Подільська Жанна Д’Арк

Петрівка, крихітне сільце на Волочищині, зазвичай, залишається поза увагою любителів подорожувати.

Проте, саме тут є дуже цікаве місце, яке ретельно оберігається та шанується мешканцями села. Пам’ять про подвиг юної Галі Гордієвич не згасла навіть через понад 60 років після визволення нашого краю від німецько-фашистських загарбників. Підходимо до обеліску, де завжди пломеніють живі квіти. Побачити його з сільської дороги не так просто – про нього краще запитати у місцевих жителів. Поруч із пам’ятником розташовано підвальний бункер з лаконічною табличкою всередині: «Тут з 12 по 24 березня знаходився перев’язочний пункт групи Уральського добровільного корпусу». Що ж відбувалося у Петрівці в ті важкі кровопролитні дні, в самому розпалі Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції?
Бої за Волочищину тривали з перемінним успіхом. У дерев’яному бараці села Фрідріхівка (тепер це частина Волочиська) зосередилося до 250 поранених бійців Унечської мотострілецької бригади. Було прийнято рішення частину з них перевести у сусідню Петрівку і там очікувати евакуаційного транспорту у медсанвзвод. Цю справу доручили молодшому лейтенанту медичної служби, 24-річній Галині Гордієвич, а також санітарному інструктору О.Нікіфоровій та санітару В.Шевельову. Але 14 березня почалася контратака, і у село ввійшли німецька піхота і танки. До зброї взялися легкопоранені, санітари, а Галина Гордієвич, не розгубившись, організувала оборону похідного лазарету, який розташовувався у хаті та підвалі родини місцевого колгоспника Павенського. Залишалася надія, що ситуація зміниться на краще і прийде підмога…
Галя народилася 1920 року у Вінниці. У Вінницькій середній школі №8 її запам’ятали як прекрасну ученицю. Продовжила навчання на філософському факультеті престижного Московського інституту філософії, літератури і історії. За кілька тижнів до початку війни закінчила курси медичних сестер. Молодий фельдшер вимушена була зазнати усієї гіркоти відступу вглиб країни. 1942 року в одному з боїв її важко поранено в ногу. Пізніше під Брянськом поранено вдруге, але лікуватися дівчина залишилася на передовій, за що її нагородили орденом Червоної Зірки. Коли вийшов наказ про призначення Галини Гордієвич фельдшером 1 батальйону 29 Унечської мотострілецької бригади Уральського Добровольчого танкового корпусу, лікар батальйону Борис Щербаков був категорично проти, зважаючи на тендітність дівчини. Лише пізніше досвідчений медик зрозумів, наскільки помилявся.
… Бій у Петрівці вівся до останнього патрона. Але все ж кілька годин загарбникам не вдавалося взяти штурмом медпункт. Та сили були нерівні. Напівпритомну Галину гітлерівці піддали страшним тортурам: ламали руки, виколювали на тілі хрести. Пошматоване тіло знайшов на ліжку у своїй кімнаті 15-річний Павло Павенський, який після бою зі схованки повернувся додому.
У приміщенні Московського університету ім’я подільської Жанни Д’Арк золотими літерами викарбувано на меморіальній дошці. А у Волочиську є вулиця Галі Гордієвич.

Володимир МАТУСЯК, м. Волочиськ.

Фото автора.