ye-logo.v1.2
«Єдині новини» на Хмельниччині та Україні. Для цього натисніть на трансляції хмельницьких і всеукраїнських телеканалів, або слухайте радіо khm-radio.ye.ua чи radio.ye.ua
"Єдині новини" на Українському радіо

Супергерої тилу: як хмельницькі волонтери об’єдналися і працюють на перемогу

Допомога 1599
Поки українське військо обороняє рідні землі, волонтери забезпечують тил
Поки українське військо обороняє рідні землі, волонтери забезпечують тил. Фото: автора

У Хмельницькому понад два десятки громадських організацій згуртувалися в одне волонтерське об’єднання.

У перший день широкомасштабної війни вони вирішили збиратися в приміщенні колишнього пологового будинку. Не розуміючи, як діяти, тоді було ясно лише те, що всім необхідно миттєво вмикатися. Так після їх оголошень в соцмережах люди почали масово нести в новостворений штаб все, що мали – одяг, продукти, ліки. Хмельничани, переселенці щодня приходили і пропонували свою допомогу. Таким чином в єдине ціле зорганізувалося близько трьохсот волонтерів.

Хаотичну діяльність, яка була в перші дні, незабаром налагодили. За місяць вони офіційно зареєстрували волонтерське об’єднання «Захист». Завдяки тому, що до складу команди увійшли досвідчені активісти, які волонтерять з 2014 року, робота швидко стала системною та набула великих масштабів. Разом змогли запустити складний механізм: відшивають бронежилети, виробляють сухпаї, закупляють автомобілі на передову та амуніцію військовим. Налагодивши логістику, щодня відправляють десятки автомобілів гуманітарної допомоги на фронт і в райони, які постраждали від бойових дій.

Нині в об'єднанні на постійній основі допомагають близько сотні волонтерів.

Як вдалося організувати масштабне волонтерське зібрання; хто ті люди, які самовіддано працюють днями і ночами на добровільних засадах, – у нашому матеріалі.

Світло перемагає темряву

Хмельничанка Олена Мельник – медикиня з досвідом. З лютого вона допомагає у волонтерському штабі разом зі своїм чоловіком. Паралельно продовжує працювати на основній роботі – викладати у медичному училищі. Як пояснює жінка, у волонтерському штабі опинилися завдяки знайомим, з якими спілкуються з часів Майдану. Спершу Олена проводила тактичне навчання, навчаючи хмельничан домедичної допомоги в умовах війни. Далі очолила медичний відділ.

«На стелажу лежали пачка вугілля, перекис і рукавички. Уже були перші поранені. До нас приїхали військові, і питають, чи є якісь ліки. А в нас нічого немає. Поруч стояв чоловік, який став свідком ситуації. Питає: «Дівчата, що треба?» Він побіг і купив цілий ящик всього необхідного. Це був такий потужний ривок. А далі люди почали нести: перекис, бинти, таблетки. Купували все в аптеках і приносили сюди. Стелаж став заповнюватися. Його стало замало. Ми мали переїхати в більшу кімнату», - згадує вона.

Олена Мельник каже, що допомагатиме тут до перемоги.

За пів дня чоловіки тоді поварили необхідні стелажі. Колишні пологова зала, процедурна та вбиральня стали складом для медикаментів, які передавали на війну. Був морозний лютий, холодний березень. Приміщення не опалювалося. Волонтери в рукавицях, куртках, жилетках продовжували сортувати допомогу. Боялися, щоб медпрепарати не замерзли, вмикали «дуйки». Самі ж грілися чаєм і думками про перемогу.

Коли почала надходити «гуманітарка», рук стало не вистачати. Склали графік чергувань, щоб люди по черзі приходили після роботи. Врешті вдалося організувати команду, завдяки якій процес не зупиняється.

«Тут є кістяк, хребет, на якому все тримається. Це дуже потужні люди, які не сидять на одному місці. У них стільки енергії, сильна мотивація, яка рухає все вперед», - додає Олена Мельник.

Як вдалося всіх зібрати

Очолила волонтерське об’єднання колишня військова Катерина Луцик. Дівчина протягом багатьох років працювала бойовою медикинею на передовій. Завдяки своєму досвіду, вона змогла швидко зорієнтуватися, чого найперше потребуватимуть військові.

«Тоді ранок у всіх почався однаково. Всі прокинулися від дзвінків. Почався наступ. Ми не знали, що і як робити. Просто знали, що тут будемо збиратися. Приїхала неймовірна кількість людей. Я знала, як будуть діяти військові, що для них треба першочергово. Приблизно знала, які бригади де знаходяться. За шість років служби хоча б раз десь з ними пересікалася, тобто необхідні контакти є. Отак ми почали все робити», - говорить активістка.

Діяльність об’єднання не обмежується лише Хмельницьким.

Спочатку волонтери забезпечували лише військо – від покупок автомобілів, швидких, тепловізорів, до елементарного – їжа, сухпаї, засоби гігієни, ліки.

Працюють вони напряму з військовими частинами. Налагодивши логістику, завозять все одразу на позиції. З часом до команди волонтерів почали звертатися міські ради, волонтерські організації з постраждалих регіонів. Просили допомоги цивільним людям, які залишилися під обстрілами.

«Стикнулися з тим, що немає бронежилетів. Був 5 чи 6 день, коли ми з Бучі вивозили тканину під обстрілами. Почали відшивати плитоноски, закупляли на заводі метал. Робимо бронежилети до цих пір. Вони якісні, не прострілюються. У нас є багато фідбеків з фронту. Хлопці скидають фото, як кулі застрягають в бронежилеті, – зазначає Катерина Луцик. – Також немає достатньої кількості індивідувальних аптечок, щоб боєць міг собі чи товаришу надати допомогу. Ми відшивали аптечки. Через знайомих партнерів з Америки, з якими я працювала до повновномасштабної війни, отримуємо натівські комплектуючі для аптечок».

 

Волонтери плетуть «кікімори» для українських снайперів і розвідників.

Паралельно з тим активісти проводять навчальні курси, плетуть маскувальні сітки, готують сухпайки, енергетичні батончики, консерви. Кожного дня завантажують на фронт 20-30 автомобілів.

«У нас є свої автівки, свої водії-добровольці. У перші дні перед кожною поїздкою я з кожним говорила. Як людина з військовим досвідом, знаю як реагувати в різних ситуаціях. Цивільні люди цього не знають. Я пояснювала їм, що є ризики, що треба бути обережними, що не треба героїзму, - каже Катя Луцик. – Якось наш водій поїхав з гуманітаркою у Чернігів. Заїхавши в туди, місто оточили. Він не міг виїхати. Щогодини він мені скидав смайлики, що все гаразд, а в мене серце вилітало. Я була поранена, бачила смерть, але то була я. Коли ж я відправила людину на виїзд, а в Хмельницькому його чекає дружина, це набагато гірше. На щастя, він вибрався живий-здоровий і продовжує їздити далі».

Волонтери щодня відправляють на фронт десятки автомобілів з допомогою. 

Коли Чернігів був в облозі, хмельницькі волонтери налагодили гуманітарну допомогу через річку. Міст, через який можна потрапити в місто, був підірваний. Тож це був єдиний шлях, щоб врятувати людей, які залишилися без світла, води та їжі.

«Ми довозили все до річки. Волонтери надували човни і перепливали з вантажем. Все було на відкритому просторі, люди усвідомлювали небезпеку. Слава богу, нікого не розстріляи. Таким чином ми завезли багато бусів. Годували людей, передавали генератори», - ділиться Катерина.

Хто ці люди

Нині в організації волонтерять люди абсолютно різного віку та професій. Тут науковці, освітяни, перекладачі, музиканти, медики, студенти, підприємці. Зараз тих, хто допомагає зменшилося в рази. Було багато переселенців, які повернулися додому, дехто повернувся на роботу. Решта почали між собою чергуватися і виходити за графіком.

Сьогодні на постійній основі тут волонтерять близько сотні осіб. Крім волонтерського штабу, свою роботу активісти продовжують в інформаційному центрі на Проскурівській та у двох магазинах гуманітарної допомоги «Доброзахист».

Голова волонтерського об’єднання Катя Луцик понад 5 років була військовим медиком в зоні АТО.

«Дуже кайфую від цієї потужної команди. Люди на добровільних засадах працюють днями і ночами. В нас буває, що фура приїжджає вночі. Дзвонять до мене в дві години ночі, кажуть, що вони проїздом і хочуть скинути вантаж. Я за одну хвилину людей збираю. Всі з’їхались, розвантажили і розїхались», - додає очільниця вонтерського об’єднання.

Діяльність об’єднання не обмежується лише Хмельницьким. В області вже діють десять їхніх волонтерських філій. Також активісти співпрацюють з Тернополем, Львовом, Житомиром, закордонними організаціями. А нещодавно хмельничани їздили до Німеччини, де придбали чергові автомобілі для українського війська. Дорогою налагодили співпрацю з новими європейськими партнерами. Загалом це буде вже 25 автівок, які вони купили на фронт.

Читайте також: 15-річна хмельничанка координуватиме дитячий волонтерський рух зі збору коштів для ЗСУ

17-річна Катя навчається в медичному училищі і паралельно щодня приходить волонтерити у штаб.

Навколо спільної справи зорганізувалися сотні людей.

Паралельно з волонтерством пані Олена продовжує навчати студентів коледжу.

Учасники об’єднання кажуть, що стали великою родиною.

Щоденні збори волонтерів у штабі.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення

Робота для вас

  Так  Ні, дякую