Гаряча тема:
- Війна
Останній пост: спорт, як стиль життя
Ось і все. Для мене проект "Маю ціль" закінчився. Але не закінчилася робота над собою, яку я почала саме завдяки проекту.
Він допоміг досягти своєї мети – мінус 10 кілограмів у мене уже позаду. Однак, як виявилось скинуті кілограми – це лише одна невеличка перемога. Найбільше, що вдалося досягти – це впевненість у своїх силах. Я переконалась, що можу перебороти свою лінь, налагодити зв’язок між силою і волею.
Найголовніше – почати щось міняти. Не боятись та не оглядатись на те, а що скажуть чи подумають інші. Почати займатись спортом ніколи не пізно: ні в 18, ні в 38 років. Не варто шукати причини, чому не можу. Той, хто хоче шукає шляхи, як це зробити.
За ці півроку участі у проекті переконалась, що вести активний спосіб життя – це дійсно класно та здорово. Я навчилась правильно харчуватись. Зараз частіше віддаю перевагу пішій прогулянці, аніж поїздці в авто чи громадському транспорті.
При виборі між вечірніми посиденьками вдома та тренуванням у спортзалі, звичайно, обираю останнє. Тут іншої альтернативи навіть бути не може. Мої рідні спочатку мовчки та сердито, але мирились з цим, а зараз просто якісь святкування плануємо на мамині «нетренувальні» дні.
Ходимо на тренування з подругою, а, відповідно, з дітьми, залишаються ввечері чоловіки. Так цікаво спостерігати за їх сумним та трохи заздрісним поглядом, коли вони нас проводжають тричі на тиждень у спортклуб. Обидва – футболісти-аматори, але один з надірваною зв’язкою в ступні, а інший – з пошкодженим меніском, ще не скоро повернуться до активного спорту.
Нещодавно з тренером згадувала своє перше тренування в рамках проекту. Я тоді мало вірила, що зможу щось змінити. А після заняття у спортзалі та крепатури взагалі думала, що надовго мене не вистачить. Віталій згадує переші мої тренування з посмішкою: «Без сліз і не глянеш! Ти тоді не те що бюрпі – присідати правильно не вміла, а зараз поглянь на себе – наскільки ти стала сильнішою та витривалішою!».
До речі, «нереально крутими» Віталій називає всіх дівчат у своїх групах. І навіть якщо філонимо і не все виконуємо правильно чи на всі 100%, ми своїм потом та крепатурою після інтенсивних занять довели собі , що ми дійсно круті.
І тут беззаперечно велику роль має авторитет тренера.
Цілком погоджуюсь за своєю попередницею в проекті Іриною Олійник. Під час досягнення своєї цілі поруч має бути та людина, якій ви довіряєте. І їй, і мені дійсно пощастило з тренером. За ці місяці участі в проекті Віталій Безносюк став для нас своєрідним першим вчителем, який навчив нас по-новому насолоджуватись життям, змінив наш світогляд.
Проект «Маю ціль» для мене завершився, але нові сторінки мого спортивного життя у спортклубі «Evolutin» під наглядом особистого тренера лише розпочались. І, до речі, уже маю нову ціль – вивчити досконало іноземну мову. Але це вже зовсім інша історія.
Партнер проекту спортивний клуб "Еволюшн"
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: