ye-logo.v1.2
18 Січня, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 11 січня

Андрій ЯЩИШЕН, Юна МІТРАШКО Історія 1376
Нову залізницю неофіційно називали «Трансслов'янською магістраллю»
Нову залізницю неофіційно називали «Трансслов'янською магістраллю». Фото: shepvisnyk.com.ua

У 1914-му стартувало будівництво Подільської залізниці.

Роботи краєзнавців та архівні матеріали розповідають, що 11 січня 1914 року стартувало будівництво залізничної магістралі Шепетівка – Коростень – Жлобин (Білорусь). Її неофіційно називали «Трансслов’янською магістраллю», адже вона об’єднувала українські та білоруські землі, а у майбутньому планувалось подовжити її до Росії. Довжина магістралі становила 460 верст, тобто близько 500 кілометрів. Вартість залізниці склала 32 мільйони рублів. Головним інженером призначили Петра Березіна.

З початком Першої світової війни будівництво стало стратегічним військовим об’єктом, адже залізниця була необхідна для забезпечення російській армії. Тому на відрізку Шепетівка – Новоград-Волинський – Коростень – Овруч роботи значно прискорилися. Й вже у травні 1915 року розпочалося укладання рейок. Тимчасовий рух було відкрито восени 1915 року, хоча офіційно рух пасажирських поїздів на дільниці Шепетівка – Коростень відкрили 25 травня 1916 р. Саме цього дня з Шепетівки прибув перший поїзд в напрямку на Коростень.

Залізниця фактично одразу почала працювати на військові потреби. Проте вона вилинула на розвиток міст. Так, у Кам’янці-Подільському через спорудження залізничної станції почали активно розбудовуватися привокзальні квартали.
Шепетівка, через яку ще у 1872 році пролягла одна із ліній Південно-Західної залізниці, після прокладання Подільської залізниці перетворилось на великий транспортний вузол і згодом отримала усі підстави отримати статус міста. Його, до речі, він затвердили у 1923 році.

Після спорудження залізничної станції та паровозного депо Гречани у передмісті Проскурова, місто суттєво розширило свої кордони у західному напрямку. До того ж, залізничні підприємства (паровозне депо, залізничні майстерні, вантажна станція) стали одними з найбільших у місті, створивши сотні нових робочих місць.

Шепетівка після прокладання Подільської залізниці перетворилось на великий транспортний вузол

Шепетівка після прокладання Подільської залізниці перетворилось на великий транспортний вузол

11 січня 1905 року 29 грудня 1904-го за старим стилем) у селі Красноставці Чемеровецького району народилася українська музикознавиця та музична педагогиня Онисія Яківна Шреєр-Ткаченко.

Здобувши у рідному селі початкову освіту в церковнопарафіяльній школі, Онисія Шреєр-Ткаченко продовжила навчання у Кам’янці-Подільському. Після завершення учительських курсів вона стала вчителькою початкової школи в селі Кадиївці Кам’янець-Подільського району. Водночас вона навчалася гри на скрипці український скрипаль, педагог, диригент і композитор Ганицький Тадей Денисович. Проте повноцінну музичну освіту Онисія Яківна здобула у Київській консерваторії впродовж 1934-1940 років. З 1944 року вона й сама почала викладати у цьому навчальному закладі.

Перу Онисії Шреєр-Ткаченко у співавторстві з іншими музикознавцями належать два томи фундаментальних «Нарисів з історії української музики», а також «Хрестоматія з історії української дожовтневої музики».

Онисія Шреєр-Ткаченко померла у 80-річному віці в Києві 16 жовтня 1985 року.

Перу Онисії Шреєр-Ткаченко у співавторстві з іншими музикознавцями належать два томи фундаментальних «Нарисів з історії української музики»

Перу Онисії Шреєр-Ткаченко у співавторстві з іншими музикознавцями належать два томи фундаментальних «Нарисів з історії української музики». Фото: podolyanin.com.ua

Торік 11 січня кореспонденти сайту «Є» писали, що цього дня у Славутському районі люди перекрили вулицю сполученням Славута-Берездів. Таким чином вони протестували проти закриття посеред року Мухарівської гімназії, яка перебувала у підпорядкуванні Берездівській об’єднаній територіальній громаді. Тоді очільник цієї ОТГ Віктор Васьківський пояснив, що питання закриття навчального закладу вирішується вже кілька років. У місцевій скарбниці немає коштів на його утримання. Крім того, у гімназії навчалося лише 29 учнів.

Того дня депутати Берездівської об’єднаної територіальної громади розглянули звернення батьків щодо скасування рішення про закриття школи, але не підтримали його. Зрештою, школа підпала під ліквідацію.

У такий спосіб люди протестували проти закриття посеред року Мухарівської гімназії

У такий спосіб люди протестували проти закриття посеред року Мухарівської гімназії. Фото: facebook.com/Рідна-Славутчина

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую