clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwaytSkypeWhatsappViberPhoneMail

Таємниця «Щедрика»: чи справді легендарну колядку Микола Леонтович записав… на Ізяславщині?

Більше сотні років тому у цій хатині мешкала дружина Миколи Леонтовича - Клавдія

Більше сотні років тому у цій хатині мешкала дружина Миколи Леонтовича - Клавдія. Фото: автора

За однією з версій, відомий композитор вперше почув щедрівку в селі Підлісці, звідки родом його дружина Клавдія.

«Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…» – здавалося б, хто з українців не знає цієї щедрівки. Народжена ще в дохристиянські часи, саме завдяки українському композиторові Миколі Леонтовичу вона стала відомою на увесь світ. Їй судилося стати справжнім символом Різдва, мати безліч переспівів та варіантів виконання, стати саундтреком до популярних голівудських фільмів та звучати в кращих концертних залах світу. І мало хто знає, що ця колядка, без якої нині Різдво – не Різдво, яка відома не лише в Україні, а й в усьому світі під назвою «Колядка дзвонів» (Carol of the Bells), - одна з найпопулярніших обробок Миколи Леонтовича.

Існує чимало припущень музикознавців, де саме Микола Леонтович міг почути вперше щедрівку і записати її. Одна з них - не деінде, а на Хмельниччині. В невеличкому селі на Заславщині – Підлісцях, звідки родом його дружина Клавдія Жовткевич.

Звідки дружина – там і вінчаються

Сьогодні Підлісці – невеличке село, з тихим розміреним життям кількох сотень жителів. У самісінькому центрі – столітня церква. Саме тут священиком був батько Клавдії – Ферапонт. Поруч – колишня хатина священика приблизно того ж періоду. Донедавна тут розташовувалася початкова школа. Також цілком ймовірно, саме тут мешкала Клавдія Жовткевич до зміжжя.

На старому кладовищі у Підлісцях, серед столітніх поховань, ще й нині можна знайти могилу матері дружини Миколи Леонтовича.

«Її звали Олександра, - розповідає Володимир Федотов, голова громадської організації «Товариство культурної спадщини «Заслав’є». – Клавдія рано залишилася без материнської опіки… Напис, який ще можна розгледіти на кам’яному надгробку, свідчить про те, що тут покоїться прах дружини священика Олександри Жовткевич (дівоче прізвище Островська), котра померла 1898 року 21 грудня на 56 році життя».

На надгробку можна знайти напис, що стосується смерті матері Клавдії Жовткевич.

За словами пана Володимира, Клавдія та Микола Леонтович познайомилися на Вінниччині. Саме там композитор тоді вчителював. Тут проживала сестра Клавдії, до якої дівчина частенько навідувалася.

«Мені довелося бачити та читати копії декількох листів, - каже Володимир Федотов. – Звісно, скласти повноцінне враження про їхні стосунки за самим лише листуванням досить складно, але прочитавши їх, деякі висновки зробити можна. Так, Леонтович у листах дуже емоційний та не приховує своїх почуттів до дівчини. З контексту цих листів зрозуміло, що Клавдія до нього була набагато прохолоднішою. Однак, вона йому таки писала. І слід зауважити, що поштове відділення, з якого дівчина надсилала Леонтовичу листи, заходилося тоді аж в Заславі, а це добрячий десяток кілометрів від Підлісців, який треба було Клавдії подолати, щоб їх відіслати. Тож почуття з її боку також були».

Приміщення колишньої пошти у Заславі, звідки Клавдія надсилала Леонтовичу листи. Фото: Володимира Федотова.

Про Миколу Леонтовича та історію «Щедрика» у Підлісцях нині практично не знає ніхто. А от сама щедрівка, звісно, на різдвяні свята лунає чи не в кожній хаті.

Протоієрей Павло, настоятель місцевого Петропавлівського храму, зізнається що у спогадах людей про ті часи практично нічого не збереглося.

Храм у Підлісцях будував, ймовірно батько Клавдії Жовткевич - священик Ферапонт. 

«Храму виповнилося сто років у 2013-му, - каже отець Павло. – Звісно, будувати його почали набагато раніше. До того, на цьому місці стояла стара дерев’яна церква Параскеви. За однією з версій, храм згорів і селяни звели новий. На території також є могила священика. Цілком ймовірно, що тут похований батько Клавдії Жовткевич».

Саме тут у храмі в Підлісцях відбулося і таїнство вінчання Миколи Леонтовича та Клавдії Жовткевич. «За давнім звичаєм, звідки дружина – там і вінчаються», - запевняє отець Павло.

Серед тих, хто досі береже спогади про Підлісці і Леонтовича, - Володимир Бойко. Родом він саме з цього села, а нині вчителює у Білогородці на Заславщині.

«Пригадую, в дитинстві бабуся часто розповідала і про те, як будували в селі церкву, обсаджували деревами. А ще переповідала, що тут вінчався композитор Леонтович з донькою священика. Я тоді малий був, не надавав тому значення. Вже пізніше зрозумів про кого йшла мова», - розповідає Володимир Бойко.

Пісня наших пращурів

Текстове джерело «Щедрика» музикознавці, звісно ж, пов'язують з дохристиянською добою, коли новий рік починався рано навесні з поверненням ластівок з теплих країв. Вже пізніше, з приходом християнства, звичай щедрувати «пристосували» до циклу різдвяних свят. Звичайно, ця щедрівка могла звучати в різних регіонах України. І за однією з версій дослідників творчості Леонтовича, саме у Підлісцях він записав «Щедрика». Інші – схиляються до версії, що щедрівку він почув на Поділлі – звідки родом і де вчителював.

«Звісно, нині однозначно стверджувати, яка саме з версій щедрівки його мотивувала, не можна. Однак, зважаючи на те, що цикл своїх обробок він формував у той період, коли спілкувався з Клавдією Жовткевич ще до одруження, то цілком можливо, що це була саме щедрівка з Підлісців», - розповідає Володимир Федотов.

Микола Леонтович з родиною. Фото: vinnytsia-museum.in.ua 

«Всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже усе життя, - розповідає Ольга Прокопенко, завідувачка музею Миколи Леонтовича (с. Марківка) філії Вінницького обласного краєзнавчого музею. – Всього було п’ять редакцій – перша у 1901-му, а остання у 1919 році. Звісно, я чула й таку версію – про походження щедрівки з Підлісців. Але у 1902 році Леонтович з Клавдією вже одружився. На той час він вчителював в Чукові на Вінниччині. Звісно, ми не знаємо, скільки вони зустрічалися, але я схиляюся до думки, що він почав працювати над «Щедриком» ще до знайомства з Клавдією. Крім того, за дослідженнями етимологів, варіант цієї щедрівки ближчий Поділлю, ніж Волині. Але, вважаю, що зовсім не суттєво, де Леонтович записав цю щедрівку – Вінницька область чи Хмельницька – це усе наш край, а «Щедрик» – співанка наших пращурів. Але саме дякуючи Миколі Дмитровичу, вона стала відомою на увесь світ».

Тим часом в Підлісцях готуються до того, аби чи не вперше за усі ці роки, тут, де можливо Леонтович таки вперше захопився «Щедриком», вшанувати пам’ять композитора. Нині отець Павло загорівся ідеєю організувати в Підлісцях свято, на якому б зазвучали кращі твори музичної спадщини Миколи Леонтовича у виконанні хору. Звісно ж, серед них лунатиме і легендарний «Щедрик».

Довідково

Перше хорове виконання «Щедрика» відноситься до 1916 року. Тоді цю пісню представив хор Київського університету імені Святого Володимира під керівництвом Олександра Кошиця.

Вперше за кордоном «Щедрик» прозвучав в українському варіанті 5 жовтня 1921 - на концерті в Карнегі-Холі в Нью-Йорку.

Аудіозапис «Щедрика», що зберігся, датується 1922 роком.

У 1936 році американець українського походження Пітер Вільховський переклав текст пісні, зробивши її впізнаваною нині «Carol of Bell». А після 90-х «Щедрик» зазвучав у кінематографі - у фільмах «Один вдома», «Міцний горішок 2», «Гаррі Поттер» та інші.

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментувати:
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні новини

Останні фото та відео




Архів новин

<<Вересень 2018>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30