Травми – це “чума” ХХІ століття

З 1 листопада в області офіційно запрацювали центри травми: при обласній лікарні – першого рівня, при Кам'янець-Подільській та Хмельницькій міських та Волочиській, Городоцькій, Дунаєвецькій, Старокостянтинівській, Славутській, Шепетівській районних лікарнях – другого рівня. Ініціатором надання цим лікарням нового статусу виступив головний ортопед-травматолог області, заслужений лікар України, кандидат медичних наук Юрій Павлішен. Ми попросили Юрія Івановича розповісти, для чого потрібне це нововведення і яких результатів від нього очікують.

- Юрію Івановичу, чому виникла потреба у наданні деяким лікарням статусу центрів травми?

- На жаль, травми – це “чума” нашого століття. Щорічно від травм в області гине близько півтори тисячі людей, за рік ми фіксуємо майже 78 тисяч травм. Здебільшого, травмуються молоді люди працездатного віку. За рівнем травматизму наша область посідає шосте місце в Україні. Спостерігаємо такий парадокс: кількість населення зменшується, а кількість трав зростає. І чим швидше і якісніше буде надана медична допомога потерпілому, тим більше у нього шансів вижити і не стати інвалідом. Саме для цього ми й створили центри травми.

- На що орієнтувалися, надаючи лікарні нового статусу?

- Обласна лікарня має усі необхідні структурні підрозділи, хорошу діагностичну апаратуру, цілодобове чергування лікарів – хірургів, анестезіологів, реаніматологів, окулістів, нейрохірургів. А зі здобуттям нового статусу – і травматологів. І це дуже важливо. Адже при важких травмах, політравмах травматолог – провідний спеціаліст у наданні допомоги, він керує процесом лікування. Досі ж такого спеціаліста не було у цілодобовій черговій бригаді. Доки його викличуть, він приїде – втрачався дорогоцінний час. Виходячи з цього, обласна лікарня і набула статусу центру травми першого рівня. Щодо центрів другого рівня – аналізували можливості лікувальних закладів, кваліфікацію кадрів. Крім того, обирали лікарні, які розташовані на великих автошляхах. У Славуті створили центр через близькість Хмельницької атомної станції. А у Городку – ще й через наявність у районі курортої зони. Адже до Сатанова приїжджають зі всієї України, й до райлікарні потрапляють пацієнти з різних регіонів, що змушує фахівців тримати високий рівень. Створюючи центри, переслідували дві мети: врятувати життя і надати допомогу у найкоротший термін. Таким чином ми забезпечуємо найоптимальніші умови для надання допомоги пацієнтам з важкими травмами. Сподіваємося, що це допоможе ще вдвічі знизити смертність.

- З районів, де немає центрів травми, хворі потраплятимуть в обласну лікарню?

- Насамперед, зауважу, що мова йде лише про важкі травми, з якими у невеликій лікарні не можуть впоратися. Ми розробили чітку інструкцію, у яких випадках потрібно везти хворого до центру другого чи першого рівня. І вже є перші пацієнти з районів, яких раніше, можливо, ще тримали би у себе.

- Чи це не означає, що в райлікарнях, які не набули статусу центру травми, будуть скорочення фахівців та ліжок?

- Про жодні скорочення мова не йде. Усі відділення працюватимуть у звичному режимі. Створення центрів травми – крок до впорядкування надання травматологічної допомоги.

- Але лікарні-центри другого рівня зможуть приймати хворих з інших районів?

- Справді, таке передбачається. Адже колись в області були міжрайонні відділення. Можливо, з часом ми до цього повернемося.

- Центрам другого рівня потрібне буде додаткове фінансування. Чи передбачається воно?

- Поки що все покладається на місцеві бюджети Але начальник обласного управління охорони здоров'я Наталя Свестун обіцяла підтримку цим райлікарням. Я ж зі свого боку теж буду добиватися матеріальної допомоги.

- Досвід створення подібних центрів мають інші регіони України?

- Так, подібні структури є на Донеччині та на базі Київської обласної лікарні. У Києві ми й вивчали досвід роботи.

Найважча – політравма

- У структурі травм яких найбільше?

- Зрозуміло, що – побутових. На першому місці за кількістю – садна, забої, порізи, далі йдуть вивихи, переломи. Але не ці травми хвилюють фахівців. Найважчі – політравми, які найчастіше призводять до інвалідизації та смертності. Це якраз те, чим мають займатися фахівці центрів травми. Здебільшого, такі травми отримують під час дорожньо-транспортних пригод та падінь з висоти. За рік ми стикаємося з тисячею політравм. Що таке політравма? Це – поєднання кількох травм – наприклад, травма черепа і перелом руки або травми черепа і живота.

- Скажіть, будь ласка, що людина має робити, крім того, що викликати “швидку”, якщо хтось зі знайомих та близьких травмувався?

- Перше правило – не розгубитися. Телефонуйте у “швидку” та надайте травмованому першу допомогу. Якщо є підозра, що пошкоджений хребет, потерпілого потрібно покласти на жорстку поверхню – підійдуть двері, дошки тощо, не переносьте його на простирадлі чи ковдрі. По-друге, звільніть дихальні шляхи (можливо, запав язик чи до рота потрапила земля). (Про те, як правильно надавати першу допомогу, ми розповідатимемо у наступних випусках “Мовою здоров'я”).