ye-logo.v1.2

Цей день в історії Хмельниччини: 25 липня

Історія 2538
У цей день зичницького ідола, якого знайшли на околицях Кам
У цей день зичницького ідола, якого знайшли на околицях Кам'янця, передали до музею. Фото: kam-pod.gov.ua

Події краю, які увійшли в історію.

25 липня 1866 року у селі Вихилівка Проскурівського повіту Подільської губернії (тепер Ярмолинецького району) народився Модест Левицький - український письменник і публіцист, громадський діяч. Народився у графській сім'ї, походив з давнього шляхетського роду. Був сином мирового судді та внуком священика села Олешин на Поділлі (нині Хмельницького району), де представники роду Левицьких віддавна виконували обов'язки духівників. Молодша сестра Модеста - знана серед паризької богеми початку XX століття художниця Софія Левицька.

У 1885 році закінчив Кам'янець-Подільську гімназію, 1888 року - історико-філологічний, а 1893 року - медичний факультети Київського університету, де зацікавився ідеями народництва та революційно-демократичним рухом. Працював лікарем. Досконало володів шістьма чужоземними мовами (французькою, польською, російською, ідиш, латинською та грецькою), перекладав українською твори світової літератури.

Модест Левицький - один із засновників Української радикальної партії (згодом - Українська радикально-демократична партія). Від 1905 - директор фельдшерської школи і притулку для покинутих дітей у Києві, 1906 - член редколегії газети «Громадська думка», член Київського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка (1906 - 1909), видрукував за сприяння останнього кілька своїх медичних брошур. 1907 оприлюднив свій перший збірник оповідань. Був головою дипломатичної місії Української Народної Республіки в Греції (1919). Помер 16 червня 1932 в Луцьку.

Через діяльність Модеста Левицького в УНР у радянський час (після згортання українізації) художня спадщина його замовчувалася, а твори було зараховано до «націоналістичних». Лише 1966 року, до століття від дня народження Левицького, львівське видавництво «Каменяр» випустило книжечку його оповідань.

Через діяльність Модеста Левицького в УНР довгий час творча спадщина його замовчувалася. Фото: uk.wikipedia.org

25 липня 1917 року генерал-лейтенант Павло Скоропадський прибув до Меджибожа. Тут він за наказом верховного головнокомандувача російських військ Лавра Корнілова розпочав «українізацію» 34-го армійського корпусу Російської імперії. Штаб корпусу розмістили в замку.

Згодом в Меджибожі було створено «Перший Український корпус», а для самого Скоропадського, як він пізніше висловився: «… почалася моя суто українська робота, яка довела мене до гетьманства».

Штаб 34-го армійського корпусу розмістився в меджибізькому замку. Фото: надане Сергієм Щуром

25 липня 1918 року газета «Трудовий шлях» повідомляла що в Кам’янець-Подільському продовольча криза. У повідомлені йшлося: «справа з постачанням настільки в катастрофічному стані, що коли так протягнеться ще кілька днів, то наслідки можуть бути самого сумного змісту. Місто без харчів, військо харчі одержує дуже кепсько». Через брак борошна припинила роботу пекарня, яка була на балансі управи міської думи. Якщо хліб і з'являвся то його відпускали не більше 100 грамів в одні руки. Як наслідок, ціни зростали шаленими темпами. За свідченням преси, найбідніше населення, службовці різних установ і навіть дещо заможніші від них позбавлені змоги купувати продукти за такими не високими цінами.

25 липня 1990 року у Кам’янці-Подільському на міському стадіоні відбувся мітинг організований міськрайонною організацією Народного руху України. У 1993 році цього дня на майдані Відродження рухівці теж мітингували. Як згадує член Народного руху Лев Бірюк, тоді вони дійсно активно вели роботу, влаштовували мітинги по містах за прийняття мораторію на заборону розповсюдження атомних станцій. «Тоді ми добилися свого, підтримка людей була дуже велика, ми тиснули так, що Верховна Рада прийняла мораторій. Був ще один мітинг у Камянці-Подільському за відставку тодішнього мера міста і виконкому», - згадує Лев Бірюк.

У 2016 році 25 липня язичницького ідола, якаго знайшли поблизу села Суржинці у Кам'янець-Подільському районі, передали до музею. Працювала над цим спільна українсько-польська археологічна експедиція, до якої увійшли науковці з Кам’янця-Подільського, Хмельницького, Києва, Львова. Кракова, Жешува. Ідола розмістили у Музеї старожитностей історичного музею-заповідника.

У 2016 році 25 липня язичницького ідола, якаго знайшли поблизу села Суржинці у Кам'янець-Подільському районі, передали до музею. Фото: kam-pod.gov.ua

25 липня 2018 року, на стадіоні «Поділля» відбулося прощання з легендарним футболістом, гравцем хмельницького «Поділля» Віталієм Балицьким. Він розпочинав свою кар’єру саме в «Поділлі». У рідному клубі він працював тренером і був першим наставником команди на професійному рівні. Його серце зупинилось 23 липня.

Віталія Балицького провезли навколо футбольного поля центрального стадіону у супроводі гравців і тренерів ФК «Поділля». Фото: з архіву

 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую