ye-logo.v1.2
20 Лютого, 2020

«Кіборги» з Хмельниччини, які полягли у бою за Донецький аеропорт

Суспільство 4997
Бої за Донецький аеропорт розпочалися в ніч з 25 на 26 травня 2014 року
Бої за Донецький аеропорт розпочалися в ніч з 25 на 26 травня 2014 року. Фото: postimees.ee

Найзапекліші бої велися в січні 2015-го року.

Сьогодні, 20 січня, в Україні вшановують пам'ять полеглих захисників Донецького аеропорту. Саме цього дня п’ять років тому стався підрив нового терміналу ДАПу. Бетонні перекриття і стеля у багатьох секціях обвалилася, ховаючи під собою українських захисників. Цього дня загинули близько 50 воїнів України.

Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні – з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року. Ці бої стали символом незламності українського війська, а захисники терміналів отримали прізвисько - «кіборги».

Багато військовослужбовців полягли, обороняючи летовище. У книзі «Оборона Донецького аеропорту, 2014-2015. Хроніка бойових втрат. Мартиролог» наводяться дані про 96 загиблих, а також 4 зниклих безвісти «кіборгів» безпосередньо на території Донецького аеропорту (зокрема, у новому і старому терміналах, вежі, пожежній частині, злітно-посадковій смузі).

«Наразі вважається, що в боях за Донецький аеропорт загинуло понад 100 українських військових, близько 440 – зазнали поранень. Ці цифри теж відповідають дійсності, але в них враховані втрати більш широко – з урахуванням полеглих і поранених у боях за прилеглі опорні пункти (поза межами аеропорту): на «Зеніті» – військовій частині Повітряних сил України, яка прикривала ДАП із повітря, а також під «Монастирем» – місцем скупчення супротивника, який штурмували наші війська», – цитує «Новинарня» одного з упорядників «Мартиролога», заступника Національного військово-історичного музею України Ярослава Тинченка.

Історію оборони Донецького аеропорту згадує «УНІАН»:

Українські військовики утримували старий та новий термінали аеропорту. Опорним пунктом українських сил було селище Піски, через яке захисникам аеропорту поставляли провізію, боєприпаси та здійснювалася ротація бійців. В цьому ж селищі була розгорнута артилерія вогневої підтримки.

«Проросійські сили здійснювали систематичні штурми терміналів. Внаслідок боїв руйнувалася інфраструктура аеропорту. Так, у грудні 2014 року значних руйнувань зазнав старий термінал, 13 січня 2015 року остаточно впала диспетчерська вежа, яку утримували українські бійці. У новому терміналі бої точилися за різні поверхи. На фінальних етапах битви українські вояки утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися окупантами», - пише видання.

В останні дні захисту аеропорту, 20 січня 2015 року, проросійські сили підірвали новий термінал, внаслідок його обвалу загинуло багато українських військовослужбовців. 21 січня було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу. Об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони. 22 січня вцілілі захисники вийшли з терміналу, проте багато поранених і контужених українських бійців потрапило до полону.

У боях за Донецький аеропорт загинуло дев’ять військовослужбовців з Хмельниччини. Шестеро з них полягли саме 20 січня 2015 року.

Дмитро Івах. Фото: memorybook.org.ua

Обороняючи летовиче, 18 січня, загинув 25-річний «кіборг» з Хмельницького Дмитро Івах. Згадуючи ті трагічні події, командир роти 95-ї аеромобільної бригади майор Олег Бутницький розповідав: «Їхня рота вела бій з бойовиками, щоб ті не закрили коридор до донецького аеропорту. Тоді їх накрили “Градами”. Дмитру осколок влучив у голову, смерть була миттєвою.

У День Соборності, 22 січня, провести в останню путь військового прийшли сотні хмельничан. Прощання відбулося на майдані Незалежності. Поховали Героя на Алеї слави на кладовищі у мікрорайоні Раково поряд з іншими хлопцями, що віддали життя за Україну.

Іван Зубков. Фото: Цензор.НЕТ

20 січня 2015 року останній раз виходив на зв’язок 41-річний Іван Зубков із позивним «Краб». Тоді військовий повідомив, що лежить під завалами донецького аеропорту. Тіло «кіборга» ідентифікували за результатами ДНК-тесту. Чоловік служив у 81-ій окремій аеромобільній бригаді (90-й окремий аеромобільний батальйон). Поховали старшого лейтенанта аж 30-го квітня Деражні. Пізніше Кіборгу із Деражнянщини присвоїли звання Народного Героя України посмертно.

Валерій Лізвінський. Фото: memorybook.org.ua

Цього ж дня на території донецького аеропорту загинув 48-річний кам’янчанин Валерій Лізвінський – помічник командира аеромобільно-десантного батальйону з оперативного забезпечення 80-ї аеромобільної бригади. Зв'язок обірвався з бійцем 16 січня, а після вибуху і завалів у новому терміналі доля Валерія була невідома. Лише через місяць тіло бійця доставили додому. Попрощалися із Валерієм Лізвінським у Кам’янці-Подільському 22 лютого.

Володимир Марковський Фото: memorybook.org.ua

Внаслідок обстрілу колони бригади на ВПС Донецького аеропорту, рятуючи підлеглих, 20 січня загинув командир роти 95-ої окремої аеромобільної бригади Володимир Марковський. 26-річний командир разом з іншими бійцями евакуйовував поранених до іншої машини, коли поруч смертельний снаряд. Поховали «кіборга» у рідному селі Улашанівка на Славутчині.

Руслан Присяжнюк. Фото: memorybook.org.ua

У боях за аеропорт 20 січня також загинув солдат з Хмельниччини Руслан Присяжнюк. Військовий був родом із села Буцні Летичівського району. Під час останньої розмови з дружиною, перебуваючи на летовищі, він сказав, що отримав поранення. Поховали бійця 26 лютого у селі Пашківка Макарівського району, що на Київщині. Там він проживав із дружиною та сином.

Віталій Ремішевський. Фото: podolyanin.com.ua

20 січня загинув рядовий з 95-ї аеромобільної бригади 40-річний Віталій Ремішевський із села Голосків Кам’янець-Подільського району. Військовий та ще декілька його побратимів (серед яких був Володимир Марковський) їхали на підмогу в термінал Донецького аеропорту, але поблизу села Піски його тактична група потрапила під обстріли бойовиків. В автомобіль нашого земляка влетів снаряд.

«Віталій Ремішевський офіційно визнаний загиблим Збройними Силами України. Водночас, його тіло не знайдено. За свідченнями очевидців – розірваний на частини, які евакуювати не вдалось», - повідомляється у книзі «Оборона Донецького аеропорту, 2014-2015. Хроніка бойових втрат. Мартиролог».

Василь Григор’єв. Фото: memorybook.org.ua

20 січня 2015 року у бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька загинув уродженець села Нижнє Деражнянського району Василь Григор’єв. Боєць помер від больового шоку. Лише за місяць знайшов спочинок у рідній землі. До Хмельницького військкомату батько трьох дітей Василь Григор’єв прийшов добровольцем. Служив у 90-му окремому аеромобільному батальйоні 95-ої окремої аеромобільної бригади.

«20 січня, о 11.38, прийшла остання смс-ка від брата: «Наші нас відбивають. Сєпари зробили засаду. Великі втрати». А десь за годину під ними підірвали підлогу у терміналі і зв'язок із братом зник…». За Василем та його пораненими побратимами так ніхто і не повернувся… Їх залишили напризволяще: з «трьохсотих» хлопці стали «двохсотими»… - розповідав сайту «Є» брат загиблого Олександр Ліщинський.

Руслан Коношенко. Фото: memorybook.org.ua

Кам’янчанин Руслан Коношенко зник безвісти 20 січня під час оборони аеропорту Донецьку. Дружина до останнього сподівалася, що він живий, та жодної звістки про чоловіка не було. «Кіборга» впізнали за експертизою ДНК. Старшого солдата в полоні наступного дня розстріляли терористи. На кулеметника Руслана полював сам Моторолла. Поховали бійця аж у середині квітня на Алеї Слави міського кладовища у Кам'янці-Подільському. У нього залишилися мати, дружина, двоє синів та донька.

Ігор Білик. Фото: memorybook.org.ua

21 січня загинув солдат 90-го окремого аеромобільного батальйону Ігор Білик з Старокостянтинова. Військовий потрапив під мінометний обстріл, захищаючи донецький аеропорт. Чоловік 14 років пропрацював на підприємстві «Тепловик» слюсарем-ремонтником з обслуговування теплових мереж, тому фасаді будівлі, де працював загиблий, було встановлено меморіальну дошку на честь Героя.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую