Унікальні артефакти з Дунаєвеччини, яким майже 3 тисячі років, презентували у Львові

Кажуть, такими артефактами міг би гордитися Лувр, Британський музей чи будь-який інший музей світу. Церемоніальний шолом етруської роботи, пишно декорована піала та елементи колісничної упряжі: у Львові презентували ці унікальні пам’ятки, які датуються серединою — другою половиною VIII століття до нашої ери (тобто йому щонайменше 2700 років). Цим знахідкам немає аналогів у Центральній та Південно-Східній Європі. Віднедавна вони поповнили колекцію Львівського музею історії релігії.

Найцікавіше, що ця унікальна збірка речей знайдена на Дунаєвеччні і належи воїну-кімерійцю. Презентував знахідки доктор історичних наук, в. о. завідувача археології Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, професор кафедри археології Львівського національного університету ім. Івана Франка Микола Бандрівський.

«Ми називаємо це збіркою речей, які знайшли в одному місці та належать до одного часу, - розповів на презентації пан Микола, пише zik.ua. - Цим комплексом гордилися б усі провідні музеї світу».

За словами доктора історичних наук, варто звернути увагу на датування, адже це один з найбільш ранніх зразків захисного озброєння на території Європи, збережений у такому стані.

Такі шоломи були знайдені на Дунаєвеччина та Городоччині (с. Кримінна). Фото: zik.ua.

Археолог розповів історію того, як знахідка потрапила до Львова. Інформація про унікальний комплекс вперше потрапила у поле зору науковців ще у 2015 р на сайті «Музейний простір». Акцентувалося, що цьому комплексові загрожує вивезення за межі України. Науковці не раз були свідками того, як багато раритетів у напівзаконний чи незаконний спосіб вивозяться з теренів нашої держави та опиняються у приватних збірках, або колекціях провідних музеїв світу. Тому дослідники впродовж трьох останніх років, відколи комплекс «засвітився», вважали, що він втрачений для науки. Але на щастя знайшовся меценат, яка вирішив зробити гарний та корисний для держави жест - якимось чином здобув цей комплекс і передав його музею. Меценат мав єдині умови: аби знахідка була виставлена для загального огляду в експозиції музею.

Науковець переконаний, що такими шоломами користувалася найбагатша верства тогочасного суспільства. Щодо пишно декорованої піали, то її використовували для певних ритуалів — наприклад, для ворожіння, коли намагалися вгадати, з якого боку прийде ворог. Вона датується також другою половиною VIII ст. до народження Христа і походить із сучасного Північного Ірану та була виготовлена в одній з майстерень тогочасної Ассирійської імперії.

Знахідки могли вивезти за кордон. Фото: Львівський музей історії релігії.

«Такі шоломи відомі лише в Етрурії (сучасна Італія) та на Заході України. Аналогічного типу шолом був виявлений наприкінці ХІХ століття у селі Кремінна Хмельницької області. Він відомий лише з публікацій, оскільки зникає після Другої світової війни і де він зараз перебуває, не відомо», каже історик.

Чому у нас знайдено два таких шоломи, науковцям поки важко сказати.

«Можливо, їх було і більше, але їх наразі не вдалося знайти. Ми також повинні ще відповісти на питання, чому таких етруських шоломів немає на території Німеччини, Чехії, Угорщини, Австрії чи Румунії. А у Європі відомі лише на Апенінському півострові та на заході України. Очевидно, це не міг бути імпорт чи трофеї. Можливо, були якісь ще не відомі нам зв’язки між Етрурією та Кімерією, що тоді існувала на території степу і Лісостепу України», – підкреслив науковець.