Невiдомi відомі будинки

Крокуючи вулицями рідного міста, мало хто здогадується, що багато будівель живуть „подвійним” чи, навіть, „потрійним” життям. Адже, вистоявши понад століття, будинки приховують безліч таємниць колишніх власників та домоправителів...

Солодовий завод „Найхмільніше” місце Проскурова
Наприкінці XIX століття  в Проскурові діяли зо два десятки великих підприємств, які, за винятком трьох-чо- тирьох заводів, разом з великими торговельними закладами, зосереджувалися в руках трьох єврейських династій. Але поступово їх витісняє нова генерація підприємців, завойовуючи провідні позиції в економіці.
Михайло Шильман, молодий купець, розпочав свій бізнес з того, що ввійшов у частку володіння паровим млином Маранца. А невдовзі майстерний підприємець взагалі повністю прибрав його до своїх рук. За отримані гроші він побудував солодовий завод та фабрику столярних виробів (нині – меблева фабрика). Крім того, Шильман володів однією з кращих у місті друкарень “Порядок”, у якій виходили у світ тогочасні газети.
З плином років солодовий завод Михайла Шильмана перетворився на Хмельницький хлібозавод, що на розі вулиці Шевченка і Старокостянтинівського шосе. Хоча зараз від нього залишилася хіба що помаранчево-жовта „коробка”, подекуди без вікон і з чагарниками всередині, проте там досі можна купити здобну випічку у магазинчику „Свіжий хліб”.

Театр б. Шильмана
Тут ставили вистави найкращі акторські трупи
Знаходиться в центрі міста, на Проскурівській. З 1960 року відомий як міський будинок культури. Насправді, це перший театр Проскурова, що у 1892 році відчинив свої двері перед шанувальниками сцени. Розташовувався в дерев'яній необладнаній будівлі, яка не вельми приваблювала „театралів”. Згодом власник театру  Шильман зрозумів, що таке приміщення не відповідає театральним вимогам.  Тому за п'ять років на тому ж місці звели новий театр з ресторанчиком та невеличким готелем поряд. Театральне життя в Проскурові пожвавішало: не забарилися з візитами найкращі акторські трупи з Києва, Одеси та Петербурга.
1920 року театр Шильмана націоналізувала радянська влада. У його приміщенні організували клуб ім. Леніна, і тепер уже партійні мітинги та пленуми збирали повні зали. Лише через п'ять років театральну споруду передали „законним власникам” – майстрам сцени. Це був колектив
щойно організованого Українського державного драмтеатру. Проте зал театру ще багато років використовували для зібрань міського значення.
Коли у 1941 році Проскурів став обласним центром, сюди планувалося перевести Кам'янець-Подільський обласний музично-драматичний театр ім. Петровського. Але Велика Вітчизняна війна змусила відкласти переїзд на повоєнний час. Лише у листопаді 1944 року обласний театр прибув до Проскурова.

Готель „континенталь”
Без зимового саду, але з гарячим водопостачанням
Цей чотириповерховий будинок на вулиці Проскурівській, що навпроти Ангела Скорботи, до наших днів зберіг свої оригінальні пластичні форми фасаду, ажурні ковані балкони та декоративне оздоблення стін кольоровим склом. У приміщенні будинку знайшли „притулок” з десяток різноманітних установ і організацій. А колись увесь будинок №56 займав один з найкращих готелів міста – ”Континенталь”.  Тут було три „VIP-номери” та п'ять номерів „першого” класу, до яких постійно надходила гаряча вода. Це у той час було рідкістю навіть для великих міст.
Готель збудували у 1910-1912 роках, коли у Проскурові проблеми „немає де переночувати”, взагалі, не існувало. За кількістю готелів місто займало перше місце в Подільській губернії. Так, у 1910 році тут нараховувалося 19 готелів. Більшість з них мали всього 4-5 номерів, з мінімальними зручностями та обмеженим переліком запропонованих послуг. Тому „Континенталь”, безперечно, якісно відрізнявся на їхньому тлі. Його власник Сімха Вассерман, відомий торговець галантерейними товарами, навіть, мав намір розпочати облаштування зимового саду, але не судилося...
У радянський час нова влада передала будинок у  користування радянським установам. Так “Континенталь” припинив своє існування.

Південно-російський промисловий банк
Міняв „господарів”, як рукавички
Добротний двоповерховий цегляний будинок з високим декоративним куполом відомий більшості хмельничан як обласний художній музей. Він споруджений у 1903 році купцем Давидом Ніренбергом для Проскурівського відділення Південно-Російського промислового банку. Це був провідний акціонерний комерційний банк тієї епохи, з відділеннями в усіх більш-менш розвинутих містечках Російської імперії. У меншій частині будинку Ніренберг влаштував готель „Венеція”, у якому під час громадянської війни тимчасово перебували штаби військових частин. Після встановлення у 1920 році радянської влади, споруду націоналізували і передали в користування радянським установам. З того часу у будівлі часто змінювалися „господарі”. У 1950-х роках тут знаходився обласний виконавчий комітет, у 1960-х роках – міський комітет партії, у 1970-х роках – редакції обласних газет „Радянське Поділля” і „Корчагінець”. І лише у 1986 році у його кімнатах розмістили перші музейні експонати сучасного мистецтва.