ye-logo.v1.2
1 Квітня, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 18 березня

Історія 1458
Такий вигляд мали 1000 карбованців, які видавалися в Кам'янці-Подільському
Такий вигляд мали 1000 карбованців, які видавалися в Кам'янці-Подільському. Фото: uk.wikipedia.org

Від давнини до сьогодення про людей та події.

У березні 1919 року після поразки українських військ на більшовицькому фронті, державні установи УНР тимчасово переїхали до Проскурова. Тут відбулися державні наради УНР за участю членів Директорі, уряду, представників партій та громадських організацій. Саме в Проскурові пройшло останнє засідання Директорії у повному складі та відбулась зустріч з делегацією ЗОУНР (Західна область Української Народної Республіки). Уряд УНР та Директорія перебували в Проскурові ще двічі (у листопаді 1919 та червені 1920 року).

За часів Директорії була проведена і грошова реформа. З праць істориків нам відомо що в 1919-1920 роках Кам’янець-Подільський (або, як тоді казали, Кам’янець на Поділлі) був майже два роки, тимчасовою столицею Української Народної Республіки. В цей період тут налагодили власне друкування українських грошей. І саме 18 березня 1920 року було ухвалено рішення, відповідно до якого 100 карбованців почали друкувати на папері з водяним знаком «зірки», а 100 карбованців, що виготовлялися на цьому папері, вирішили друкувати на папері з водяним знаком «гриби». Ця заміна паперу була зумовлена відмовою Німеччини поставляти папір із водяними знаками «хвилі», що призначався для виробництва купюр номіналом 1000 карбованців.

До речі, 100 карбованіців (малював Г. Нарбут) були двох видів. Один друкувався на папері з водяними знаками «зірки», другий — на папері з «грибами». На аверсі на алонжі (біле поле) була тиснена печатка із зображенням Богдана Хмельницького, через що в народі ці гроші прозвали «Богданівками». На реверсі: в центрі — «козак з мушкетом», ліворуч у картуші книги, праворуч — циркуль, шестерня. Вгорі над ними текст: «Сто карбованців».

Друкарня, Кам'янець-Подільський. Зліва від Тріумфальної арки. Фото: Хмельницькі краєзнавчі студії

18 березня 1952 року в місті Аугсбург (Баварія, Німеччини) помер Ісак Прохорович Мазепа — український політичний і державний діяч, керівник уряду Української Народної Республіки періоду Директорії (від серпня 1919 до травня 1920 року). Народився 16 серпня 1884 року у селі Костобобр Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії (нині Костобобрів Семенівського району Чернігівської області). У Кам’янці-Подільському, коли це місто було тимчасовою столицею Української Народної Республіки, Ісак Мазепа суміщав дві високі посади — голови уряду та міністра внутрішніх справ.

18 березня 1952 року в місті Аугсбург (Баварія, Німеччини) помер Ісак Прохорович Мазепа — український політичний і державний діяч, керівник уряду Української Народної Республіки. Фото: esu.com.ua

18 березня 1995 року в мікрорайоні Озерна була введена в дію перша квазіелектронна АТС типу «Квант», місткістю 1000 телефонних номерів. Наступним кроком в розбудові зв'язку на Хмельниччині, зважаючи на попит населення, було будівництво АТС в районах області. Зокрема в 1995 році змонтована і введена в дію нова АТС на 1000 номерів у Нетішині, в 1996 році в Кам'янці-Подільському встановлена станція типу "Істок", розрахована на 3000 телефонних номерів. Цього ж року була змонтована АТС місткістю на 500 номерів в Старокостянтинові.

18 березня 2013 року Радіо Свобода оприлюднила складену редакцією карту областей, де багато пам'ятників Леніну. На ній позначено області, в яких багато пам'ятників цьому діячеві, декілька або ж немає зовсім. Хмельниччина потрапила до більшості. Така тема стала актуальною тому, що дедалі частіше пам'ятники Леніну самовільно намагаються пошкодити чи знести. Противники ж таких дій потім намагаються їх відреставрувати.

 

Карта українських Ленінів на 2013 рік. Фото: radiosvoboda.org

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую