ye-logo.v1.2

Подорожуємо Хмельниччиною. Фрески Врубеля, сумний лев і сади у мурах, або Чим вас здивують Самчики

Туризм 7378
Палацо-парковий ансамбль у Самчиках називають українським Версалем
Палацо-парковий ансамбль у Самчиках називають українським Версалем. Фото: автора

За вдале поєднання архітектури та паркового мистецтва у класичному стилі Самчики називають українським Версалем.

У 65 кілометрах на північ від Хмельницького є селище, яке варто відвідати кожному мандрівнику, поціновувачу архітектури, паркового мистецтва та просто любителю всього прекрасного. Це Самчики Старокостянтинівського району. Тут зберігся цілий архітектурно-парковий ансамбль, що є зараз Державним історику-культурним заповідником «Самчики». Цією пам’яткою може пишатися не лише Хмельниччина, а й вся Україна.
Я рекомендую присвятити оглядинам Самчиків багато часу, хоча би не менше трьох годин. До речі, поїздку можна поєднати із оглядинами Старокостянтинова та Антонін. Можна заїхати і в Красилів.
Повірте, знадобиться чимало часу, щоб оглянути палац ззовні і зсередини (до речі, інтер’єри у ньому просто розкішні – частково збережені, частково відтворені, але дуже вдало!), неспішно поблукати парком, зазирнули у китайський будиночок, де розташувався музей історії села Самчики, подивитися на унікальну теплицю відкритого типу, посидіти в альтанці на пагорбі чи постояти на пірсі біля водойми.

Парадний фасад палацу.

У Самчиках гарно у будь-яку пору року. А восени тут стає просто казково, замріяно-жовто і романтично…

Осінній парк у Самчиках.

Історія садиби у Самчиках розпочинається на початку ХVІІІ століття, коли шляхтич Ян Хоєцький збудував тут перший палац. Однак він не відрізнявся вишуканим стилем, а тому наступний власник полковник Петро Чечель збудував новий палац у стилі ампір (яким ми бачимо його і нині), в’їзну браму, два флігелі, стайні.

Ці сходи ведуть до річки, вхід охороняють два леви.

 Він же перепланував парк у романтичному стилі, запросивши для цього знаменитого ландшафтного дизайнера Діонісія МакКлера.

У Самчиківському парку.

Серед всього іншого у парку з’явилася теплиця відкритого типу «Сад в мурах», де під відкритим небом, лише за невисокими мурами, вирощували екзотичні теплолюбові рослини. Унікальна теплиця збереглася до наших часів, її і досі використовують за призначенням.

Теплиця відкритого типу "Сади у мурах".

Повернімося до палацу. Він збудований у стилі ампір (пізній класицизм, звертається до традицій Стародавнього Риму, характерні риси: строга велич, помпезність, використання в оформленні військових емблем, лаврових вінців, левів, сфінксів, тощо), парадний фасад прикрашений шестиколонним портиком, перед яким – фонтан.

Портик з колонами.

З протилежного боку, що виходить до річки, вхід до палацу охороняють два леви: один весело шкіриться, інший – сумний. Їх автор – італійський скульптор Жан-Батисто Цальяні, який працював також над декором інтер’єрів. Раніше леви зустрічали і проводжали гостей біля воріт (веселий – зустрічав, сумний – проводжав), тепер же вони прикрашають вхід до палацу.

Сумний лев.

Інтер’єри палацу також заслуговують на пильну увагу. Центральна зала, Кругла або Блакитна, була театральною сценою, бальною залою та музичним салоном. З одного боку до неї примикає Велика або Червона зала, яка була їдальнею, з іншого – Спочивальня і Римська зала.

Червона або Велика зала.

Через Римську залу (усі кімнати наскрізно з’єднані дверима) можна потрапити до Японської кімнати. Вона є єдиним в Україні зразком європейського орієнталізму початку XIX століття (кілька інших подібних пам’яток не збереглися до наших днів). В кімнаті також зберігся оригінальний старовинний паркет виробництва німецьких майстрів.

Фрагмент розпису Японської кімнати.

Над фресками в палацових інтер’єрах працював відомий російський художник Михайло Врубель.
Ще одне цікаве місце у маєтку – китайський будиночок з дахом, схожим на пагоду. Ця невелика симпатична хатинка була старовинним «холодильником», тобто льодовнею. Під будинком був великий льох, куди засипали лід, заготовлений на річці Случ, яка протікає прямо біля палацу, і поруч, на полицях, зберігали продукти.
Зараз у будиночку музей історії села Самчики.

Китайський будиночок.

Недарма Самчики називають вишуканим зразком палацо-паркового мистецтва та навіть українським Версалем. Архітектура тут вдало вписана в навколишній ландшафт та доповнена рукотворними алеями. Тому й не дивно, що Самчики неодноразово з’являються у фільмах. Тут знімали сцени серіалів «Зачароване кохання», «Вовче сонце» тощо.

Восени навколо палацу цвітуть чорнобривці.

І наостанок хочеться згадати про людину, яка доклала надзвичайних зусиль для збереження та відродження маєтку у Самчиках. Це Олександр Пажимський, колись директор, а нині – старший науковий співробітник. Це надзвичайно цікава, ерудована людина, знання якої простягаються далеко за межі краєзнавства і архітектури. У той же час Олександр Матвійович – щирий і добродушний, привітно ставиться до туристів і мандрівників. Тепер його справу на директорській посаді продовжує син Богдан Пажимський.

Читайте також ТОП-5 осені, або куди поїхати на романтичну прогулянку.
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую