clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwaytSkypeWhatsappViberPhoneMail

Загадки древнього Фельштина

Костел - справжня окраса Гвардійського

Костел - справжня окраса Гвардійського. Фото: автора

Костел Святого Войцеха не раз підіймався з руїн, а давня могила (як вважали люди) виявилася одним з пунктів Дуги Струве.

Завдяки цьому пункту в позаминулому столітті визначали точні розміри земної кулі.

Мандруючи рідним краєм, обов'язково варто заїхати до Гвардійського — села, яке тривалий час називалося Фельштином і мало статус містечка. «Заснування Фельштина нерозривно пов’язане з родом Гербуртів, який мав чеське походження і прибув на Поділля зі Шльонська (Польща) в другій половині ХVI століття, — розповідає про історію містечка вчитель історії Гвардійського НВК Олег Письменний. — Перше родове гніздо Гербуртів у Моравії мало назву Фельштин. І саме ностальгія за рідними пенатами спонукала Миколу Гербурта побудувати місто, давши йому назву рідного помістя».

Після Другої світової війни, на прохання мешканців села, Фельштин перейменували на Гвардійське — на честь Першої гвардійської загальновійськової та Третьої гвардійської танкової армій, які визволили район від фашистських окупантів. Нині Гвардійське — одне з найбільших сіл Хмельницького району, центр об'єднаної територіальної громади.

Старий костел

Справжньою окрасою села є костел Святого Войцеха, один з найстаріших
католицьких храмів країни. Його не раз намагалися знищити, але він підіймався з попелища і донині збирає віруючих на служби. Історія храму сягає 1596 року, коли у містечку звели дерев’яний костел. Будівництво кам’яного костелу, який з незначними змінами дожив до наших днів, розпочали в 1753 році.

Костел Святого Войцеха, один з найстаріших католицьких храмів країни.

Після більшовицького перевороту для Фельштинської парафії настали важкі часи репресій. Переслідуванням піддавалися священики та віруючі. У 1933 році радянська влада закрила костел. Спочатку у ньому розміщувався склад спиртового заводу, потім приміщення пристосували під кінотеатр та клуб, згодом — знову склад заводу.

В радянські часи в костелі був склад спиртзаводу.

Хоч у радянські часи віра була, фактично, заборонена, однак люди дуже хотіли чути слово Боже. Тому з 1978 року у Гвардійському почала підпільно діяти католицька громада. Одна з парафіянок віддала свій будинок під капличку. А люди не покидали надії повернути храм, звідповідними заявами зверталися і у Київ, і до Москви. Повернення костелу домоглися лише у 1990 році. 25 червня 1994 року єпископ Кам'янець-Подільської дієцезії нині покійний Ян Ольшанський наново освятив храм.

Єдиний вцілілий пам’ятник на старому цвинтарі

Мало хто знає, що неподалік храму, на старому польському кладовищі, є ще одна цікава пам’ятка. Лише невеликі горбочки й уламки постаментів нагадують про те, що тут покояться колишні мешканці Фельштина. І лише при самій дорозі — один-єдиний вцілілий пам’ятник. Хоч кладовище було пограбоване не один раз, це місце всі обходили стороною. «Якщо уважно придивитися до напису, можна розгледіти імена Емілія та Бруно Чуваш, — розповідає Олег Володимирович. — Їхній прадід був останнім власником Фельштинського маєтку. На початку ХХ століття його нащадки померли від чуми. Можливо, саме через страх заразитися могилу дітей не чіпали. До речі, за переказами людей, чума — це розплата поміщикові за знущання над людьми.

Хоч кладовище не раз грабували, це місце обходили стороною.

У селі переповідають таку історію. Хоч кріпацтво було скасоване 1861 року, на Поділля ця звістка надійшла не одразу, і селяни, як і раніше, відбували панщину, Якось через Фельштин додому їхав демобілізований солдат. Він побачив, що на полі працюють селяни. І каже їм: «Кидайте коси, ви тепер вільні від кріпацтва, можете брати землю і господарювати».

На пам'ятнику добре зберігся напис.

Урядники тодішнього поміщика Чуваша зловили солдата і привселюдно відрубали йому руки. Саме через таку жорстокість, переконані селяни, й Бог покарав родину поміщика страшною хворобою. Згодом у біля костелу селяни встановили тому солдатові пам’ятник. Але після більшовицького перевороту погруддя зникло».

Дуга Струве

У полі за селом є невеликий пам’ятник, який встановили вже у роки незалежності. Тепер селяни знають, що це — геодезична пам’ятка, один
з 34 пунктів Дуги Струве, котра тягнеться від півночі Швеції до околиць Ізмаїла, що в Одеській області. Лише чотири такі пам’ятки є в Україні, і три — в нашій області (крім Гвардійського, пункти Дуги Струве збереглися в Катеринівці Хмельницького району та Баранівці Ярмолинецького).
Але про невеликий насип на околиці села люди знали давно. Називали
його могилою, але плуталися у часі — чи то поховання загиблих у часи
монголо-татарської навали, чи гайдамацьких походів, або ж якесь інше, але точно історичне. І насипу не чіпали. Як з’ясувалося, таким чином селяни врятували унікальну пам’ятку. «Сам геодезичний знак розташований на
глибині близько двох метрів, — каже Олег Володимирович. — Це – куб, на якому є зарубка і позначення точних координат — довготи та широти.

Завдяки цьому пункту визначали точні заміри земної кулі.

Загалом же Дуга Струве з півночі на південь перетинає території десяти держав. Її довжина становить близько трьох тисяч кілометрів. У 2015 році Комітет з всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення занести до Списку всесвітньої спадщини геодезичну Дугу Струве як об’єкт культури видатної універсальної цінності. До речі, це — єдине науково-технічне «диво» серед пам’яток всесвітнього значення в Списку ЮНЕСКО». А 17 червня 2006 року урочисто відкрили пам’ятний знак біля геодезичного пункту “Фельштин”.

Пам’ять про знищених євреїв

На околиці села є ще одне місце, де варто побувати — аби вшанувати пам’ять по-звірячому вбитих мешканців містечка. «У Фельштині здавна єдиною родиною жили українці, поляки, євреї, — розповідає Олег Письменний. — За статистичними даними, у ХІХ столітті у містечку було 2994 мешканці, з них 1220 — євреї.

Пам'ятник загиблим.

У місті навіть були дві сільські ради — українська і єврейська. І майже усіх євреїв (1220 людей) у 1942 році завезли в гелетенецький ліс і по-звірячому вбили. Хоча люди розповідають, що тут загинуло набагато більше — до п’яти тисяч, адже привезли не лише євреїв з Фельштина, а й з Чорного Острова і навіть з Проскурова». Навесні 2007 року представники Фельштинської громади в США (нащадки фельштинських євреїв), яку очолює Мел Вербах на старому єврейському кладовиші встановили пам’ятний знак.

 

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментувати:
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні новини

Останні фото та відео




Архів новин

<<Вересень 2018>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30