наглядом медиків.

— Поясніть, яка реакція на введення вакцини є нормою.

— Як я вже зазначала, вакцина — це чужорідна речовина, яка вводиться людині. І природно, що на неї організм реагує. Це може бути місцева реакція: почервоніння, набряк, біль у місці ін'єкції. Або реакція у вигляді підвищення температури, загального нездужання, запаморочення, нудоти. Після щеплення проти кору, паротиту і краснухи можуть навіть з’явитися незначні висипання на тілі. Такі реакції вважаються нормою, вони швидко минають. Але якщо вас іще щось турбує, то краще одразу звернутися до сімейного лікаря.

— Але такі реакції спостерігаються не у всіх?

— Звісно, ні. Кожна людина — індивідуальна. І у кожного буде своя відповідь на введення вакцини. Хтось взагалі не відчує нічого, у когось виникне незначний біль у місці уколу, ще у когось підвищиться температура...

— Ми живемо в час пандемії. І дехто вважає, що це — не найкращий час для імунізації, що планові щеплення слід відкласти на потім.

— Будь-які переривання планової вакцинації, навіть на короткий період, призведуть до підвищення ймовірності спалахів вакцинокерованих інфекцій або зростання кількості випадків захворювань, яким можна запобігти шляхом вакцинації. А це, в свою чергу, призведе до додаткового навантаження на систему охорони здоров’я.