«Вибити» гроші

Кількість проблемних кредитів у банках збільшилася до 20-30%. Статистика свідчить, що вчасно гасить кредити лише кожний п’ятнадцятий, а то й 20 боржник, і багато банків вже не в змозі власними силами повертати гроші.
Працівники банківських установ в приватних розмовах визнають: коли у клієнтів банків є борги, їх треба комусь “вибивати”. Для цього й існують колектори. Радять вони також не плутати колекторів із службою безпеки банку, яка теж може нагадувати вам про борг. У будь-якому випадку кредит або борг доведеться погасити. Проте, якщо, нагадуючи про борг, на вас тиснуть психологічно або залякують ваших дітей і родичів, варто звертатися у правоохоронні органи.
«Ще у 2005-му я брала кредит на техніку, розрахувалася з ним та забула, – розповідає Тетяна Циц з міста Кам’янця-Подільського. – А на початку цього року прийшов лист, що я залишилася винна банку 50 гривень. З відсотками та штрафами набігло 550 гривень. У листі йшлося: якщо не погашу цю суму, то через суд, враховуючи усі комісійні, з мене знімуть понад 1200 гривень. Уваги цьому листу я спочатку не надала, оскільки мала усі квитанції про оплату кредиту. Проте, через короткий термін почалися інформаційні атаки колекторів. Спочатку були безкінечні дзвінки. У будь-яку пору доби. А коли я перебувала у відрядженні, забрати мій «борг» до мене в квартиру прийшли невідомі молодики. Двері відчинила моя старенька та хвора мати, яка після цього візиту потрапила до лікарні у передінфарктному стані…».
До речі, за інформацією управління Національного банку України у Хмельницькій області, заборгованість за кредитами населення регіону на 1 жовтня 2010 року становила три мільярди 889, 6 мільйона гривень. Щоправда, за інформацією прес-служби Національного банку, за дев’ять місяців цього року кредиторська заборгованість жителів Хмельниччини дещо зменшилася – на 445,6 мільйона гривень або на 10,3 відсотка.
Хоча, повідомляють у Нацбанку, в області все одно спостерігається збільшення обсягів проблемних кредитів (з початку року на 39,2%).

Хто такий колектор?
В умовах економічної нестабільності в Україні масово почали з’являтися компанії, які надають колекторські послуги. "Сollect" – перекладається, як "збирати", "забирати", "стягувати". Як відомо, спеціалізуються вони на зборі боргів. Цим нехитрим бізнесом тепер уже намагаються займатися юридичні фірми, охоронні структури й навіть деякі підприємці, котрі не володіють юридичною наукою й націлені забрати гроші за будь-яку ціну. До речі, в жодному з хмельницьких банків нам не надали інформації щодо того, чи користується установа послугами колекторських фірм. Банківська таємниця…
До того ж, як повідомили нам в обласному управлінні юстиції, в області немає жодної офіційно зареєстрованої компанії, яка надає колекторські послуги. Проте, на сайтах вакансій та резюме нам вдалося відшукати чимало оголошень про підбір персоналу на так звану посаду «спеціаліста по роботі з проблемною заборгованістю». При цьому серед компаній, які розміщають подібні оголошення, трапляються як колекторські агенції, так і знані банки. Ми зателефонували до однієї з таких фірм нібито у пошуку роботи. В центральному офісі, який знаходиться в столиці, нам повідомили, що кандидат повинен обов’язково мати вищу юридичну освіту та досвід роботи у правоохоронних органах або виконавчої служби.

Як працюють насправді колектори?
Виявляється, не всі представники цієї професії мають зріст метр вісімдесят і бійцівські навички. Андрій Рудков – колектор, з яким ми спілкувалися, – повна цьому протилежність, такий собі «тихий хлопчина». «Та це не заважає мені вже після кількох розмов з боржником добитися повернення боргу, – зізнається він. – У фірмі я вже понад три роки. Працюю таким собі soft-колектором. Моє завдання - обдзвонювати боржників».
Як розповідає Андрій, клієнти-банки передають колекторській агенції пакети з боргами за споживчими кредитами. Андрій працює з боргами до 50 тисяч гривень. Але найчастіше – це кількатисячні борги за побутову техніку, телефони. Має 10 відсотків від суми, яку вдасться «вибити» з боржника. «Я не вживаю лайливих слів, розмовляючи з боржником, – каже Андрій. – Проте, часом за допомогою однієї лише проникливої бесіди вдається переконати більшу частину боржників повернути гроші. Я в інституті вивчав психологію. Нині мені ці знання згодилися. Наприклад, дзвоню боржникові, витримую паузу, несподівано підвищую голос, і так само несподівано його знижую, зовсім збиваючи людину з пантелику. Часто цього цілком достатньо, щоб вже на наступний ранок борг був погашений. Є ще один момент. Коли людина розуміє, що банк передав боргову справу «комусь», то її одразу ж охоплює панічний страх. І цей «хтось», а саме – колектор, для багатьох постає в уяві в образі такого собі рекетира, з якими краще не зв’язуватися. Насправді ж, усе відбувається цивілізовано. Тобто, морду нікому ніхто не б’є. Спочатку співробітники колекторської компанії створюють дискомфорт боржникові нав’язливими телефонними дзвінками, листами, sms. Це ранній етап роботи. На ньому колектор також з’ясовує причину неплатежів. Якщо це не допомагає, агенція переходить до другого етапу – особистої зустрічі з неплатниками. Для цієї роботи справді набирають «міцних хлопців», але рукоприкладством, повірте, вони не займаються. Людина сама, підсвідомо, домальовує картину, чим це може для неї скінчитися. Вони спілкуються з боржниками, а також з їхніми родичами й людьми, які мають можливість вплинути на погашення боргу, проводять з ними зустрічі і переконують погасити кредит. На третьому етапі компанії подають позов вже до суду».
Андрій каже, що до суду доходять лише кілька справ із сотні.

Як з ними боротися?
«Справді, найчастіше об'єктами переслідування колекторів стають ті, хто погано гасить або взагалі не гасить дрібні кредити готівкою, на техніку або по кредитних картах, – розповідає юрист Лариса Лущук. – Більше того, я знаю випадки, коли такі борги банки оптом продають колекторам». Між іншим, розповідає Лариса Павлівна, серйозні колекторні агентства працюють за законом. І у їхньому середовищі є навіть своєрідний етичний кодекс про те, що може й чого не може робити колектор. Але, на жаль, навіть найпрофесійніші колектори в приватних бесідах кажуть, що цей кодекс – "для галочки".
Отож, каже експерт, методи роботи колекторів не завжди кристально чисті. Починаючи від телефонних дзвінків додому вдень, увечері, уночі, закінчуючи особистим відвідуванням "команди" колекторів та з застосуванням фізичної сили.
Втім, деякі юристи вважають, що незаконними можна вважати будь-які дії колекторів. "У кожному кредитному договорі існує застереження про конфіденційність цієї угоди. Тобто, без згоди клієнта банк не має права розголошувати будь-яку інформацію, – каже Лариса Лущук. – Листи від колекторів уже є доказом порушення умов договору банком".
То що ж робити позичальникові, якщо на нього "наїжджає" колекторське агентство? При виявленні перших же ознак одержання боргу незаконним способом, ви повинні знати, що можете захиститися, поскаржившись на неетичні або некоректні дії колектора до банку. Ваше обурення може бути виражене як в усній, так і в письмовій формі.
Якщо ж це не подіє, ви маєте право звернутися з заявою до правоохоронних органів. При цьому бажано бути готовим підкріпити свою заяву доказами: свідченнями людей, аудіо й відеозаписами, копіями доручень, листами або іншими документами. У заяві обов'язково вкажіть, що на вас здійснюється тиск, який, на вашу думку, повинен бути кримінально покараний. При одержанні такої заяви, скажімо, міліція, повинна буде протягом не більш ніж десяти днів провести перевірку й прийняти рішення про порушення, або про відмову порушення кримінальної справи. Як правило, у колекторських фірмах працюють колишні співробітники правоохоронних органів. Тому, якщо на заяву не буде реакції, або буде скасовано постанову про заведення кримінальної справи, необхідно звертатися до суду».