Страсті навколо архітектурної пам'ятки ХVIII століття

У центрі Дунаївців на узвишші увагу мандрівників привертає цікава архітектурна споруда — колишній монастир капуцинів. Нині головну частину будівлі займає православна церква Київського патріархату, у боковій прибудові розташовані освітянські заклади. Будівля має історичне значення. А від неї ще й ведуть підземні ходи. Кажуть, що до самого Кам’янця, а далі — на Чернівці. І якщо ні до Кам’янця, ні тим паче до Чернівців підземеллями не дійти, то спуститися і пройти кілька десятків метрів ще можна. А якщо ці ходи відреставрувати... Мабуть, тоді Дунаївці здобули би славу серед туристів, а храм з підземеллями став би візитівкою райцентру — як це було колись, у ХVІІІ та ХХ століттях.

«Ми хочемо, щоб до туристичного маршруту, який веде на Кам'янець-Подільський, включили і Дунаївці, — каже директор Дунаєвецького районного краєзнавчого музею, методист з охорони пам'яток культурної спадщини району Наталя Барахтенко. — А для цього слід мати, що показати. Монастир — найдавніша споруда міста, і вона колись була візитівкою Дунаївців, як у Кам'янці — фортеця. Тож хотіли би туристам представити до огляду монастир, а також підземні ходи. Але потрібні ще дослідження археологів. Власне, увесь комплекс слід вивчити і відреставрувати».

Люди побоюються, що церковну землю відберуть, а храм і навколишні будинки можуть навіть зруйнуватися

Приміщення церкви вже давно потребує ремонту. Проте вже протягом року навколо цієї культової споруди точаться суперечки. А все через те, що з'явився інвестор, який хоче забудувати територію навколо храму, натомість — допомогти його відремонтувати.

Взагалі приміщення колишнього монастиря капуцинів пережило чимало пертурбацій: після приходу до влади більшовиків культова споруда слугувала кінотеатром, спорткомплексом, складом. І лише у 90-х роках її передали вірянам Української православної церкви Київського патріархату. Проте частина приміщення й досі належить управлінню освіти.

«Від храму у напрямку Кам'янця-Подільського ведуть підземні ходи, які свого часу навіть трохи досліджували, — розповідає депутат міської об'єднаної територіальної громади Олена Поліщук-Поплавська. — У підвалах та поряд з храмом колись ховали монахів та священиків, імена понад двадцяти з них відомі. І ось сьогодні поряд з церквою хочуть зводити семиповерхові житлові будинки. Куди подінуть останки монахів та священиків? Що буде з підземними ходами? І головне — чи вистоїть 300-річна споруда храму, коли поряд працюватиме важка будівельна техніка, чи не зруйнуються навколишні старенькі будинки?»

Земельна ділянка поряд з храмом належить церковній громаді. Й справді, заїзду для великих машин, кранів тут немає. Навколо церкви ще й кілька приватних будинків. Тож побоювання дунаївчан небезпідставні, адже заїхати сюди і вести будівництво буде проблематично.

«З точки зору містобудування та архітектури тут неможливо проводити капітальне будівництво, — каже прихожанин храму, член церковної десятки Володимир Онофрійчук, який протягом 33 років очолював районний відділ містобудування та архітектури. — Адже ділянка обмежена з усіх боків. Підрядник подав ескіз плану будівництва, за яким заїзд планується через підпірну стінку висотою два метри та магазин. Тож напрошується питання: чи правдивий цей план? Також, перш ніж вести тут будь-яке будівництво, слід провести археологічне та геологічне дослідження, вивчити підземні ходи».

Дунаївчани вважають, що просто комусь впала в око земельна ділянка в центрі міста, от і дурять голови прихожанам церкви обіцянками відреставрувати храм. Чи буде та реставрація, кажуть, — невідомо, а ось землю заберуть і зведуть поруч з духовним закладом, пам'яткою архітектури бозна-що: чи то розважальний комплекс, чи торговельний центр.

«Цей майданчик у пасхальні дні заповнений людьми, — каже прихожанин храму Олександр Бальбазов. — Якщо забудувати землю, то людям ніде буде стати. А взагалі чи можна на церковній території будувати багатоповерхівки?» Справді, прихожанам не під силу відремонтувати храм. Адже лише за найскромнішими підрахунками, на ремонт потрібно чотири-п'ять мільйонів гривень.

«Ми почали збирати гроші на ремонт серед прихожан, — продовжує Олександр Никифорович. — Шукаємо меценатів та спонсорів. І мені вже телефонують, пропонують допомогу. Вирішили, що з весни почнемо роботи. Територію навколо храму хочемо облагородити: посадити дерева, поставити лавочки та встановити пам'ятний знак, на якому викарбувати імена монахів-капуцинів, які тут жили. Це місце намолене, тому його треба зберегти для наступних поколінь. Проте уже майже рік нас усіх лихоманить: з Хмельницького приїжджали представники двох фірм разом з митрополитом і пропонували, аби церква віддала їм свою землю під будівництво двох багатоповерхівок, а за це вони відремонтують церкву. Але чи варто приставати на таку пропозицію? Я вважаю, що це знищення в Дунаївцях Української православної церкви Київського патріархату А чи не зруйнує будівельна техніка старі будинки навколо й сам храм?».

Також люди побоюються, що самими житловими будинками справа не обійдеться. Швидше за все, на перших поверхах буде чи розважальний чи торговельний центр. Недалеко від храму — базар, і його теж можуть розширити аж на церковну територію. «Ми звернулися до міського голови з проханням виділити інвестору іншу землю, — каже Олександр Бальбазов. — А який у нас ще вихід? Перекривати дорогу? Їхати до Києва?»

«Біля церкви плануємо побудувати духовний центр»

А ось митрополит Хмельницький і Кам’янець-Подільський Української православної церкви Київського патріархату Антоній заспокоює, що нікому церковну землю не планують віддавати.

«Ніхто не збирається руйнувати пам'ятку, — каже він. — Чому виникло питання залучення інвестора? Бо самі прихожани ремонту не зроблять, а земельну ділянку, яка є навколо храму, можуть просто забрати. Адже земля вже двадцять років не розробляється. Боїмося, що сюди навіть базар можуть розширити. Тому плануємо на цій території створити духовний центр: недільну школу, притулок для людей похилого віку... Власне, ми ще у роздумах, що там має бути. Тож і знайшли інвестора, який хоче, щоб храм відродився. Люди, мабуть, не зовсім розуміють, тож і виступають проти будівництва. А, можливо, хтось не хоче, щоб у Дунаївцях був православний храм Київського патріархату. Адже подивіться, які храми мають інші конфесії: доглянуті, відремонтовані. І лише наш у плачевному стані. Фахівці з археології та охорони культурної спадщини провели дослідження, і ми маємо дозвіл на будівництво».

«Питання будівництва ще потрібно вивчати»

Депутати міської об'єднаної територіальної громади вже неодноразово розглядали це питання, проте остаточного рішення так і не винесли.

«Ми за те, щоб у місті зводилося житло, — каже голова громади Веліна Заєць. — Але доки не матимемо порозуміння з громадою — не прийматимемо ніяких рішень. На жаль, земельних ділянок під забудову у місті немає, лише на околиці, але це не влаштовує інвестора. Земельна ділянка, про яку йдеться, перебуває у постійному користуванні церкви. І саме церква має прийти до нас з якоюсь пропозицією. Також потрібно вивчити питання, чи там взагалі можна будувати, розробити детальний план будівництва. Також передбачені громадські слухання з цього питання».