Відпочинок без прикрощів, або Як вберегти себе від укусів

Найпоширеніший вид кліщів - іксодовий
Епідеміологічна ситуація з іксодових кліщових бореліозів в Україні з кожним роком ускладнюється. Нині відомо понад 30 споріднених видів борелій, які викликають захворювання людей і тварин та передаються кліщами. Сприйнятливість людини до збудника бореліозу достатньо висока і не залежить від статі й віку. Перенесене захворювання не дає прижиттєвого імунітету, і спостерігаються повторні інфікування через 4-7 років. Хвора на іксодовий бореліоз людина не є джерелом інфекції для оточення.
Оскільки сезонна активність кліщів в Україні має два піки - в квітні-травні і серпні-вересні, переважна кількість (81-82%) “нових” випадків захворювання на кліщовий бореліоз реєструється у травні-вересні.
“Іксодовий кліщовий бореліоз, або хвороба Лайма, Лайм-бореліоз - це інфекційне трансмісивне природно-вогнищеве захворювання, збудниками якого є спірохети комплексу борелія, а переносниками - іксодові кліщі”, - пояснює лікар-інфекціоніст Надія Мельниченко. За її словами, характерні різноманітні прояви хвороби Лайма, такі як: кліщова кільцевидна еритема, акродерматит, хронічний атрофічний акродерматит, лімфаденоз шкіри, серозний менінгіт, радикулоневрит, хронічний артрит тощо.
“Іксодовий кліщовий бореліоз тісно повязаний з іксодовими (пасовищними) кліщами. Джерелом і резервуаром збудника бореліозу слугують близько 130 видів ссавців, серед яких провідна роль належить гризунам, а також майже 100 видів птахів, - каже Надія Миколаївна. - Поблизу населених пунктів на територіях з розвиненим тваринництвом в процес залучаються сільськогосподарські тварини, однак основним переносником збудників бореліозу, як і вірусу кліщового енцефаліту, є європейський лісовий кліщ”.
Найчастіше кліщі прикріплюються до одягу людини в лісі, коли вона рухається, торкаючись гілок дерев, розсуваючи чагарники і травостій, або сідає на траву. Кліщі переслідують годувальника 3-4 метри. До того ж присмоктуються вони не тільки в умовах відкритої природи, залишаючись на одязі, на речах, винесених з лісу, а можуть перейти на людину і через декілька днів після виходу її з вогнища. Крім того, вони можуть бути занесені в житло (намети, будівлі) з букетом квітів, віниками, свіжим сіном, дровами, собакою та іншими тваринами. “З моменту наповзання кліща на одяг людини до початку кровосмоктання проходить декілька годин. На тілі людини кліщі найчастіше прикріплюються до шкіри волосяної частини потилиці, шиї, в пахових ділянках, в ділянці пупка, в промежині, під лопатками і по хребту, де одяг не щільно прилягає до тіла. При цьому його прикріплення і присмоктування до тіла в більшості випадків залишається непоміченими, - каже пані Мельниченко. - Відчуття людиною свербіжу на місці присмоктування кліща виникає лише через 6-12 годин і навіть більше. Процес насичення кров'ю кліщів може продовжуватися декілька днів. Після відпадання кліща можна спостерігати запальний болючий інфільтрат діаметром 3-5 мм з некротичною кірочкою в центрі, який зберігається протягом 2-3 тижнів. В багатьох випадках довкола укусу виникає кільцевидна або суцільна еритема”.
Профілактика
Надія Мельниченко наголошує на важливості негайного звернення до лікаря при появі мігруючої еритеми незалежно від самопочуття пацієнта, причому навіть в тих випадках, коли кліщ був швидко видалений з поверхні тіла.
“Індивідуальна неспецифічна профілактика включає в себе дотримання певних правил поведінки у вогнищах інфекції, використання захисного одягу і засобів, які відлякують кліщів. Проводьте самоогляд одягу і відкритих частин тіла під час перебування на природі кожні дві години, одягайте відповідний одяг (сорочку з щільно прилягаючими манжетами заправте у штани, штани - в шкарпетки, на голову пов'яжіть хустинку), - каже лікар. - При наявності кліщів на тілі необхідно їх видалити в умовах медичних закладів. Якщо немає такої можливості, постарайтеся зробити це самостійно з додержанням певних правил”.
Отож, якщо ви виявили кліща, що присмоктався, видаліть його, обережно витягаючи за черевце пінцетом чи за допомогою ковзаючої петлі з міцної нитки, накинутої якомога ближче до хоботка. Робити це потрібно дуже акуратно, щоб витягнути все тільце комахи. Потім обробіть місце укусу йодом або іншим спиртовмісним дезінфікуючим розчином і негайно зверніться до лікаря. Залишки комахи обов'язково візьміть з собою для дослідження - кліщ може бути заражений хворобою Лайма або енцефалітом.
Комахи не люблять запахів та різких рухів
Внаслідок контакту з комахами або продуктами їхньої життєдіяльності (укус, вдихання частин тіла комах, потрапляння в шлунково-кишковий тракт) може виникнути інсектна алергія.
За словами лікаря-алерголога Валентини Завроцької, реакція на укус комах може бути різноманітною: негайною, ранньою та пізньою. Крім того, можуть виникати різні прояви: як місцеві (набряк, почервоніння, біль), так і системні (свербіж, кропивниця, слабкість, страх, блювота, запаморочення, серцебиття, ядуха, ціаноз, колапс, і навіть смерть).
Щоб не виникало подібних ситуацій, треба вживати заходів щодо профілактики. Зокрема, дотримуватися елімінації, тобто прикривати тіло одягом, не вживати їжу на вулиці, не користуватися ароматичним милом та парфумами, коли ви йдете на прогулянку. Окрім того, в присутності комах не варто робити різких рухів, намагатися триматися подалі від пасік та не проводити апітерапію. Вдома вікна краще закривати москитною сіткою або марлею.
“Якщо вас вжалила оса чи бджола, перш за все, не дайте розповсюдитися отруті, накладіть джгут на кінцівку та витягніть жало (якщо вкусила бджола). Потім варто прикласти до місця укусу холод (лід). Можна обробити місце укусу місцевими мазями або кремами: Судокрем, Псилобальзам, Реаніматор. При собі бажано мати антигістамінні таблетки - Цетрин, Лорано тощо”, - радить Валентина Степанівна.
Окрім бджіл та ос, є й така крилата небезпека, як ґедзі. У місті вони не водяться, полюбляють місця поблизу води.
Найбільш численні ці мухи в лісі, заболочених районах, місцями в горах. Пік активності - все літо аж до вересня. Ґедзі особливо люблять сонце і спеку - чим тепліше на дворі, тим вони активніші, особливо з ранку і до опівдня. Хоча відомі деякі ґедзі, які кусають навіть у дощову погоду. Укуси і тих, і інших цілком можуть укласти на лікарняне ліжко, оскільки мухи - переносники зарази. Небезпечні вони саме інфекцією, яку можуть підчепити від тварин. У момент укусу на шкірі відчувається різке печіння, а навколо ранки з'являється білий пухир і почервоніння. Якщо почати інтенсивно розчісувати ранку і занести інфекцію, процес може закінчитися на столі в хірурга розкриттям абсцесу.
Щоб уникнути неприємної зустрічі з цими крилатими, слід пам'ятати, що перш за все, ґедзів приваблює запах поту і темний одяг. Тому вдень краще не гуляти біля води, а спеку добре б перечекати в тіні, де гедзі не активні. Якщо такої можливості немає, то в спеку в «небезпечних» місцях краще перебувати в одязі зі щільної тканини, максимально прикриваючи тіло. Крім того, на рухомі предмети гедзі сідають частіше, ніж на нерухомі, і частіше нападають на тих, хто щойно купався, або спітнілих людей. Проти цих комах відмінно діють репеленти.
Якщо вас все-таки вкусили ці комахи, місце укусу одразу ж промийте водою з милом. Щоб зменшити свербіж, можна робити примочки з марлі, просоченої горілкою і розчином питної соди, які рекомендується міняти кожні п'ятнадцять хвилин. Звісно, якнайшвидше зверніться до лікаря.