Смерть у Хмельницькому СІЗО: хто, як і чим бив засудженого — таємниця

Триває розслідування смерті засудженого у Хмельницькому слідчому ізоляторі: ще 21 жовтня Андрій Данилюк помер після побиття конвоїрами. За версією тюремників, Андрій опирався відправленню до колонії і “раптово напав”. Втім, вдова ув'язненого переконана, що її чоловіка жорстоко вбили, бо він володів інформацією, що посадовці пенітенціарної служби Хмельницької області займалися наркоторгівлею у СІЗО.

“У мене є висновок про смерть чоловіка. Я викликала незалежних експертів з Києва, які виявили, що моєму чоловікові нанесли понад 13 ударів в голову, три удари металевим предметом у потилицю. Від кожного з них могла наступити смерть. Андрія били й до того, - каже Яна Магелат. - У мого чоловіка був компромат на високопосадовців з управління пенітенціарної служби, які причетні до торгівлі наркотичними засобами в СІЗО”.

Офіційно про смерть чоловіка пані Яну повідомили телеграмою наступного дня. Однак вона дізналась раніше від одного з ув'язнених і вже вночі була в Хмельницькому. За її словами, по Андрія приїхали з Ізяславської колонії, хоча в нього було офіційне направлення на Львівщину. Жінка вимагає покарати керівництво ізолятора і всіх учасників злочину.

Тюремники кажуть, Андрій побив двох конвоїрів. Фото: radiosvoboda.mobi

“Це було сплановане замовне вбивство. Про переведення того дня до колонії мій чоловік не знав, його не повідомляли. Андрій вийшов з камери у футболці, штанях і гумових шльопанцях, - розповідає жінка. - Я знаю на 100 відсотків, що дозволу вивозити мого чоловіка в них не було”.

Пенітенціарії Хмельниччини проводили службову перевірку, однак її результати не розголошують, відомо лише, що жодного працівника після смерті засудженого відсторонено не було. Кажуть, усі обставини з'ясовує слідство. Заступник начальника управління пенітенціарної служби області Віктор Туркот запевняє, що інструкція та інші документи не передбачають повідомлення ні родичів, ні ув'язненого про етапування. Засудженому кажуть лише, що він має вийти з камери і взяти речі.

"Якщо працівники чинили незаконні дій, вони понесуть покарання", - Віктор Туркот. Фото: автора

Посадовець заперечує, що в працівники ізолятора можуть торгувати наркотиками, і наводить статистику: цього року у СІЗО було три факти вилучення наркотичної речовини, один з них — у камері Андрія Данилюка. І перевірка також не виявила, що працівники проносили заборонені речі. “Якщо засуджений володів такою інформацією, то він міг звернутися з відповідною заявою до правоохоронців. Ми б зреагували на цей факт”, - запевняє посадовець.

Та удова переконана, що смерть її чоловіка - це не перевищення оборони, а організоване вбивство, за яке передбачається від 15 років позбавлення волі. Жінка каже, зробили це не працівники СІЗО, а люди, яких спеціально “замовили”.

“Я не заперечую, що Андрій міг захищатися. Він був сильним, і спробував врятуватися. Є свідок, який бачив, як мого чоловіка вели в підвальне приміщення іншого корпусу, звідки він вже не повернувся. Я знаю, що там були присутні 12 людей, п'ятеро били. Це приїхало “маски-шоу” з Ізяслава. Його скрутили, закували в наручники і били по голові. Це навмисне вбивство. Андрюша мій знав щось таке, що вони вирішили, що їм легше просто вбити його і потім вирішувати проблему, ніж коли випливе те, що він знає. Можливо, цей компромат десь записаний, його б знайти...”, - говорить Яна Магелат.

Засудженого мали перевести в колонію до іншої області, та вдова каже, по нього приїхали з Ізяслава. Фото: з архіву

Андрій Данилюк був засуджений за крадіжки, вимагання та хуліганство. За останнім вироком отримав 8 років позбавлення волі, у Хмельницькому СІЗО тримався з лютого 2011 року.  За словами Віктора Туркота, засуджений “перебував на обліку як особа, схильна до нападу на персонал, підтримувала злочинні традиції, та здійснював негативний вплив на оточуючих”. Однак, чому на такого злісного порушника одразу не вдягли кайданки, пояснити посадовець відмовляється, посилаючись на таємницю слідства.

“В той день засуджений Данилюк мав бути етапований для подальшого відбування покарання до виправної колонії іншої області. Однак при слідуванні до камери для проведення обшуку він здійснив раптовий напад на працівників, завдавши їм численних тілесних ушкоджень”, - каже Віктор Туркот.

На запитання, скільки ж саме працівників супроводжували засудженого, якого ступеня ушкодження він їм завдав, пан Туркот теж не може відповісти, поки триває слідство. Лише зауважує, що двоє з конвоїрів досі “на лікарняному”. Чим і як били Андрія — це теж поки не розголошують. Однак тюремник переконує, що конвоїри могли використовувати лише спецзасоби. Як ними так сможна травмувати голову - питання теж досі відкрите.

“До засудженого застосували фізичну силу з метою захисту особистого життя і здоров'я та для припинення протиправних дій засудженого. Будь-які інші предмети, крім спецзасобів (це наручники, гумова палиця і балончик зі сльозогінним газом), не застосовувались, - наголошує Віктор Туркот. - Через деякий час після припинення протиправних дій Данилюк поскаржився на погіршення стану здоров'я та був доставлений до медичної частини установи, де йому почали надавати невідкладну медичну допомогу і одночасно викликали “швидку. Однак, бригада констатувала смерть о 18:40 годині”.

Поліція розслідує факт опору працівникам правоохоронного органу, а прокуратура — перевищення конвоїрами меж необхідної оборони. Стаття 118 Кримінального кодексу передбачає покарання до двох років виправних робіт, обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до двох років. У прокуратурі чекають на результати експертиз і поки нікому не оголошують підозру.

Вдова Андрія Данилюка чекає справедливого розслідування, щоб винні у смерті чоловіка були покарані. Адже, за її словами, злочинці мають сидіти у тюрмах. Вона вимагає, аби тюремників судили саме за умисне вбивство.