ye-logo.v1.2
18 Січня, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 6 січня

Юна МІТРАШКО, Ірина ОЛІЙНИК Історія 1516
6 січня 2017 року сайт «Є» писав про те, що до католицького храму в Красилові повернули відреставровану чашу, яка зникла майже 100 років тому
6 січня 2017 року сайт «Є» писав про те, що до католицького храму в Красилові повернули відреставровану чашу, яка зникла майже 100 років тому. Фото: credo-ua.org

Від давнини до сьогодення про людей та події.

За свою історію Кам’янець-Подільський став визначним, для багатьох відомих постатей, ім’я яких навічно закарбувалося в історії. Одним із цих постатей є Степан Руданський, який перебував у Кам'янці з 1849 по 1855-і роки, під час навчання у Подільській духовній семінарії.

Народився він 6 січня 1834 року у родині сільського священика в селі Хомутинці Вінницького повіту Подільської губернії. Після навчання у Шаргородській бурсі (1842-1849), навчався у Подільській духовній семінарії, яка на той час знаходилась у приміщенні сучасної картинної галереї.

Ігор Старенький, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника пише що, Степан Руданський жив в північно-західній частині Старого міста, неподалік від Польської брами. У Кам’янці, він почав писати свої перші твори та сформував дві рукописні збірки «Народные малороссийские песни, собранные в Подольской губернии», перша з яких містила «сумні і веселі пісні», а друга - «пісні козацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські, весільні, великодні і так собі». За життя поета вони не були опубліковані, а після його смерті тривалий час перебували в приватних руках. Виявлені й вивчені фольклористами у часи СРСР, вони видані 1972 у Києві.

В роки навчання у Подільській семінарії в нього почав назрівати конфлікт з батьком. У 1854 році, після завершення чотирьох класів семінарії, він залишається у семінарії, щоб продовжити навчання на вимогу батька. Також між батьком і сином були розбіжності і у мовному питанні. У листі до старшого сина Григорія батько писав так: «Скажи Степану, если он пишет, так пусть пишет не на этом дубовом малорусском языке, а пишет по-великоросски, может быть, его кто-нибудь, когда-нибудь прочитает…». Згодом у відповідь батьку Степан написав: «…Заказують мені мою рідну мову, - заказує батько; Батько, може, не любить своєї мови через то, що нею у нас говорять мужики, а нібито в московщині не говорять мужики по-московськи? Да і чим ми лучче від мужика? Всі ми рівні у Бога...».

У Кам’янці Степан Руданський зустрів і своє перше кохання, якому вона відповідала взаємністю, але коли Степан Руданський вступив до медико-хірургічної академії, мати коханої заборонила їй одружуватися з ним і вона вийшла заміж за іншого. Степан Васильович протягом всього життя згадував її у своїх творах.

Подільська духовна семінарія і церква Іоана Хрестителя, 1880 рік. Фото: Міхала Грейма

6 січня 1919 року ректор Кам’янець-Подільського державного українського університету Іван Огієнко, який напередодні став одночасно ще й міністром освіти, видав перший наказ по міністерству про те, що «міністр освіти Огієнко зрікається від належного йому утримання й передає його на створення студентських стипендій у Кам’янець-Подільському державному українському університеті».

6 січня 1990 року в Кам’янці-Подільському місцеві РУХівці вперше провели мітинг на вулиці «Через демократичні вибори — до правової держави». Мітинг відбувся на вулиці Шевченка біля дитячої спортивної школи.

1596 рік. Найімовірніше, що саме цього дня (27 грудня 1595 року за старим стилем) народився (вочевидь, у Суботові) Богдан (Зиновій-Богдан) Михайлович Хмельницький — український політик, полководець і дипломат, провідник національно-визвольних змагань 1648—1657 років, творець Української козацької держави та її перший гетьман. Місто Хмельницький носить його ім’я з 1954 року. До того мало назву Проскурів.

6 січня 2019 року Вселенський патріархат Варфоломій вручив Томос про автокефалію главі Православної церкви України (ПЦУ) митрополиту Епіфанію. Сталося це близько 10.11 години за київським часом. Вручення відбулося у соборі святого Георгія Переможця у Стамбулі, що є резиденцією Константинопольського патріарха.
«Ось тепер по-справжньому можна стверджувати - звершилося сопричастя двох Автокефальних Православних Церков - Церкви-Матері Константинопольської та новонародженої Православної Церкви України! Тіло і Кров Пастиреначальника Нашого Господа І Спаса Ісуса Христа об’єднало нас зі всією повнотою Православ`я!», - написав у цей день на своїй сторінці у Фейсбуці митрополит Антоній Махота, керуючий Хмельницькою єпархією УПЦ.

Україна урочисто отримала томос про автокефалію ПЦУ. Фото: www.president.gov.ua

6 січня 2017 року свйт «Є» писав про те, що до католицького храму в Красилові повернули відреставровану чашу, яка зникла майже 100 років тому. Літургійну чашу знайшов на горищі хлопчик. Коли у 1921 році більшовики вбили на подвір’ї храму римо-католицького священика Казимира Мазура і зачинили святиню, парафіяни заховали у своїх домівках найбільш цінні речі з храму. І тільки недавно, граючись на горищі своєї померлої бабусі хлопчик Сергій Мазуркевич знайшов дивний пакунок з церковною чашею. Вона була дуже брудна і запилена. Знайдену чашу принесли до храму.

6 грудня 1898 року народився Володимир Сосюра – український поет. Цілковито поділяючи ідею незалежності України, Сосюра став козаком армії Української Народної Республіки. У романі «Третя рота» він розповів про своє перебування в Кам’янці-Подільському восени 1919 року:

«Нас розмістили в духовній семінарії. Ми ходили на варту до «високої Директорії». Юнаки дуже любили козиряти, віддавати честь. Вони робили навіть так. Рідко ж зустрічаються на вулиці старшини, яким треба козиряти. Так вони в неділю підуть у парк і групами ходять і козиряють один одному. Наче вони зустрічаються випадково.
Мене, як не дисциплінованого, не ставили біля кабінету Петлюри, а все в його садку. Була осінь, і я «добре» стеріг Петлюру: полізу в сусідній садок та й їм собі груші. Вони холодні, гарні. Я дійшов майже до божевілля і хотів заколоти «українського Гарібальді», як писали про нього італійські газети. Петлюра у профіль дуже скидався на Раковського. Коли ми йшли по місту, українська інтелігенція кричала нам «слава» і обсипала квітками наші стрункі, наче вилиті з міді, ряди».

6 січян 1945 року помер Володимир Вернадський — видатний учений-природознавець. Володимир Вернадський — один із засновників і перший президент (у 1918—1919 роках) Всеукраїнської академії наук. 1918 року в Києві очолював комісію із заснування наукових і вищих навчальних закладів України, сприяв відкриттю Кам’янець-Подільського державного українського університету. Вернадського було запрошено на відкриття університету (22 жовтня 1918 року). «Спокуса для мене була дуже велика, — писав пізніше Вернадський, — адже я ніколи не бував на Поділлі... Але перемогла розсудливість: я відчував неміцність становища і не зважився поїхати в зовсім не відоме мені місто». Сьогодні в головному корпусі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка в галереї портретів діячів, що приклали руку до заснування закладу, є портрет і Володимира Вернадського.

В цей день у 2015 році на Хмельниччину прийшла сумна звістка. У бою від кулі снайпера поблизу села Нікішине, Шахтарського району, Донецької області загинув наш земляк Петро Бойко.

Петро Бойко народився 17 травня 1970 року. Він був колишнім десантником і війна на Сході України стала третьою у його житті. Сержант потрапив до тренувального табору гірських піхотинців на Закарпатті. Після навчань - одразу у зону бойових дій. Там очолив відділення розвідників 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Останній бій він прийняв біля села Нікішине Шахтарського району Донецької області. Петра Бойка у зоні антитерористичної операції застрелив снайпер. Із сержантом Петром Бойком, 10 січня, прощалися у Ярмолинцях, а наступного дня воїна поховали у його рідному селі Москалівка. Посмертно Петро Бойко був нагороджений орденом "За мужність".

 

 

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую