ye-logo.v1.2

21 січня: історія, події, факти

Історія 963
21 січня 1990 року відбулася одна з найбільших масових акцій – «живий ланцюг» як символ єдності східних і західних земель України
21 січня 1990 року відбулася одна з найбільших масових акцій – «живий ланцюг» як символ єдності східних і західних земель України. Фото: istpravda.com.ua

Про події з історії світу, України та Хмельниччини.

21 січня 1990 року відбулася одна з найбільших масових акцій – «живий ланцюг» як символ єдності східних і західних земель України. Близько трьох мільйонів людей в цей день взялися за руки, з’єднавши Львів і Київ у день 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР. Цей живий ланцюг був одним з наймасштабніших у світовій історії та став ще одним кроком до здобуття незалежності Україною.

Акцію «живий ланцюг» Львів - Київ було організовано Народним Рухом України. Починався він в Івано-Франківську, йшов через Стрий, Львів, Рівне, Житомир до Києва. Початок ланцюга в Івано-Франківську зумовлений тією обставиною, що саме Івано-Франківськ (тодішній Станіслав) у 1919 році був столицею ЗУНР. У ланцюзі взяло участь за офіційними даними (КПСС) близько 450 тисяч чоловік (за неофіційними - від 1 до 5 мільйонів). Серед тисячі українців у «живому ланцюзі» були і жителі Хмельниччини.

А ще сьогодні - Міжнародний день обіймів. За традицією цього дня можна дружньо обіймати навіть незнайомих людей. Свято виникло 21 січня 1986 року в Каро (Мічиган), США. Свято з'явилося в 70-х роках XX століття, сформувавшись в студентському середовищі західноєвропейської молоді, але точні обставини його появи невідомі. За своєрідним «повір'ям», під час дружніх обіймів люди обмінюються душевним теплом. Існують і «наукові» обґрунтування корисності обіймів: доброзичливі дотики підвищують імунітет, стимулюють центральну нервову систему, підвищують у крові рівень гемоглобіну, а також іншого гормону  окситоцину, що викликає доброзичливе ставлення до інших людей.

Шість років тому відбувалися останні бої за Донецький аеропорт. 20 січня 2015 року проросійські сили підірвали новий термінал аеропорту. Внаслідок його обвалу загинуло багато українських військовослужбовців, серед яких і бійці з Хмельниччини. 21 січня було прийнято рішення відвести українських вояків з нового терміналу. Об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони.

Однак і цього дня Хмельниччина не обійшлася без втрат. Під час оборони аеропорту Донецьку 21 січня 2015 року зник безвісти кам’янчанин Руслан Коношенко. «Кіборга» впізнали за експертизою ДНК. Старшого солдата в полоні розстріляли терористи. Поховали бійця лише у середині квітня на Алеї Слави міського кладовища у Кам'янці-Подільському.

Також 21 січня загинув солдат 90-го окремого аеромобільного батальйону Ігор Білик з Старокостянтинова. Військовий потрапив під мінометний обстріл, захищаючи донецький аеропорт.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1648 рік - після звільнення з-під арешту, втративши надію на схильне до нього рішення у майновому питанні щодо слободи Суботів, Богдан Хмельницький із загоном близько 400 козаків знищив польську залогу на острові Базавлук, звільнивши Запорізьку січ від польського контролю. Це стало початком повстання, під час якого Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава на чолі з гетьманом.

1793 рік - Велика французька революція: за постановою суду страчений король Людовік XVI, звинувачений у змові проти свободи нації і проти загальної безпеки держави.

1919 рік - у Хусті відбулися Закарпатські всенародні збори, які ухвалили рішення щодо возз'єднання Закарпаття з Україною.

1934 рік - XII з'їзд КП(б)У ухвалив рішення про перенесення столиці України з Харкова до Києва.

1978 рік - із нагоди 60-річчя проголошення Центральною Радою незалежності України Олекса Гірник вчинив самоспалення біля могили Шевченка на знак протесту проти русифікації. Мертве тіло знайшли на Чернечій горі вранці поміж розкиданих листівок на підтримку незалежності.

2015 рік - В ході Російсько-української війни завершились бої за Донецький аеропорт, оборона якого тривала 242 дні.

Цього дня народилися:

1881 рік - Степан Чарнецький - поет, автор слів піснi гімну «Ой у лузi червона калина». Був режисером львівського театру «Руська бесіда» написав «Іcтоpiю українського театру в Галичині».

1905 рік - Крістіан Діор, французький модельєр-дизайнер, кутюр'є.

Цей день в історії Хмельниччини

В цей день вперше звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» було встановлене рішенням сьомої сесії міської ради від 21 січня 1966 року. До 1969 року було відзначено три хмельничанина: Горбанчука Юхима Онуфрійовича (1896- 1969 роки), Черно Пилипа Олексійовича (1899 рік - дата смерті невідома) та Романенка Олександра Хомича (1901-1974 роки).

Після цього, з незрозумілих причин про почесне звання «забули». Лише через тридцять років, рішенням сьомої сесії Хмельницької міської ради від 16 березня 1999 року, було відновлене звання «Почесний громадянин міста Хмельницького».

У 1894 році річниця дня смерті Юзефа-Антонія Роллє – польського історика і письменника. Його життя було тісно пов’язане з Кам’янцем-Подільським. Поселившись 1861 року в головному місті Подільської губернії, він прожив у місті до кінця життя. Невеликий будинок на нинішній Татарській вулиці, що його 1875 року придбала сім’я Ролле, незабаром став культурним осередком. Від 1860 року Роллє працював лікарем в Кам’янці-Подільському. Найбільше відомий, як автор тритомної праці «Подільські замки на молдавському прикордонні» (два перші томи присвячено історії Кам’янця-Подільського, третій — історії повітових і заштатних міст Подільської губернії) та «Історичних оповідань», в яких висвітлюється історія Поділля XVI—XVIII століть. Земний шлях Юзефа Ролле закінчився 21 січня 1894 року. Поховали вченого на римо-католицькому кладовищі Кам’янця-Подільського. Проте в 30-х роках ХХ століття могила була поруйнована. У кафедральному костелі св.Петра і Павла збереглася мармурова дошка роботи Антонія Попеля з барельєфом Ролле.

У 2020 році сайт «Є» писав про те, що шепетівчанин увійшов до української антарктичної експедиції. Максим Білоус став одним з 12-ти учасників, які наразі проводять рік в Антарктиді, на українській антарктичній станції «Академік Вернадський».

Для Максима Білоуса ця експедиція стала першою. Аби потрапити на станцію «Академік Вернадський», він пройшов відбір з майже дев'яноста претендентів. Тут він виконує системного механіка. А ще донедавна був приватним підприємцем і мав в Шепетівці майстерню побутової техніки.

Для Максима Білоуса ця експедиція стала першою. Фото: зі сторінки Максима Білоуса у фейсбуці

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую