ye-logo.v1.2
25 Березня, 2019

Про «живий ланцюг», який зібрав кілька мільйонів людей

Історія 466
21 січня 1990 року від Львова аж до Києва люди утворили живий ланцюг
21 січня 1990 року від Львова аж до Києва люди утворили живий ланцюг . Фото: ukrinform.ua

Цього року Україна відзначає 100 років від дня Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.

“Проголошення Соборності УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року є історичним актом об’єднання українських земель у єдину державу. Саме ці події, а не події вересня 1939 року, є визначальними для історії українського державотворення. Адже в 1919 році українці об’єдналися з власної волі, щоб жити разом в єдиній незалежній державі”, - йдеться у методичних матеріалах Інституту національної пам’яті.

Сучасні українці цього дня відзначають День Соборності та Свободи України. Це свято поєднує усіх громадян не тільки політично та історично, але й духовно, спільним прагненням до свободи. Хорошою традицією у відзначенні цього свята є живий ланцюг, в якому проявляється єдність українського народу.

Найбільша така подія відбулася у неділю 21 січня 1990 року, коли близько трьох мільйонів людей взялися за руки, з’єднавши Львів і Київ у день 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР. Цей живий ланцюг був одним з наймасштабніших у світовій історії та став ще одним кроком до здобуття незалежності Україною. Акцію «Живий ланцюг Львів - Київ» організував Народний Рух України. Починався він в Івано-Франківську, тягнувся через Стрий, Львів, Рівне, Житомир до Києва. Початок ланцюга в Івано-Франківську зумовлений тією обставиною, що саме Івано-Франківськ (тодішній Станіслав) у 1919 році був столицею ЗУНР. За офіційними даними, у заході взяли участь близько 450 тисяч людей (за неофіційними - від одного до п'яти мільйонів).

Спогадами про цю акцію у 1990 році ми попросили поділитися її учасників. Поспілкувалися з тодішніми членами Народного Руху України в Хмельницькій області.

«Я працював викладачем, був одним із засновників Народного Руху на Хмельниччині. І як керівник виконавчого комітету формував нашу делегацію, - розповідає Ігор Клюс. - На той час тільки в Хмельницькому національному університеті налічувалось 112 членів Народного Руху, проте комуністична партія була все ще сильною, і багато хто боявся втратити роботу, відгукнувшись на заклик організаторів акції. Тому ми разом із Левом Бірюком кинули клич по територіальних відділеннях організації».

«Відгукнулось небагато народу, - продовжує розмову городочанин Костянтин Омельчук. - Це була неділя, а у понеділок робочий день. Нам призначили ділянку у полі в Житомирській області, поблизу Новоград-Волинського, їхати було далеченько, та й поміж рухівцями ходили чутки про провокації. Спільними зусиллями всіх територіальних відділень області ми зібрали 30 учасників, найняли автобуси і вирушили до визначеного місця у визначений час, щоб уникнути сюрпризів від влади. На щастя, акція була добре продумана та скоординована, тому все відбулось за планом».

«Це було 29 років тому, але я чітко пам’ятаю навіть погоду того дня. Чи йти на акцію, ми взагалі не роздумували, дуже чекали цього дня і прагнули, щоб наша країна була незалежною. Цей день для нас став справжнім святом. Було дуже холодно, морозно, вітряно, але емоції зашкалювали! Їхали колони машин, люди трималися за руки! Цікаво, що навіть поляки брали участь в акції – вони ставили наші прапори поряд зі своїми. Була атмосфера радості, надії і віри, що Україна буде суверенною державою», - підхоплює розмову Лев Бірюк.

Цікаво, що акція справила настільки сильне враження на учасників, що на 10 річницю у 2000 році люди зібралися у Києві для відтворення тих подій, і відтоді реконструкція відбувається щороку, проте в менших масштабах.

Роман СІКОРА.

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Популярні новини

Останні оголошення

Останні фото та відео

Все для саду та городу