clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

Як святкували Різдво на Поділлі на початку XX століття

Фото: з архіву Сергія Єсюніна.

У побутовому календарі подолян минулих століть “різдвяні святки" – найкраща, найважливіша подія року, яка за своїм значенням майже не поступалась найбільшому святу православних — Великодню

З-поміж низки різдвяних свят особливо поважали: Спиридона (25 грудня), Гната (2 січня), Різдво Христове (7 січня), Меланії та Василя (14 січня). Обрядовість кожного з них в одному схожа – всі вони мали захищати людей від впливу злих сил, забезпечити добробут і щастя в сім'ї в наступному році, визначити перспективи на майбутнє. Зробимо огляд "різдвяних святок", які дослідили етнографи минулого – П. Чубинський, А. Свидницький, В. Сапіга.

Різдво Христове християни святкують 7 січня. Вечір напередодні Різдва – Святвечір, Вілія, Кутя — починався прибиранням хати. Після того господар урочисто вносив до господи сніп, як правило, житній, і ставив його на покуті – на врожай і достаток. Це була "коляда" або "дідух". Із застромленим в нього серпом стояв він на покуті аж до Нового року, а на підлозі хати всюди розсипали солому. Пов'язували це із яслами Вифлеємськими, у яких й народився Ісус Христос. Наступного дня удосвіта солому виносили з хати і розкладали багаття біля воріт чи при дорозі – "палили дідуха".

Святковий стіл в подільських селах також застилали сіном, по кутках клали часник як оберіг, а потім накривали скатертиною. На вечерю готували 12 страв, і як сходила вечірня зоря, сідали вечеряти. Починали із куті. Поклавши в рукавицю гроші (щоб водились), господиня несла кутю на покуть, а діти під час цієї ходи завзято мекали, мукали, іржали, квоктали, крякали – щоб уся свійська живність плодилася, щоб курчата й каченята водилися. І перша ложка куті була для бджіл – кидали її до стелі, щоб рої велися. Друга – для самого морозу, щоб отак задобрений, він не чинив збитків, не морозив посівів. До того ж серед подолян широко побутувало повір'я, що душі померлих родичів беруть участь у святковій трапезі, їх обов'язково згадували добрим словом. Для них після вечері залишали рештки їжі на столі (мити посуд у цей день вважалося гріхом). На ніч усі члени родини клали свої ложки у горщик з кутею. Це робилося для того, щоб святої каші могли поїсти предки.

Повечерявши, брав господар зі столу потроху кожної із страв і ніс до хліва худобі, щоб не скаржилася. Бо за повір'ям у ніч під Різдво дарує їй Бог мову – за те, що колись у давнину спав у яслах маленький Христос. Кутю давали курям, "щоб гарно неслися". Її несли на гостинець хрещеним батькам, бабі-повитусі, родичам.

Наставало Різдво, і все живе славило Ісуса Христа народженого. Напередодні або й у перший день Різдва звечора починали колядувати. На Східному Поділлі переважали обходи із зіркою, що виготовлялась, як правило, зі звичайного решета, до якого приладжували "роги" (від 5 до 12). Цю конструкцію обклеювали різнокольоровим промасленим папером, прикрашали фольгою, стрічками та китицями. Всередину вставляли свічку – так утворювалось щось на зразок чарівного ліхтаря. На західному Поділлі крім "Вифлеємської зірки" колядники часто носили з собою вертеп – театр костюмованих виконавців. Дійство вертепу складалось з двох частин — релігійної (серйозної) і світської (інтермедійної). Відповідно на дві категорії поділялись й самі виконавці – маски, які театралізували легенду про народження Христа.

 

 

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментувати:
Коментарів - 2:
Від: Анатолій10.01.2017 11:46Помилка коментатора. 1. Життя Христа проходила в час, коли діяв Юліанський календар. 2. Саме цей календар є "літургічним", який вміщає в себе сукупність свят, постів, днів поминання святих і Пасхалію, в результаті чого він і став основною Православного богослужіння. 3. По православному (Юліанському) календарю Пасха, описана в Євангеліє, повинна були після (!!!) єврейської, а не так як часто в "новому стилі" буває або в той самий день, або ще гірше - перед. В Григоріанському (католичному, введеному в 1582 році) календарі ця умова протягом терміну в 100 років нарушається 12 разів (!!!). 4. І найголовніше, сходження благодатного вогню в Віфлеємі, протягом сотні років, відбувається в день Пасхи по Православному (Юліанському) календарю. На закінчення, про венігрет, в Радянському Союзі була безбожна влада, і тому в супереч православним традиціям ввела святкування Нового Року саме в піст. З нами Бог!
Від: Віталій Українець08.01.2017 12:29Помилка автора.Різдво в Україні святкували 25 грудня до 1919 року.після захвату комуністами України змусили святкувати 7.01 ,але вже в 1927 році заборонили святкування всюди.на дні яки припадали на різдво робили збори та заходи -в угоду тоталітарному режиму. Святкування 7 січня є величезною помилкою яку наслідують РПЦ ,Словаки та Грузини. Чому 25 грудня Різдво-в цей день астрономічно добавляеться 1 хвилина до світового дня-тим самим символізуя перемогу Світла над Темрявою! Як зберегти піст-зустріти новий рік ,і потім Різдво без порушень-це якись венігрет панове!

Популярні новини

Останні фото та відео



Гарячі лінії

> <

Архів новин

<<Вересень 2017>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30