За вихідні жертвами шахраїв стало четверо подолян

За вихідні, 12-13 вересня, до підрозділів поліції надійшло чотири заяви про шахрайства, які сталися в різних районах області. Про це повідомили у секторі комунікації поліції у Хмельницькій області.

У селі Маків Дунаєвецького району «на гачок» аферистів потрапила місцева жителька, яка хотіла купити цуценята породи «Джек Расел тер’єр» через інтернет. Продавець виявився шахраєм і, переконавши жінку перерахувати 2 тисячі 800 гривень, зник.

На подібну схему обману потрапила й хмельничанка, яка через інтернет намагалася купити цуценят тієї ж породи. Жінка перерахувала чоловіку 3 тисячі 280 гривень та залишилася ні з чим.

Житель Дунаєвець, який хотів орендувати у Кам’янці-Подільському квартиру, теж натрапив на шахрая, який опублікував відповідне оголошення в інтернеті. Зловмисник видурив у чоловіка 9 тисяч гривень, після чого зник.

У Хмельницькому до місцевої жительки зателефонував шахрай, який представився лікарем і повідомив, що її дочка потрапила в ДТП і потребує коштів на лікування. До місця проживання потерпілої під’їхала невідома особа, якій жінка передала 6 тисяч доларів.

По усіх фактах працівники поліції відкрили кримінальні провадження за частиною 1 статті 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України і наразі займаються пошуком зловмисників.

У поліції запевняють, аби не стати жертвою такого шахрайства, потрібно дотримуватися декількох простих правил:

• не варто переказувати гроші наперед. Якщо просять повну передоплату, то, швидше за все, це шахраї. Є різні служби доставки, де можна розрахуватися за товар після його отримання;
• коли дають номер карти для передоплати, радимо зайти на сайт кіберполіції, де в розділі «Стоп фрауд» ви можете перевірити номери наданого вам рахунку, чи не входить він до списку шахрайських;
• якщо дуже низька ціна на товар (нижча середньостатистичної), то, швидше за все, ви потрапили на шахраїв;
• ні в якому разі не повідомляти ні номерів банківської карти, ні номерів CVV2-коду третім особам;
• не спілкуватися за номерами телефонів, які вам пропонують псевдопродавці;
• замовляючи товари чи послуги через офіційні сайти, обов'язково перевірити, чи вони не фішингові, тобто шахрайські вебресурси, які виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують (наприклад, поповнення мобільного рахунку, переказів з картки на картку, замовлення квитків на різні концерти, вистави), або вебресурс організації, якій користувач довіряє (наприклад, клон інтернет-банку).