Подорожуємо Хмельниччиною. Полонне — місто з тисячолітньою історією

У Полонному я вперше побувала зовсім нещодавно. І місто справило на мене приємне враження. Дуже зелене і мальовниче, прорізане водоймами, переважно одноповерхове і розлоге. На околицях оточене дендропарками, у центрі міста височіють вали на згадку від колишнього замку, а над річкою Хоморою — чотирьохсотрічній костел Святої Анни, який є справжньою перлиною Полонного.

Трохи історії
Місто має дуже давню історію, воно — одне з найдавніших не лише на Хмельниччині, а й в Україні. Відоме воно з 996 року, згадується у літописах Київської Русі.
Є кілька версій походження назви. Одна з найпоширеніших — від слова «полонь» - лука, безліса місцевість. Також назву пов'язують із полянами, які жили тут, а також із словом «полонити» (брати у полон).

Вид на центральну площу з валів.

Полонним свого часу володіли київські князі, правитель Волині Роман Мстиславович, галицький король Данило, князь Костянтин Острозький, польський шляхтич Стефан Потоцький та інші знатні особи. Місто було дуже розвиненим, славилося своїми ремісниками та ярмарками.

Земляний вал.

Про колишню велич теперішнього райцентру Хмельницької області з населенням у 22 тисячі, нагадують пам'ятки сивої давнини. У центрі міста, над площею височіє земляний бастіон. Це все, що залишилося відколишньої фортеці. Внизу під бастіоном стоять погруддя видатних історичних постатей (роботи сучасних майстрів), серед яких князь Володимир та Максим Кривоніс, а в невеликій альтанці встановлено камінь на честь першої згадки про місто та його тисячолітнього ювілею.

У підніжжя валу - погруддя історичних постатей.

Костел Святої Анни

З цього ракурсу храмовий комплекс нагадує фортецю.

Найзнаменитіша пам'ятка Полонного — костел святої Анни, збудований у 1607 році. Храм, що височіє над річкою Хоморою, є пам'яткою архітектури національного значення. Звів його власник міста Януш Острозький — перший з роду, хто перейшов у католицизм.

Костел Святої Анни збудований у стилі бароко.

Костел, спалений і пограбований турками, свого сучасного вигляду набув на початку ХVІІІ століття. Він є зразком розвиненого бароко, але й має риси ренесансу.

В'їзна брама.

На початку радянського панування у костелі влаштували стайню, згодом — НКВД, у підвалах була катівня. У 1948 році із підвалів дістали останки понад півтори сотні закатованих людей та поховали їх на польському кладовищі.
Роком раніше храм передали католицькій парафії. І відтоді він є діючим храмом, хоча і місцеві священики зазнавали переслідувань та ув'язнень.

На фасаді зазначена дата побудови костелу - 1607 рік.

Зараз костел належить францисканцям, при ньому діє монастир. Храм відреставрований, його територія - доглянута. Місцеві люди - привітні. Хоча храм був закритий, коли я прийшла (а це вже була друга половина дня), мене без жодних нарікань провели всередину через бічний хід. Йти довелося повз кухню, влаштовану у бічному приміщенні храму.

Костел славився органом, виготовленим у Львові, однак на початку ХХ століття його розібрали. А з органної шафи зробили бічний вівтар. Пізніше у костелі грали на фісгармонії, і лише у 1980-х у храмі знову зазвучав орган, виготовлений частково майстрами з Прибалтики, частково українцями, навіть використали деякі деталі старих інструментів. Послухати величний орган у Полонному можна і сьогодні.

Сучасний орган.

Головна реліквія костелу — ікона Святої Анни. Коли і ким вона написана — не відомо, однак за манерою написання її датують другою половиною XVIII століття. Припускають, що образ написали спеціально для полонського храму з нагоди його відновлення.

Всередині храму.

З пагорба, на якому стоїть споруда, відкривається гарний краєвид на річку Хомору.

Полонський парк
На виїзді з міста у бік Хмельницького є ще одна пам'ятка — Полонський парк, який заклав знаменитий на Поділлі ірландець, майстер садово-паркового мистецтва Діонісій Макклер. До речі, він також заклав парки у Самчиках та Старому Кривині.

Охоронна табличка біля входу у Полонський парк.

У парку ростуть близько 50 видів дерев (мені запам'яталася одна старезна ялина), його прикрашають каскад штучних ставків, галявини та алеї, а навпроти центрального входу розмістився аграрний ліцей.

Мальовничі водойми у парку.

У мене не було можливості довго поблукати парком. Похапцем оглянувши його, виявила, що він досить запущений, на його території пасуться корови, зустрічаються місця колишніх вогнищь, є кілька закинутих будівель, які справляють досить гнітюче враження. Та й місцеві мешканці розповідали, що парк перебуває у поганому стані, і дивувалися моєму бажанню його відвідати.

Закинута будівля у парку.

Читайте про ще один старовинний костел Хмельниччини - костел святого Войцеха у колишньому місті Фельштин.