Цей день в історії Хмельниччини: 16 листопада

Покидаючи Кам'янець Симон Петлюра на прощання зауважив Івану Огієнку: «Бережіть Україну, як зможете». Фото: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

Події краю, які увійшли в історію.

У книгах міського Кременецького замку 16 листопада 1618 року зроблено запис, у якому йшлося про те, що татари напали на Старокостянтинівську волость «...одних до орди в полон брали, а других побито і помордовано і велике спустошення того міста сталося». Але «спустошення сталося» не лише у Старокостянтинові, а й у 66 навколишніх селах.

У листопаді 1919 року шукаючи порятунку від денікінців, Симон Петлюра запропонував Директорії і уряду віддати ще не захоплену ними територію УНР під військовий контроль Польщі. Про це було домовлено українськими та польськими дипломатами у Варшаві. Головний отаман сподівався, що надалі з поляками можна буде домовитися і використати їх силу на користь української справи. Кам'янець, як резиденція вищих органів УНР, доживав останні дні. 14 листопада, в день річниці Директорії, її члени відвідали університетську церкву і взяли участь у молебні.

Наступного дня Директорія розпалася. 16 листопада Головний отаман прийняв Івана Огієнка, який залишався у Кам'янці головноуповноваженим від уряду УНР для зносин з польською владою. Давши міністру-ректору необхідні вказівки, він на прощання зауважив: «Не знаю, що буде далі... Полякам не вірю, з ними писаної угоди немає, не дають... Бережіть Україну, як зможете».

При виїзді з міста Симона Петлюру і його кортеж затримали польські жовніри, намагаючись конфіскувати автомобілі. Після тривалих переговорів справу вдалося владнати без ексцесів. На початку грудня 1919 року він відбув до Варшави, де пробув до кінця квітня 1920 року.

Дослідження життя і творчості академіка Михайла Грушевського і подільського історика Юхима Сіцінського показують спільність долі, товаришування й наукові зв'язки між собою цих двох колоритних постатей. Так, у Центральному Державному Історичному архіві України (Київ), в особистому фонді Михайла Грушевського (Ф. 1235) зберігаються чотири справи переписки Юхима Сіцінського з академіком, в яких знаходяться 78 листів (далеко не всі), що датуються 5 листопада 1891 - 17 жовтня 1912 і 1927 роками. Ці листи відображають широку палітру взаємних симпатій, допомоги, наукових консультацій, порад і просто життєвих ситуацій, які дозволяють краще пізнати біографічні аспекти один одного, процес творчих стосунків.

Зокрема, в систему зв'язків між Грушевським і Сіцінським увійшло обмін своїми публікаціями. Так, Грушевський подарував колезі та Кам'янецькому історичному музею книгу «Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава на кінця XIV ст.» (1891 р.). Згодом він надіслав книги і відбитки статей «Опис подільських замків 1434 року», «Королівський дозвіл на викуп Камінецького староства 1456 року», «Барське староство» (1894 р.), ряд томів його головного твору «Історія України – Руси». Нарешті, в останньому відомому нам листі до Грушевського від 16 листопада 1927 року Сіцінський писав: «Одержав... новий випуск Вашої велетенської праці «Історія української літератури», т. 5... я щиро дякую за присипку цієї книги... за пам’ятування про мене». Ця збірка творів Грушевського з автографами автора протягом 30-60-х років була вилучена адміністративними органами тоталітарного режиму з бібліотек Сіцінського і Кам’нецького музею. В результаті цінна колекція поки втрачена для сучасників.

Дослідження життя і творчості академіка Михайла Грушевського і подільського історика Юхима Сіцінського показують спільність долі, товаришування й наукові зв'язки між собою цих двох колоритних постатей. Фото: itt-ua.net

16 листопада 1951 року в Проскурові було організовано Обласне товариство художників. До його складу ввійшли 35 художників (14 живописців, 14 оформлювачів і 7 шрифтовиків), об’єднаних у три цехи (у Проскурові, Кам’янці-Подільському та Шепетівці). Цікаво те, що серед членів товариства з вищою художньою освітою була лише одна особа, а 23 не мали навіть середньої фахової освіти.

16 листопада 2011 року в Хмельницькому пройшов «Марш порожніх гаманців». Влаштували його місцеві підприємці. Стартував він із речового ринку, а завершився на головній площі обласного центру. Учасники маршу скандували: «Уряд у відставку», «Президента у відставку», «Вето на «спрощенку», «Разом нас багато» тощо. Під час проведення акції між мітингувальниками спалахнули сутички.