ye-logo.v1.2
30 Листопада, 2020

В Кам’янці-Подільському археологи розкопали кам’яницю післяосманського часу

Історія 4014
Ділянка за адресою Зарванська 7/2, яку досліджували археологи, на фрагменті аерофотозйомки міста
Ділянка за адресою Зарванська 7/2, яку досліджували археологи, на фрагменті аерофотозйомки міста. Фото: надане Павлом Нечитайлом

Дослідження дають змогу краще зрозуміти цікаві деталі з давнього життя міста.

Фрагменти люльок та чашок періоду Кам’янецького ейялету, керамічний посуд, кістки домашніх тварин та птиці, які можуть свідчити про гастрономічні вподобання кам’янчан у XІV–XV століттях, залишки об’єктів - на ці та інші знахідки натрапили співробітники Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України», які у серпні вересні досліджували ділянку на Зарванській 7/2 в Кам'янці-Подільському.

Як розповів сайту «Є» керівник експедиції, голова Хмельницького підрозділу Спілки археологів України Павло Нечитайло, ці дослідження дають змогу краще зрозуміти цікаві деталі давнього життя Кам’янця-Подільського.

За словами Павла Нечитайла, на місці проведення досліджень ще на початку ХХ століття існував одноповерховий кам’яний будинок, який був зруйнований під час Другої світової війни. Згідно з історико-архітектурним опорним планом Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» на цій ділянці передбачається відновлення втраченої історичної забудови.

Одноповерховий будинок на досліджуваній ділянці на фото кінця ХІХ століття (показано стрілкою). Фото: надане Павлом Нечитайлом

Під час досліджень на Зарванській 7/2 археологами було відкрито фундамент будинку, наймовірніше, зведеного у другій половині XVIII століття.

«Тут збереглась підвальна камера будинку з проваленим склепінням, засипана сміттям з матеріалами 1920-1940-их років. А також було виявлено фундамент невеликої тонкостінної прибудови, можливо, вбиральні кінця ХІХ - першої половини ХХ століття», - каже науковець.

Найцікавіші об’єкти, що охоплюють період XIV–XVIII століть, археологи виявили вздовж північної стіни будинку. Насамперед, це господарські ями часів Кам’янецького ейялету (1672-1699 роки).

«Цей складний період характеризується модернізацією й розбудовою міських укріплень та комунікацій водночас зі стрімким скороченням населення, занепадом житлових будинків та їх археологізацією, - розповідає Павло Нечитайло. - Це пов’язано з активними діями Речі Посполитої, спрямованими на повернення Кам’янця, а також військовою блокадою міста. Опис Кам’янця 1700 року фіксує, що більше третини садиб залишилось без будівель, а збережені будинки стояли напівзруйнованими».


Ортофото розкопу на Зарванській 7/2. (виконавець С.В. Коваленко (droneservice.ua). Фото: надане Павлом Нечитайлом

Тож серед знахідок доби Кам’янецького ейялету археологи натрапили на уламки місцевого та імпортного гончарного посуду, фрагменти порцелянових та фаянсових кавових чашечок, люльок для паління тютюну, цвяхів, підківок для взуття тощо.

Оскільки стіни кам'яниці перерізають ями періоду Кам'янецького ейялету, то це дозволяє науковцям датувати спорудження кам'яного будинку післяосманським часом. Найімовірніше, зазначає Павло Нечитайло, кам'яниця була зведена у другій половині XVIII століття, коли місто переживало нову хвилю кам’яного будівництва.

Фрагменти імпортної кераміки доби Кам’янецького ейялету (1672-1699 рр.): 1, 5-6 – порцелянові кавові чашечки; 2 – водолій; 3 – стінка посудини, декорована в техніці «мармурування»; 4 – стінка фаянсової посудини з підполив’яним розписом. Фото: надане Павлом Нечитайлом
Люльки для паління доби Кам’янецького ейялету (1672-1699 рр.) Фото: надане Павлом Нечитайлом

Іншу групу об’єктів археологи відносять до першої половини XVII століття.

«За цінні спостереження щодо інтерпретації цих об’єктів вдячні Ігорю Старенькому, кандидату історичних наук, старшому науковому співробітнику Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник, - каже Павло Нечитайло. – Тут ми натрапили на залишки споруди овальної форми та витягнуту яму завдовжки шість метрів. Вони були заповнені уламками цегли, підлогових плиток, кахлів та фрагментів керамічного посуду – горщиків, мисок, макітер, тарілок. Такий посуд був досить популярним в тогочасному Кам’янці».

Як зазначає науковець, уся кераміка – червоноглиняна, без слідів використання. Тож великий розмір ями та наявність тут гончарних виробів без слідів ужитку можуть свідчити про використання цього комплексу для потреб гончарного виробництва.

Фрагменти керамічних виробів початку XVII століття, знайдені під час розкопок. Фото: надане Павлом Нечитайлом

«Такі довгі глибокі ями виникали внаслідок добування глини, а пізніше їх заповнювали бракованими виробами та мішаним ґрунтом. Також тут ми зафіксували потужні поклади суглинку. Тож найвірогідніше, на початку XVII століття на вулиці Зарванській розміщувались гончарні майстерні», - зазначає Павло Нечитайло.

А от найдавніші знайдені об’єкти з досліджень на Зарванській археологи датують другою половиною ХІІІ – першою чвертю XV століть. Їх розташування дозволяє припускати, що в цей час планування міста було іншим.

«В одній з ям знайдено керамічний посуд червоного та бежевого кольорів, виготовлений на швидкообертовому гончарному крузі, а також грубу кераміку темних кольорів, підправлену на повільному крузі, - розповідає археолог. - Також тут виявили коронний денарій Владислава Ягайла. А ще в ямі були знайдені кістки тварин, домашньої птиці та риби.

Знахідки з об’єктів XIV - початку XV століть - фрагмент горщика та ключ. Фото: надане Павлом Нечитайлом

Опрацювавши їх, Леонід Горобець, старший науковий співробітник палеонтологічного відділу Національного науково-природничого музею НАН України, дійшов висновку, що цей матеріал має наукову цінність, оскільки на території України вкрай рідкісні знахідки птахів XІV–XV століть. Адже, окрім знахідок із Зарванської, відомо лише дві такі пам’ятки: в Сокільці та Хорові».

Більшість кісток – курячі, щонайменше трьох різних особин. Цікаво, що вдалося встановити, що всі кури були вбиті молодими: одна у віці приблизно шести місяців, дві у віці приблизно одного року. Науковці роблять висновки, що знахідки решток виключно молодих птахів є нетиповим, оскільки споживати виключно молодих курей було дорожче ніж дорослих. Тож це опосередковано вказує на заможність мешканців, які тут колись проживали.

Читайте також: Місто з присмаком кави: що залишили по собі турки в Кам’янці-Подільському.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую