Цей день в історії Хмельниччини: 21 червня

21 червня 1649 року до Човганського Каменя (нині Теофіполь — авт.) прибув Богдан Хмельницький. Тут він чекав підходу своїх полків. Опісля він вирушив на Збараж, де укріпились польські війська. До військ гетьмана приєдналось все доросле чоловіче населення містечка та навколишніх сіл. А 9 липня біля Човганського Каменя козаки розгромили головні сили польських військ.

За інформацією книги «На бій за волю. Перемога через поразки. Україна у війнах і революціях 1914-1921 років», вранці 21 червня 1919 року частини 8-ї Запорізької дивізії переправилися вбрід через річку Случ і після жорстокого бою з червоноармійцями взяли Старокостянтинів. Зокрема, про ці бої свідчать донесення начальника штабу цієї дивізії: «Богунівський полк заліз у річку Случ, позаяк ворог обстрілює страшенним вогнем. Ворожі кулемети стоять у млинів при самій переправі. Полк не може далі продвинуться, бо як тільки підніме голови, піднімається сильна ворожа стрілянина… Наші гармати б’ють по тим місцям, де ворожі кулемети».

У цей час відсутність резервів змусила тогочасного командувача Дієвої Армії УНР Василя Тютюнника передислокувати у проскурівський район Галицький загін І. Сіяка, який охороняв державні установи у Кам’янці-Подільському. Однак уряд заборонив відправляти це формування на фронт. Тому Василь Тютюнник 21 червня 1919 року повідомив військового міністра УНР Григорія Сиротенка про ситуацію у Проскурові, заявивши, що тут вирішується доля всієї України: «Нам конче потрібні свіжі резерви, які ми можемо використовувати для чудового маневра во фланг і тил ворогу, позаяк ворог, ведучи наступ на Чорний Острів, підставляє нам свій фланг і тил».

21 червня 1930 року розпочався процес у «Справі ксьондзів». Її розглянула за зачиненими дверима надзвичайна сесія Верховного суду УРСР у Харкові. Матеріали слідства стосувалися 31 обвинуваченого. Це були священники Житомирської та Кам’янець-Подільської дієцезій римо-католицької церкви. Їх звинувачували у веденні контрреволюційної роботи і агітації проти радянської влади. Усі вони отримали смертний вирок.

Цього дня у 1990 році Кам’янець-Подільський міськвиконком ухвалив відкрити у місті навчальний заклад нового типу — експериментальну школу-ліцей № 18. Ліцей встановив профільність навчання для поглиблення знання учнів з обраних предметів. Згідно з рішенням виконкому, у навчальному закладі були створені такі профілі: українська мова та література, російська мова і література, англійська мова, історія та правознавство, фізика, математика та інформатика, хімія і біологія. Прийом на навчання до ліцею здійснювався за результатами співбесіди з профільних предметів. А 1 вересня 1990-го вже 142 учні почали навчання у ліцеї.

21 червня 2011 року до Хмельницького з’їхались представники усіх християнських конфесій з різних частин України, щоб поговорити про Пересопницьке Євангеліє. Того дня відбувся круглий стіл присвячений відзначенню на державному рівні 450-ї річниці Пересопницького Євангелія, роботу над створенням якого почав писець Михайло 15 серпня 1556 року у Дворецькому монастирі князів Жеславських (нині село Дворець Ізяславського району — авт.). Завершилася робота над книгою 29 серпня 1561 року в Пересопницькому монастирі (нині село Пересопниця Рівненської області — авт.).

Торік 21 червня під стінами Хмельницької обласної ради зібралося кілька десятків водіїв екстреної медичної допомоги. Вони вимагали від обласних обранців розв’язати проблему їх малої зарплатні. В іншому випадку — вони почнуть звільнятися з роботи. За словами представників ініціативної групи мітингарів, вони отримують максимум 4 тисячі 800 гривень. «У Хмельницькому для своєчасного надання медичної допомоги має працювати хоча б 25 швидких. Проте нині на виклики виїжджає лише 16 автомобілів. Причина — нестача водіїв», — переконували учасники акції протесту.