Митрополит Львівський – родом із Красилівщини

 Ще під час перебування на посаді ректора Київської православної богословської академії він першим із високопоставлених священнослужителів різних релігійних конфесій порушив перед Міністерством освіти і науки питання про акредитацію духовних академій та семінарій, надання їх слухачам пільг, якими користуються студенти усіх вищих та середніх спеціальних навчальних закладів. Також запропонував запровадити підготовку кадрів з теології для світських навчальних закладів, спеціалістів для викладання християнської етики в школах та реалізувати ряд інших важливих напрямків реформи духовної освіти, які досить схвально сприйняли у релігійних колах.
Митрополит Димитрій (Вадим Миколайович Рудюк) – наш земляк. Народився 13 листопада 1971 року в селі Криворудка Красилівського району. Великий вплив на формування його майбутнього світогляду справила покійна бабуся, яка була старшою серед сільських півчих. Добре читала церковнослов’янською, чого і навчила малого Вадима за великим Псалтирем київського видання позаминулого століття. Після успішного закінчення середньої школи в 1989 році поступив на історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Під час навчання постійно відвідував Володимирський кафедральний собор Києва. Брав участь у церковно-громадському житті.
В 1992 році Вадим Рудюк став іподияконом митрополита Київського Філарета, згодом його особистим секретарем. Через два роки прийняв хіротонію в диякона, в 1995 році став священиком і постригся у чернецтво з ім’ям Димитрій. Незабаром закінчив Київську духовну семінарію, а 2000 року – Духовну академію, і за написання кандидатської дисертації на тему «Історично-канонічні основи автокефалії Української православної церкви» вченою радою Київської духовної академії йому присвоєно ступінь кандидата богослов’я.
Протягом тривалого часу був головним редактором журналу «Православний вісник». На початку 2000 року призначений намісником відродженого Свято-Михайлівського чоловічого монастиря, а влітку, цього ж  року, постановою Священного синоду Української православної церкви Київського патріархату архімандриту Димитрію визначено бути єпископом Переяслав-Хмельницьким і новим ректором Київської духовної академії і семінарії, яку згодом перейменували у Київську богословську духовну семінарію й академію.
Його дивовижна активність дала змогу ще й керувати видавничим відділом УПЦ КП, де владика разом з Патріархом готували до друку нові книги, перекладали церковні видання на сучасну українську мову. У 2003 році рішенням президії Української технологічної академії єпископа Димитрія обирають дійсним членом академії по відділенню «Історія та філософія» з присвоєнням звання «Академік». 22 січня 2004 року він піднесений до сану архієпископа, а через п’ять років – до сану митрополита. Рішенням Священного синоду УПЦ КП від 27 липня 2010 року призначений керуючим Львівсько-Сокальською єпархією. Проте й надалі  залишився головою Учбового комітету та постійним членом Священного синоду.
Нині владика Димитрій є членом Українського біблійного товариства. Він докладає багато зусиль для об’єднання українського православ’я і створення єдиної православної церкви в Україні. За свою плодотворну працю нагороджений церковним орденом святого рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня, президентським орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, відзнакою Фонду Андрія Первозданного та відзнаками «Українського народного посольства».