Троє хмельничан перерахували шахраям понад 125 тисяч гривень

Чергові випадки шахрайств зафіксували правоохоронці Хмельниччини. За інформацією сектору комунікації поліції області, троє хмельничан втратили понад 125 тисяч гривень.

«До місцевої жительки зателефонував шахрай, який представився працівником служби безпеки банку та під приводом розблокування її банківської картки, випитавши реквізити, зняв з неї 115 тисяч гривень. Ще однією жертвою афериста став хмельничанин, який хотів купити дизельне паливо, оголошення про продаж якого знайшов в інтернеті. Чоловік перерахував псевдопродавцю 5 тисяч 400 гривень, однак в результаті залишився без грошей та дизпалива. П’ять тисяч гривень втратила й хмельничанка, яка хотіла продати жіночу сумку через інтернет. До неї зателефонував невідомий і надіславши фіктивний скріншот про переказ грошових коштів, випитавши пароль підтвердження, зняв з картки 5079 гривень», - повідомили у поліції.

По усіх фактах працівники поліції відкрили кримінальні провадження за частиною 1 статті 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України і наразі займаються пошуком зловмисників.

У поліції запевняють, аби не стати жертвою такого шахрайства, потрібно дотримуватися декількох простих правил:

• не варто переказувати гроші наперед. Якщо просять повну передоплату, то, швидше за все, це шахраї. Є різні служби доставки, де можна розрахуватися за товар після його отримання;
• коли дають номер карти для передоплати, радимо зайти на сайт кіберполіції, де в розділі «Стоп фрауд» ви можете перевірити номери наданого вам рахунку, чи не входить він до списку шахрайських;
• якщо дуже низька ціна на товар (нижча середньостатистичної), то, швидше за все, ви потрапили на шахраїв;
• ні в якому разі не повідомляти ні номерів банківської карти, ні номерів CVV2-коду третім особам;
• не спілкуватися за номерами телефонів, які вам пропонують псевдопродавці;
• замовляючи товари чи послуги через офіційні сайти, обов'язково перевірити, чи вони не фішингові, тобто шахрайські вебресурси, які виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують (наприклад, поповнення мобільного рахунку, переказів з картки на картку, замовлення квитків на різні концерти, вистави), або вебресурс організації, якій користувач довіряє (наприклад, клон інтернет-банку).

Читайте також: Директора комунального підприємства затримали під час отримання грошей