ye-logo.v1.2

Цей день в історії Хмельниччини: 19 травня

Історія 3832
Диплом, який засвідчує, що хмельницька вишиванка увійшла до Книги рекордів України
Диплом, який засвідчує, що хмельницька вишиванка увійшла до Книги рекордів України. Фото: з архіву

Від давнини до сьогодення про людей та події.

19 травня 1651 року козаки під проводом Філона Джерджалія, після невдалого штурму Кам'янця здобули Панівецький замок. Раніше у другій половині XVI століття власник цього поселення Ян Потоцький, староста Кам'янецький, збудував на скелі по-над річкою Смотричем оборонний замок. Коли в Західній Европі почалася реакція проти реформації й почато переслідувати протестантів, то деякі з них знаходили притулок у закутках Польщі у польських магнатів, яких захопив тоді релігійний раціоналізм.

На Поділлю протестанти знайшли притулки в Хмільнику на Літинщині і в Панівцях на Кам'янеччині. Паківецький пан Ян Потоцький дав притулок у свойому маєткові кальвіністам. Тут у Панівецькому замку кальвіністи спорудили школу — нижчу й вищу, що називалася академією, заснували тут польську друкарню. В 1611 році власник панівецький Ян Потоцький помер, і його брати-католики прислали вдові Яна Потоцького наказ вигнати єретиків з Панівець. За цю справу взялися кам'янецькі єзуїти: вони розігнали школу, забрали все майно школи, закрили друкарню та й доручили своїм студентам попалити всі видання панівецькі як єретицькі.

У Панівецькому замку кальвіністи спорудили польську друкарню, де друкували антипапські твори. Фото: tovtry.com.

Згодом після подій, що сталися з кальвінською академією й друкарнею, Панівецький замок терпів ще і від воєнних подій. Двічі цей замок облягали турки в 1621 і 1633 pоках, але обидва рази він добре витримав облогу. А в 1651 році козаки під проводом Джерджалія, після невдалого штурму Кам'янця, 19 травня здобули Панівецький замок. Замкову браму відчинив козакам якийсь поляк Тржилатковський, за що козаки пообіцяли йому дати чин полковника козацьких військ, але вступивши до замку, повісили його за те, що зрадив своїх.

У другій половині XVII столітті Панівецький замок стояв спустошений. Відновлений у XVIII столітті він тимчасово відживився на той час, поки перебували в ньому конфедерати в 1768-1769 роках. Після того помалу підупадав і руйнувався.

19 травня 1801 року Юзеф де Вітте подарував свою садибу Подільському приказу громадської опіки для влаштування тут лікарні. До цього у 1771 році Юзеф де Вітте, син знаменитого коменданта кам'янецької фортеці, який і сам пізніше (у 1786-1789 роках) був комендантом, за 715 польських злотих купив у Катерини Гжибовської ділянку в долині Смотрича. Тут молодий Вітте на березі річки побудував літній палац, улаштував сад і винокурню. Сад було чітко сплановано, його алеї тягнулися вздовж обох берегів, з'єднаних містком. Посеред Смотрича на мілині стояла альтанка, до якої добиралися на човнах.

Юзеф де Вітте мав славу скупої людини. І все ж 19 травня 1801 року колишній комендант фортеці зробив широкий жест - подарував свою садибу загальною вартістю 8311 рублі 25 копійок Подільському приказу громадської опіки для влаштування тут лікарні. Саме від цієї дати веде відлік своєї історії міська лікарня. Спочатку лікарня була дуже малою та бідною. Мала 30 дерев'яних нефарбованих ліжок, опалювалася дровами та соломою, освітлювалася свічками та конопляним маслом. В її штаті були один лікар, цирульник і наглядач. Лікування було платним.

Але, найголовніше, початок було покладено. 1872 року лікарня перебралася на Новий план у спеціально збудоване приміщення. А за місцевістю на березі Смотрича надовго закріпилася назва - сади Вітте. У другій половині ХІХ століття це було улюблене місце відпочинку кам'янчан - тут відбувалися гуляння, грав оркестр.

Тут молодий Вітте на березі річки побудував літній палац, улаштував сад і винокурню. Фото: «Подолянин».

19 травня 1918 року приступив до своїх обов’язків Подільського губернського старости Сергій Кисельов - український земський та політичний діяч, губернський староста Поділля за влади гетьмана Скоропадського. Він народився у містечку Чорний Острів Проскурівського повіту Подільської губернії у багатодітній родині – батьки виховували 12 дітей. Батько Кисельова походив з купецької родини, був київським спадковим Почесним громадянином, служив землеміром при Проскурівсько-Летичівському з’їзді мирових посередників, володів маєтком «Смолянка» поблизу села Чорний Острів. За освітою Сергій Кисельов був юристом, мав досвід управлінської діяльності, здобутий в судових органах. На Поділлі керував Проскурівською земською управою, працював на посаді Проскурівського повітового комісара. Сприяв заснуванню українського університету в м.Кам'янець-Подільський. 20 листопада 1918 року мирно передав владу губернатору від Директорії УНР Степурі і поїхав жити у свій маєток. З встановленням влади більшовицької Росії кілька разів арештовувся та погодився працювати в органах радянської влади. Однак у 1937 році був заарештований та розстріляний у вінницькій в'язниці 2 грудня 1937 року.

19 травня 1932 року на Славутчині масово не вийшли на роботу працівники Славутської фарфурні. Передувало цьому те, що у квітні 1932 року через голод розпочинається нова хвиля антирадянських заворушень селянства на Славутчині. Зокрема в Жукові, Піддубцях та Потеребі селяни намагалися розгромити колгоспні комори. Найбільше від нестачі продовольства страждали робітники підприємств Славутчини. Зокрема, 19 травня 1932 року секретар райкому КП(б)У Осіпов інформує вище керівництво про масовий невихід на роботу працівників Славутської фарфурні, про масові втечі працівників лісорозробок (втекло більше 2 тисячі осіб). За відсутності продовольства робітничі їдальні змушені були зменшувати норми видачі хлібу робітникам державних промислових підприємств до 200 грамів на добу, або й взагалі припиняти видачу харчування.

У 1993 році 19 травня у місті Вальєрасі (Франція) збірна України з мотоболу, кістяк якої склали гравці кам’янець-подільського «Поділля», зіграла перший матч на чемпіонаті Європи.

У 2013 році цього дня у Хмельницькому сквері імені Тараса Григоровича Шевченка садили алею сакур. Японські дерева були розміщені поблизу пам’ятника Великому Кобзареві. Кожне з 26 саджанців мало своє ім’я, яке було викарбоване на пам’ятній металевій дошці у вигляді книги разом з назвами фірм, які цьому посприяли. Саме через ці рекламні написи декілька років йшли суперечки з вимогою їх забрати. Згодом ці рекламні написи замінили у книзі-постаменті рядками «Заповіту».

Замість рекламних написів у книзі викарбували рядки з "Заповіту". Фото з архіву.

У 2016-му 19 травня в Хмельницькому встановили рекорд, який занесли до Книги рекордів України - найбільша в України вишиванка, заповнена людьми в вишитих сорочках. Вона налічувала 524 учасники!

Також 19 травня 2016 року на засіданні топонімічної комісії була розглянута петиція «Повернути місту Хмельницькому історичну назву Проскурів». Хоч в установлений строк петиція не набрала необхідної кількості голосів, питання все ж було розглянуте на засіданні топонімічної комісії, яка й відхилила пропозицію. 

19 травня 2017 року в місті над Смотричем стартував фестиваль повітроплавання «Кубок Поділля». Тривав фестиваль три дні – до 21 травня. Учасники організовували ранкові та вечірні польоти, дивуючи кам’янчан та гостей міста. Увечері відбувалося шоу вечірнього світіння повітряних куль.

Тривав фестиваль три дні – до 21 травня. Фото: Ірини КУзнєцової.

19 травня 2018 року Хмельниччина зустрічала тодішнього президента Петра Порошенка. Президентський літак тоді приземлився на військовому летовищі у Старокостянтинові. Порошенко прибув на представлення нового голови Хмельницької обласної державної адміністрації – Вадима Лозового. Вадим Лозовий – на той час був заступником генерального директора ТОВ «Епіцентр», депутатом Хмельницької обласної ради, обраний від політичної партії «За конкретні справи». Очолював Хмельницьку ОДА до 11 червня 2019 року.

19 травня 2019 року сайт «Є» писав про те, як Хмельниччина оговтується від потужних злив. Внаслідок інтенсивних опадів 17-18 травня від підтоплення найбільше постраждали в Ізяславському, Старокостянтинівському, Старосинявському, Городоцькому, Славутському, Дунаєвецькому, Хмельницькому та Полонському районах: було підтоплено 66 домогосподарства.

У 2019 році внаслідок злив підтопило село Копистин Хмельницького району. Фото: facebook.com

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую