ye-logo.v1.2

13 січня: історія, події та факти

Історія 1602
У працях науковців і краєзнавців цей день згадується, як день відкриття у Кам
У працях науковців і краєзнавців цей день згадується, як день відкриття у Кам'янці-Подільському чоловічої гімназії. Фото: з фондів Кам'янець-Подільського історичного музею-заповідника

Про визначні та цікаві події з історії світу, України та Хмельниччини.

В Україні 13 січня відзначають Щедрий вечір, або свято Меланки. Здавна в українців існувала величезна кількість обрядів і звичаїв на Меланки. Цього дня завжди готували святкову вечерю, яку в народі називають Щедрою, тому що страви не є пісними. До столу подавали ковбаси, шинки, холодці та різноманітні смаколики.

Після ситної і веселої вечері українці починали «водити Козу». Для цього збиралися ватагою та ходили щедрувати по хатах, одягнувшись у казкових персонажів. Дійові особи перевтілювалися в Меланку, діда, бабу, цигана, циганку, лікаря, сільського старосту, жандарма, смерть тощо. Обличчя усі приховували за масками й під музичний супровід ходили від хати до хати зі святковими побажаннями.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1854 рік – американець Фаас Ентоні з Філадельфії запатентував новий музичний інструмент – аккордеон.

1916 рік – через прорив дамби під час шторму води Північного моря затопили Голландію, загинули близько 10 тисяч людей.

1928 рік – у трьох будинках в містечку Шенектейді (штат Нью-Йорк) компанії RCA і General Electric встановили перші експериментальні телевізори для демонстрації можливостей прийому телесигналу в домашніх умовах: розмір телеекрану приймачів становив близько 10 см2 (3 х 3 см).

1936 рік – завершився Варшавський процес, на якому Степан Бандера, разом з 11 іншими обвинуваченими, був суджений за приналежність до ОУН та організацію вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. За вироком суду Степан Бандера, Микола Лебідь і Ярослав Карпинець були засуджені до смертної кари, а ще 9 підсудних отримали від 7 років до довічного ув'язнення.

1993 рік – у Парижі представники 130 країн підписали «Конвенцію про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї і її знищення». Вона набула чинності в квітні 1997 року.

2000 рік – про свою відставку з поста глави компанії «Microsoft» заявив її співзасновник і багаторічний керівник Білл Гейтс.

2010 рік – Апеляційний суд Києва за поданням СБУ визнав керівників більшовицького тоталітарного режиму винними у геноциді - Голодоморі - в Україні в 1932-33 роках. Суд закрив справу через смерть обвинувачених - генерального секретаря ЦК ВКП(б) Йосипа Сталіна (Джугашвілі), голови Ради народних комісарів СРСР В'ячеслава Молотова (Скрябіна), секретарів ЦК ВКП(б) Лазаря Кагановича та Павла Постишева, генсека ЦК КП(б)У Станіслава Косіора, голови Ради народних комісарів УСРР Власа Чубаря та другого секретаря ЦК КП(б)У Менделя Хатаєвича.

Цього дня народилися:

1877 року народився Лев Мацієвич, український корабельний інженер, автор багатьох проектів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів тощо; перший український авіатор, громадський і політичний діяч.

1894 року в Глухові народився Євген Онадський український націоналіст, енциклопедист, журналіст і науковець, громадський діяч, член Української Центральної Ради, учасник української революції 1917—1921 років, провідний діяч Організації Українських Націоналістів. Голова прес-бюро у дипломатичному представництві УНР у Римі. Співробітник періодичних видань США та Канади.

До речі, 1904 року сім'я Онацьких переїхала до Кам'янця-Подільського, де Євген навчався в гімназії, яку закінчив 1912 року зі срібною медаллю.

1953 року народився народний артист України, актор і керівник хмельницького монотеатру «Кут» Володимир Смотритель. Він народився в місті Городище Черкаської області. Закінчивши школу, спершу навчався в Дніпропетровському хореографічному училищі, а далі у 1978-му поступив до Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого на факультет драми і кіно. Опісля він всім років пропрацював актором у Київському театрі юного глядача, а пізніше — у Чернівецькій філармонії.

У Хмельницький Володимир Смотритель переїхав у 1988 році. Тут він три роки пропрацював в обласній філармонії. А у 1992 році, переконавши тодішнього міського голову Михайла Чекмана, йому вдалося створити у Хмельницькому монотеатр «Кут», який до цього часу працює на вулиці вулиця Проскурівського Підпілля, 34.

Цей день в історії Хмельниччини

13 січня 1833 року у Кам’янці-Подільському відбулося відкриття чоловічої гімназії. Її першим директором став Федір Телешов. Спочатку гімназія розміщувалася у тісному приміщенні. Проте у 1837-му імператор Микола І видав указ надати цьому освітньому закладу кращі умови. Цей наказ навіть викарбували на мідній табличці, яку заклали у фундамент нової будівлі гімназії. Її урочисте відкриття відбулося 1 січня 1841 року.

Це була триповерхова, кам’яна, прямокутна споруда. Загалом у гімназії навчалося від 250 до 650 учнів. Атестат про її закінчення відкривав шлях до університету. Так, у 1886 році в Київському університеті на різних курсах вчилося 90 випускників Кам’янець-Подільської гімназії. Заклад швидко перетворився на новий осередок освіти і науки на Поділлі.

У перші місяці Першої світової війни будівля гімназії постраждала від вибухів. Учнів і майно евакуювали, а у відремонтованих приміщеннях розмістили військових. А в часи Української Народної Республіки, гімназію приєднали до заснованої в 1918 році української гімназії імені Степана Руданського. Проте з остаточним приходом більшовиків у місто 16 листопада 1920-го, гімназію перетворили у трудову школу.

13 січня (1 січня за старим стилем) 1862 року вийшло друком перше число журналу «Подольские епархиальные ведомости». Журнал видавали у Кам’янці-Подільському спершу двічі на місяць, далі — щотижня. «Подольские епархиальные ведомости» стали офіційним друкованим виданням Подільської єпископської кафедри.

Видання складалося з офіційної та неофіційної частин. Зокрема, у ньому розміщувалися проповіді, різноманітні послання, оголошення, розпорядки молитов тощо. Проіснував журнал до кінця 1905 року. У січня 1906 році йому на заміну прийшли газета «Подолия», яка виходила щодня, а з 1908-го — тричі на тиждень, та журнал «Православная Подолия», який виходив щомісяця, а з 1907-го — щотижня. Проіснували вони до 1915 року.

Журнал «Подольские епархиальные ведомости» став офіційним друкованим виданням Подільської єпископської кафедри.

А 13 січня 1881 року вийшов перший номер громадської та літературної газети «Подольский листок». Таким чином журналіст і письменник Борис Сторожевський спробував видати у Кам’янці-Подільському першу приватну газету. Вона виходила тричі на тиждень і містила рубрики «Хроніка кам’янець-подільського життя», «Політичні вісті (міжнародний огляд)», «Суміш», «Внутрішні вісті (сторінками газет)». Газета відрізнялася від більшості провінційних видань 1880-х років критикою окремих сторін суспільно-політичного та економічного життя Російської імперії. Втім, видання прожило трішки більше року — до 18 лютого 1882-го. Причиною закриття стали борги видавця-редактора.

Торік 13 січня  прийшла сумна звітка зі Сходу – загинув 26-річний Віталій Караван з села Корчик Шепетівського району. Військовий служив у 56-ій мотопіхотній бригаді Збройних Сил України. Загинув під час виконання службового обов’язку.

16 січня Хмельниччина попрощалась із загиблим Віталієм Караваном. Фото: armyinform.com.ua

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую