ye-logo.v1.2
14 Липня, 2020

У Меджибожі під час реставрації натрапили на сенсаційну знахідку

Історія 40850

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Наразі на території заповідника «Межибіж» ведуться роботи у вежі, барбакані та бастіоні.

На об’єктах Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» продовжуються реставраційні роботи, які розпочалися декілька років тому. Як зазначає директор заповідника Олег Погорілець, на реставрації палацу Сенявських-Чарторийських (XVI-XIX століття) вже повністю закінчили курс протиаварійних та консерваційних робіт і готують об’єкт до музеєфікації. А також розпочали роботи на надзвичайно цікавих об’єктах як в архітектурному, так і в історичному контекстах - вежі, барбакані, і бастіон, який є окрасою фортеці. Кажуть, ці об’єкти найбільш давні на території фортеці – від укріплень часів Київської Русі – до замку Литовського періоду та становлення фортеці у XV-XVI столітті. Тут надзвичайно багато перебудов і саме ці об’єкти найменш дослідженні.

Зокрема, в середині вежі археологи вже провели розчищення завалів на глибину понад 10 метрів. Але досі, скажімо, не з’ясованим залишається питання, як в цей бастіон заходили чи спускалися, важко зрозуміти, як були влаштовані сходи вниз. Окрім того, що основне завдання, яке ставлять перед собою науковці, - це дослідження архітектурної складової вежі та барбакану, попутньо, під час розкопок, натрапляють і на цікаві знахідки.

   

Під час розчищення підвалів, засипаних сміттям, археологи знаходять багато цікавого.

«Розчищаємо ділянки, засипані в середині ХІХ століття сміттям. Тут знаходимо багато цікавого. Дістаємо биту кераміку: горщики, миски, чашки, пательні, також пічні кахлі. Є і надзвичайно цікаві екземпляри. Наприклад, натрапили на цілу пляшку кінця ХІХ – початку ХХ століття від гірчиці. На ній є царський герб, який свідчить, що виробник був офіційним постачальником царського двору, а також зазначене його прізвище. Трапляються пляшки з-під вина початку ХІХ століття, ще з гутного, не фабричного скла. Є також фарфор. На таких знахідках часто трапляються клейма, за якими можна визначити, хто виробник. В подальшому будемо намагатися таких посуд по частинках реставрувати», - розповідає Антон Барановський, науковий співробітник сектору археології заповідника.

Олег Погорілець, директор Державного історико-культурного заповідника «Межибіж», каже, що за минулий рік виконали практично усі заплановані роботи, на які освоїли 10 мільйонів гривень, виділених з обласного бюджету (загалом на реставрацію потрібно 63 мільйони гривень). Зокрема, вдалося врятувати від руйнування замковий міст, який веде до фортеці. 

«Провели гідроізоляцію, зміцнили всі несучі конструкції. Але найголовніше – відтворили історичну реальність. Забрали чотири метри мосту, закладеного в ХІХ столітті, і зараз робимо конструкцію, яка імітуватиме той перекидний міст, який тут був з найдавніших часів аж до ХІХ століття. Відтак, відвідувачі матимуть можливість побачити як раніше був організований в’їзд до фортеці. В процесі розкопок тут також виявили конструкцію більш давнього періоду», - розповідає Олег Погорілець.

Реставруючи міст намагаються відтворити його історичну реальність.

Також протягом минулого року на реставрації палацу Сенявських-Чарторийських вже повністю закінчили курс протиаварійних та консерваційних робіт. Зробили дах, усі перекриття і наразі приступають до етапу підготовки об’єкта до музеєфікації.

«Це означає, що кожну з кімнат цього палацу підготуємо до того, щоб розташувати там музейні експозиції, які розповідатимуть про історію фортеці, тих людей, які тут мешкали чи свого часу перебували тимчасово: від князів Коріатовичів – до Богдана Хмельницького, Тараса Шевченка, Тадеуша Костюшка, Павла Скоропадського...», - зазначає директор заповідника.

Окрім того, з кінця минулого року уже готують для подальших реставраційних робіт надзвичайно цікаві об’єкти як в архітектурному, так і в історичному планах - вежу донджон, барбакан і бастіон, який є окрасою фортеці. Наразі тут продовжуються протиаварійні та консерваційні роботи.

Читайте також: Перевтілення: як директор Меджибізького заповідника став князем Острозьким.

«Плануємо їх повністю накрити, убезпечити від потрапляння вологи , зміцнити всі небезпечні ділянки та підготувати до того, щоб їх можна було показати відвідувачам, - каже Олег Погорілець. І додає, що вже цього року тут натрапили на сенсаційну знахідку.

«Саме на цих об’єктах, де зараз працюють археологи, цього року ми уже зробили одне з найбільших відкритів - віднайшли східний рів давньоруського Межибожа – тієї фортеці, яка згадується ще в 1146 році. А ось археологічні знахідки свідчать, що ще й наприкінці ХІ століття ця фортеця вже існувала. Вона була дерев’яною, мала свої укріплення. За різними версіями науковців тоді в давньоруський час могли також вже використовуватися і кам’яні конструкції. Саме це ми й хочемо перевірити, досліджуючи територію», - зазначає Олег Погорілець.

Вежа, барбакан та бастіон - найменш досліджені об'єкти на території заповідника. Нині тут проводять протиаварійні роботи.

В заповіднику кажуть, що для відвідування та тимчасових експозицій відкриють палац вже в цьому сезоні.

«Розпочнемо акцію «Палац відкритий на реставрацію». Це означатиме, що реставраційні роботи продовжуються, але вже є місця, де можемо приймати відвідувачів і розказати їм про історію фортеці та про те, що там зробимо в майбутньому», - каже Олег Погорілець.

Загалом, у 2019 році фортеця прийняла понад 54 тисячі туристів.

«Ми вважаємо, що це мало, - каже директор заповідника. - Часто організаційно ми не можемо прийняти більше, ніж хотілося б. Але щороку зароджуємо нові фестивалі, які дають нам змогу залучити більше відвідувачів. Тож сподіваємося, що у 2020-у ми приймемо понад 60 тисяч. Але мета – мінімум 100 тисяч туристів у рік».

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення

Потрібні послуги

  Так  Ні, дякую