Слідами Богдана Хмельницького й Петра I

З давніми часами пов’язана одна з легенд про походження назви цього містечка. Римський легіон під проводом центуріона Тонілія просувався на північ. На високому скелястому березі невідомої річки полководець звернувся до своїх легіонерів: «Sat au non?» («Зупинимось чи підемо далі?»). «Sat!» – одноголосно вигукнуло стомлене військо. Відтоді, за легендою, виникла тут людська оселя, і назвали її Сатанів.
Тут чимало архітектурних пам’яток XV-XVIII ст., які утворюють комплекс монастирських споруд. У Сатанові варто завітати до старовинного замку, залишки якого містяться на горі над річкою Збруч. У 1711 р. цар Петро І, повертаючись із Прутського походу, був у Сатанові й гостював у Сатанівському замку в його власника, великого коронного гетьмана Адама Сенявського. Збереглася згадка про те, що цар жив у будиночку, який стояв коло замку. Біля руїн замку збудовано цукроварню, а в самому замку – водогін, що тягнув воду зі Збруча й подавав її нагору до фабрики. На Збручі можна оглянути старий водяний млин, який походить ще з XV століття. Від замку варто перейти до синагоги. Вона знаходиться неподалік в’їзної міської брами. Синагога збудована в стилі древніх пам’яток Єрусалима і схожа на маленький замок і на інші оборонні божниці Поділля і Галичини. Далі екскурсію варто продовжити до південної частини містечка – до в’їзної  брами, якою в місто в’їжджали Богдан Хмельницький, польські королі та інші відомі люди. Кам’яні склепіння брами викликають захоплення, хоча їх ніхто не поновлював три сотні років. Наразі територія брами облагороджується, а відновлення прибудов, у яких плануються кав’ярня та музей, ведеться у тому ж стилі. На виїзді з містечка, дорогою у «Товтри», на високому пагорбі розташоване єврейське кладовище. Сотні кам’яних плит, більшість з яких є витворами мистецтва різьбярів, розміщені на висоті приблизно двохсот метрів. В декорі пам’ятників можна побачити рослини, риб, чудернацьких птахів. А неподалік від кладовища розташований Свято-Троїцький монастир. Його було засновано на початку зародження християнства на теренах Київської Русі. Першим у 839 році почав обживати скельні печери монах-самітник. Щоб потрапити до печерної частини монастиря, потрібно спуститися зі скелі вниз, через гущавину лісу. В цьому прекрасному місці не тільки можна отримати незабутні враження, а й підлікуватися на курорті «Сатанів». Мінеральні води типу «Нафтуся», грабові масиви та ділянки букових лісів, запашні трави, озера і ріки щороку чекають на туристів.