Цей день в історії Хмельниччини: 23 січня

У 1961 році, 23 січня в селі Цвіклівці Кам’янець-Подільського району народився Анатолій Петрович Корнєєв — Герой України, активний учасник Революції Гідності. Був сільським головою Рудської територіальної громади. Брав участь у контратаці Майдану зранку 20 лютого. Загинув біля парапету в районі зеленого паркану за Жовтневим палацом, від кулі снайпера. Під час атаки Анатолій Корнєєв перебував в смарагдовому мотоциклетному шоломі і при аналізі відеозаписів бою на Інститутській востаннє живим ідентифікований на містку через Інститутську в момент штурму Жовтневого палацу.

Цього дня у 2001 році на ротацію до Лівану вирушив український інженерний батальйон, що проходив вишкіл у Кам’янець-Подільському центрі підготовки інженерних військ. У період 2000–2005 роки значно збільшилась участь інженерних підрозділів ЗС України у миротворчих операціях – від окремого інженерного взводу (до 30 осіб) в Косово до окремого інженерного батальйону (до 650 осіб) в складі Тимчасових сил ООН у Південному Лівані. Збільшення частки інженерних підрозділів у миротворчих операціях потребувало збільшення уваги до якості підготовки особового складу, особливо фахівців з розмінування, а саме: саперів та саперів-розвідників. Кам’янець-Подільський центр підготовки інженерних військ, один з тих закладів де проходили навчання миротворці.

23 січня 2014 року на майдані Незалежності у Хмельницькому активісти будували перші барикади. Близько тисячі мітингувальників в Хмельницькому на майдані Незалежності від гарячих промов перейшли до дій. Активісти будували барикади та розкладали намети. Від губернатора мітингувальники вимагали вийти до народу та визначитися чи він за народ, чи за Президента.

Також у цей день 2014 року сайт «Є» писав про те, що на позачергову сесію Хмельницької обласної ради виноситиметься питання про оголошення Хмельницької області територією вільною від диктатури, а також про повернення з Києва бійців нашого «Беркуту» та внутрішніх військ. Зазначалося, що від депутатів-регіоналів обласної ради вимагатимуть вийти з лав Партії регіонів.

У 2014-у на Майдані в Хмельницькому будували барикади. Фото з архіву.

А вже ввечері цього дня понад півтисячі мітингувальників у Хмельницькому вирушили з Майдану до "Епіцентру". Перед входом до гіпермаркету хмельничани вимагали, щоб вийшов хтось із керівництва. До них вийшов директор Хмельницького "Епіцентру" Віктор Паюк. Володимир Гончарук, від імені учасників акції, передав через Паюка попередження для власника гіпермаркету, народного депутата Олександра Гереги. "Нехай Олександр Герега вийде з фракції Партії регіонів та складе депутатські повноваження. Поки що це попереджувальна акція. Якщо Олександр Володимирович не стане на бік народу, ми повернемося!".

Відеохроніка подій: 

Підписатися на канал "Є" в Youtube

23 січня 1995 року було утворене Хмельницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України як орган сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

23 січня 2004 року за вагомий внесок в розбудову та зміцнення УПЦ (тоді ще Київського Патріархату) митрополита Хмельницького і Кам’янець-Подільського Антонія (в миру Махота Владислав Васильович) піднесли до сану архиєпископа. Він з 29 жовтня 1997 року був призначений єпископом Хмельницьким і Кам’янець-Подільським, керуючим Хмельницькою єпархією. Також 23 січня 2012 року з нагоди ювілеїв Святійшого Патріарха Філарета – 50-річчя архієрейської хіротонії та 45-ліття служіння на Київській кафедрі Антоній Махота підноситься до сану митрополита. Він удостоєний вищих церковних нагород: Ордену Святого Архистратига Божого Михаїла та Ордену Юрія Переможця.

23 січня1703 року під Кам'янець-Подільським з'явилися (12 січня за старим стилем) загони народних повстанців під проводом Шпака (Федора Білецького). Повстанці тримали місто в облозі до весни. Федір Шпак — полковник Брацлавського полку. Один із визначніших керівників антипольського повстання на Поділлі й Брацлавщині у 1702–1704 роках. До середини березня 1703 року повстання на Поділлі й Брацлавщині було придушене.
Цього дня 1919 року в Києві міністр народної освіти Української Народної Республіки Іван Іванович Огієнко звернувся листовно до міністра шляхів УНР Пилипа Калениковича Пилипчука з проханням виділити на 24 січня два платні купе для переїзду до Кам’янця-Подільського новопризначених викладачів Кам'янець-Подільського державного українського університету з родинами.

23 січня 1921 року у селі Марківка (тепер Теплицького району Вінницької області) загинув від руки вбивці Микола Дмитрович Леонтович - український композитор, хоровий диригент, музично-громадський діяч, педагог, збирач музичного фольклору. За однією з версій, саме на Хмельниччині, він вперше почув і записав Щедрика. Народився 13 грудня (1 грудня за старим стилем) 1877 року в присілку Монастирок (тепер село Немирівського району Вінницької області). Закінчив 1899 року в Кам’янці-Подільському Подільську духовну семінарію. У рамках святкування 125-річчя з дня народження композитора на колишньому корпусі семінарії відкрито 12 грудня 2002 року меморіальну дошку Леонтовичу.

Микола Леонтович з родиною. Фото: vinnytsia-museum.in.ua

У 2000-х почалося відродження Української греко-католицької церкви на Дунаєвеччині. 23 січня 2003 року Дунаєвецькою міською радою було ухвалено рішення про місце розташування церкви. Остаточний вибір став за ділянкою, що розмістилася за кінотеатром «Мир» у старому занедбаному парку. Розчистивши та вирівнявши невеликий клаптик землі, отець Дмитро Сухович разом з семінаристами Тернопільської духовної семінарії після Вербної неділі 2003 року розпочали тут спорудження каплички.