ye-logo.v1.2

Як у Меджибожі рятують палац Сенявських-Чарторийських та роблять сенсаційні відкриття

Історія 13975
Уже скоро можна буде побачити палац Сенявських-Чарторийських у всій красі
Уже скоро можна буде побачити палац Сенявських-Чарторийських у всій красі. Фото: автора

Нині тут працюють археологи, архітектори та фахівці з архітектурної археології.

Ще кілька років тому про реставрацію унікальної пам’ятки – палацу Сенявських-Чарторийських (XVI-XIX століття), що входить до комплексу Меджибізької фортеці, музейники могли лише мріяти. Бо тих замків, яким пощастило дочекатися відбудови, в Україні – одиниці. Але нині палац Сенявських – якраз серед таких. Наразі тут кипить робота. Над відбудовою палацу реставратори працюють третій рік поспіль. Уже виконано першочергові протиаварійні роботи, відбудовується фасад, над будівлею звели дах, який був відсутній близько 50 років, відновлено зруйновану в 2014 році стіну, проводяться інженерні та археологічні роботи в підземній частині палацу.

Масштабних руйнувань палац зазнав… 50 років тому

«Протиаварійні роботи два роки проводилися за кошти обласного бюджету, – розповідає Віктор Вєтров, завідувач сектору археології Державного історико-культурного заповідника «Меджибіж». – Цьогоріч частину виділено вже і з державного бюджету. Реставрація досить масштабна. В кінцевому результаті буде відтворений палац Сенявських-Чарторийських з виглядом на ХІХ сторіччя, тобто, на той період, на який ми маємо хоча б якість архітектурні плани та креслення. Хоча сам палац побудований в XVI столітті, а підземна частина могла бути і більш ранньою, в одну реконструкцію неможливо включити всі етапи перебудови та перепланування приміщень. А от у внутрішній частині палацу, в кімнатах, залах будемо намагатися відтворити інтер’єри на з XVI до початку XX століття. Якщо збережеться рівень фінансування – відбудований палац можна буде побачити вже п’ять років».

Найбільшого руйнування палац Сенявських-Чарторийських, як власне, і уся фортеця, зазнали у 60-х роках минулого століття.

Найбільшого руйнування палац Сенявських-Чарторийських, як власне, і уся фортеця, зазнали у 60-х роках минулого століття. Саме тоді були цілеспрямовані вказівки від місцевої влади розібрати фортецю та споруди на будівельний матеріал.

Відбудову планують завершити у 2020 році.

«Ще на 50-ті роки фортеця та палац були у досить гарному стані, – розповідає Віктор Вєтров. – На приміщеннях були дахи, внутрішнє дерев’яне перекриття, вікна, двері. Коли почалася руйнація фортеці, дахи зірвали, розібрали частину стін. З цегли та каміння збудували школу, райком, корівники, дороги… Варто сказати, що і фортеця, і палац зведені таким чином, що просто їх зруйнувати руками досить важко. Але без дахів, під дією дощів, снігів, вапняковий розчин, який використовувався при будівництві споруд, не витримав. Пішло масштабне руйнування».

Оригінальні зубці виставлять в експозиції.

Наразі реставратори реконструювали західну частину палацу, фасад. Уже відтворені віконні отвори в псевдоготичному стилі. Добудовані зубці довкола даху – класична прикраса XVI століття.

«З оригіналів збереглися лише два зубці, – каже Віктор Вєтров. – Їх реставратори зняли і згодом вони будуть представлені в експозиції».

Дісталися до підлоги XVI сторіччя

Поки реставратори працюють над відтворенням будівлі, археологи не припиняють розкопок, відтак фортеця відкриває все нові і нові таємниці.

Під час реставрації усередині відтворюють склепінчасту стелю.

Без будівельних захисних касок до підземель не пускають, адже і тут, всередині, в розпалі будівельні роботи: відбудовуються портали довкола дверей, сходи, перестінки... Віктор Вєтров зізнається, що коли археологічні розкопки проходять спільно з архітектурними дослідженнями – це якраз і є та унікальна можливість повноцінно з наукової точки зору дослідити фортецю.

Палац уже накрили дахом.

«На кожному кроці стикаємося із забудовою – як фортифікаційною, так і з житловою. І тому якраз без архітектурних досліджень типів забудови, кладки ми б не отримали повноцінної інформації, – пояснює науковець. – Так, кожна кімната в палаці мала своє призначення – десь був кабінет, десь кухня, десь бальна зала… Ось саме зараз під час розчищення підлоги ми якраз намагаємося з’ясувати функціональне призначення кожного приміщення».

В одній з таких кімнат, наприклад, уже дісталися до підлоги XVI сторіччя.

Дослідження кімнат не припиняються. Фото: Medzhybizh Architectural-Archaeological Expedition

 Нещодавня знахідка - ядра. Фото: Medzhybizh Architectural-Archaeological Expedition

«Для мощення підлоги тут використовувалася цегла-пальчатка (з одного боку має полоси, проведені пальцями). Також бачимо горілі рештки деревини, ймовірно, після пожежі. Ще зустрічаємо стандартний набір монет, кулі... В одному куті знайшли два ядра. Робимо припущення, що у цій кімнаті був арсенал. В наступній – натрапили на велику кількість кісток, битої кераміки, тож, ймовірно, саме ця кімната використовувалася як кухня чи їдальня...»

Найцінніші знахідки трапляються у… смітті

Спуститися сходами XVI століття у підземелля палацу Сенявських на глибину шести метрів пощастить не кожному. Ймовірно тут могла бути і тюрма, і катівня, але головне призначення таких підвалів – зберігання харчів для мешканців палацу та гарнізону фортеці. Збереглися до нині навіть спеціальні отвори, якими навесні сюди загружалися величезні куби льоду.

Ще кілька років тому тут чи не усе було засипано грунтом та сміттям. Нині ж – підівали розчищенні та досліджені археологами. Найбільше, зізнається пан Вєтров, знахідок пощастило виявити у… смітті. Особливо таких, які відносяться до другої половини ХІХ століття, коли у фортеці вже перебували охтирські гусари. Зокрема, це величезна кількість пляшок з під елітного алкоголю – ромів, лікерів, шампанського (мали свинцеве рожеве маркування та напис «Монополія»), мінеральної води з Німеччини…

Цими сходами можна спуститися до підземель.

«А в одній з ніш на глибині двох метрів наша волонтерка знайшла… закорковану пляшку з вином. Власне, поки ми вважаємо, що це вино, бо точний аналіз і дослідження ще не проводилися, а маркування, на жаль, не збереглося. Але є вже попередні домовленості про відбір зразківе з Паризьким музеєм вина. Тож спеціалісти, сподіваємося, допоможуть розгадати нам і цю таємницю», - каже Віктор Вєтрров.

Планують відтворити дерев'яну галерею

Окрім будівлі палацу, цього року археологи, реставратори та геологи (бо працюють на дослідженнях спеціалісти спільно) запланували також дослідити південного муру фортеці. Тут встигли закласти п’ятнадцять шурфів, глибина яких сягала до семи з половиною метрів. Саме завдяки таким шурфам–ямам, можна локально вивчити конструкцію чи культурний шар.

Раніше подвір'я фортеці мало інший вигляд, каже Віктор Вєтров.

Докопалися археологи до шару часів Київської Русі. Кажуть. Ще трішки, кажуть, вглиб і вже буде трипілля. Так вдалося дослідити де проходив рів, де був насипаний вал часів Київської Русі, який свого часу мав оборонне значення. На глибині кількох метрів знайшли отвори, в які зливалася вода з подвір’я фортеці за муровані стіни.

Глибина деяких шурфів сягала семи з половиною метрів.

«Взагалі, мис на якому розташована Меджибізька фортеця, почали заселяти десь 30-35 тисяч років тому. Тут була стоянка доби палеоліту, згодом трипільської культури, пізніше – доби пізньої бронзи (ми зустрічаємо фрагменти цієї кераміки). В ХІ сторіччі тут збудували княжий град Меджибіж. Перша кам’яна фортеця з’являється за часів литовських – у ХIV сторіччі, в XV – за часів польського панування – зводять оборонні мури майже по сучасному периметру фортеці, а у ХVІ- му вона розбудовується вже повністю як фортифікаційна споруда», - робить екскурс в історію пан Вєтров.

У стіні знайшли досить цікаву конструкцію – хвіртку.

Хоч каміння для будівництва фортеці використовувалося одне й теж, але цікаво простежити типи кладки і сировини.
«Так, найдавніша кладка ХIV сторіччя та навіть дещо ранішого періоду - з використанням камінчиків невеликого розміру, а частина кладки, яку ми торік дослідили, була зроблена на глину без використання вапнякового розчину. З часом для будівництва, бачимо, почали використовували більш габаритну сировину. А ще у стіні ми знайшли досить цікаву конструкцію – хвіртку. До розкопок, було видно лише арочний отвір, тож його сприймали як бійницю. Та коли почали копати, виявилося що це хвіртка. Та найцікавіше, що вона закінчується посередині давнішої стіни (ймовірно це ХV століття), до якої прибудована зовнішньої стіни ХIV сторіччя. Тобто, бачимо досить цікаве археологічне нашарування на вертикальній площині», - розповідає археолог.

Через подвір'я проходив рів, який сягав 5-ти метрів.

В процесі реставрації південного муру спеціалісти хочуть відтворити дерев’яну галерею XVI сторіччя. Колись тут бувдерев’яний підмосток, яким можна було дістатися до середнього ряду бійниць. Дубові бруси, до речі, розповідає Віктор Вєтров, були знайдені під час розкопок. Скоріше за все, відтворять галерею вже в наступному році.
Чимало цікавих висновків археологи зробили і щодо подвір’я фортеці.

Тут планують відтворити дерев'яні галереї.

«Подвір’я фортеці на наш час рівне, бруківка, яку нині бачимо, вистелена у XVIII столітті. До цього часу вигляд був зовсім інший. Під час цьогорічних розкопок та геологічних досліджень ми з’ясували, що на XIV-XV сторіччя вздовж фасаду костелу проходив рів, глибина якого сягала майже 5-ти метрів. Він тягнувся на південь і виходив за стіну, і ззовні, ймовірно змикався із зовнішнім оборонним ровом. Такого класу споруди датуються ще часом Київської Русі. За описами XVII-XVIII сторіччя ми маємо інформацію про те, що ці рови ще були, через них були перекинуті містки. І вони мали як оборонне значення, так і служили для водовідведення з території фортеці. Це надзвичайно цікава продумана конструкція. В ті часи від правильної фортифікації залежало життя мешканців фортеці».

Так виглядає фортеця під час реставрації ззовні. Фото: Medzhybizh Architectural-Archaeological Expedition

Кажуть, цьогоріч під час дослідження фортеці зробили багато цікавих відкриттів. Фото: Medzhybizh Architectural-Archaeological Expedition

Цьогорічні дослідження Віктор Вєтров називає особливо вдалими в плані наукових відкриттів. Каже, в розумінні південного муру фортеці та палацу, за цей рік науковці просунулися далі, аніж за десяток останніх років разом узятих. Каже, саме завдяки тому, що тут, під час реставрації, є співпраця між археологами, архітекторами та фахівцями з архітектурної археології, уже скоро можна буде побачити палац Сенявських-Чарторийських у всій красі. А поки не сумнівається, що у процесі роботи, на них чекають все ще нові відкриття.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую