ye-logo.v1.2

16 квітня: історія, події та факти

Історія 524
16 квітня 1918 року для наведення порядку в Проскурові повітовий комендант видав наказ виставити 78 постів козаків охоронної сотні на переїздах та задержувати всі підводи, котрі везуть з Проскурова майно, не маючи на це документів. На фото - залізниця в П
16 квітня 1918 року для наведення порядку в Проскурові повітовий комендант видав наказ виставити 78 постів козаків охоронної сотні на переїздах та задержувати всі підводи, котрі везуть з Проскурова майно, не маючи на це документів. На фото - залізниця в П. Фото: взяте з archivinformationssystem.at

Про події з історії світу, України та Хмельниччини.

Ідея присвятити голосу особливий день у клендарі і зробити 16 квітня Днем голосу була спочатку запропонована в 1999 році Бразильським товариством ларингології та голосу. У 2002 році португальський ларинголог професор Маріо Андреа, тодішній президент Європейського ларингологічного товариства, запропонував відзначати День голосу в усьому світі. Голос – явище унікальне і є основним інструментом як для семантичної, так і для емоційної комунікації і тому має безпосереднє відношення до слухового сприйняття, психології, неврології, мовознавства та фонетики.

Щодо Хмельниччини, то з 16 квітням у нас пов’язані свої історичні події. У своїй статті «Проскурівський варто-охоронний курінь (1918 р.)» історик та краєзнавець Сергій Єсюнін пише, що з початку квітня 1918 року Військове міністерство УНР і Генеральний штаб почали запроваджувати нову організацію армії на ґрунті територіального набору. Таким чином регулярна армія мала замінити народну міліцію. У цьому головну роль відвели губернським і повітовим комендатурам. Для їх посилення формувалися військові підрозділи — охоронні сотні.

Однією з перших така сотні була сформована в Проскурові. Так, спершу 1 квітня 1918 року Подільський губернський комендант Збручанську січову сотню перейменував у Проскурівську повітову охоронну сотню, яку очолив Червінський.
А вже 16 квітня для наведення порядку в Проскурові повітовий комендант видав наказ «...виставити 78 постів козаків охоронної сотні на переїздах та задержувати всі підводи, котрі везуть з Проскурова майно, не маючи на це документів... Виставити пости біля комендатури та міського гарматного складу».

«Крім охорони важливих для міста об’єктів, козакам доводилося регулювати конфлікти між австрійськими військами й населенням, припиняти спроби самосуду та розбою. Часто це закінчувалось трагічно для козаків. Наприклад, 16 червня 1918 року біля станції Гречани під час захисту майна складу Червоного хреста загинув козак Д. Стешенко», — зазначив у своїй статті Сергій Єсюнін.

Що ще відбувалося в історії цього дня - читайте в короткому огляді від сайту «Є».

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

• 1178 рік до нової ери - За розрахунками вчених саме цього дня грецький цар Одіссей вернувся додому після «Троянської війни».
• 1632 рік - засновано Києво-Могилянську академію.
• 1710 рік - На зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер прийнято договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська, який визначав права і обов'язки усіх сторін угоди. Підписаний від козацької старшини кошовим отаманом Костем Гордієнком та затверджений шведським королем Карлом XII, договір, однак, не набув чинності, оскільки був написаний в умовах вигнання.
• 1863 рік - У Тулоні (Франція) спущено на воду «Plongeur» - найбільший підводний човен XIX століття. Він мав 43 метри у довжину і був першою субмариною із з механічним приводом гвинта; міг розвивати швидкість до 5 вузлів при максимальному зануренні 10 метрів і дальністю автономного плавання до 9 кілометрів. Основним озброєнням човна була дистанційно керована міна, закріплена на кінці 10-метрового жердини на носовій частині. Човен «Plongeur» став прототипом коробля «Наутилус», описаному у фантастичному романі Жюля Верна «20 000 льє під водою», що побачив світ у 1869 році.
• 2000 рік - В інтернеті з'явилося видання «Українська правда», засноване та редаговане Георгієм Гонгадзе.
• 2000 рік - на референдумі більшість жителів України підтримали ідею скорочення загальної кількості народних депутатів України з 450 до 300, позбавлення їх недоторканності і право президента на розпуск парламенту. Народ України дав ствердну відповідь на поставлені питання, проте відповідні зміни до законодавства тоді так і не було внесено Верховною Радою.

Цього дня народилися

• 1660 рік - Ганс Слоун, англійський медик, натураліст, колекціонер, президент Лондонського королівського товариства; на підставі його збірки книг, манускриптів, історичних знахідок було створено (1759) Британський музей (нині - Національна бібліотека і музей Великої Британії).
• 1889 рік - Чарльз Спенсер Чаплін, англійський актор, режисер, сценарист, композитор, лауреат премії «Оскар» за внесок у кіномистецтво (1971).
• 1926 рік - Борис Возницький, український мистецтвознавець, меценат, директор Львівської галереї мистецтв, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв, Герой України. Організатор численних історико-художніх виставок, у тому числі великої експозиції «Гетьман Іван Мазепа: Погляд крізь століття» (2003), виставка «Іван Виговський особа і час», «Розп'яття» (до 2000-річчя від народження Христа). Був популяризатором спадщини Іоана Георгія Пінзеля, ініціатором створення музеїв першодрукаря Івана Федорова, музею-садиби «Русалки Дністрової». Створив туристичний маршрут «Золота підкова», до якого входять Олеський, Золочівський, Підгорецький, Свірзький замки.

Цей день в історії Хмельниччини

В роки Другої світової війни, 16 квітня 1943-го, Проскурівська міська управа заборонила місцевим жителям наближатись до залізничних колій. Оголошення з такою вимогою надрукувала окупаційна газета «Український голос». В ньому йшлося: «Згідно з розпорядженням Окружного начальника жандармерії від 16 квітня 1943 року, доводиться до відома всього населення міста Проскурова та його околиць про те що ходити по полотну залізниці приватним особам без дозволу суворо забороняється, перехід через залізничне полотно дозволяється лише у відповідних місцях (переїздах) і з настанням темноти ніхто не має права наближатися до залізничного полотна і, в разі такого випадку, при оклику з боку охорони, кожний повинен зупинитися і не тікати».

Також у повідомлені попереджалось, що пости залізничної охорони мають вказівки стріляти в кожного, хто негайно не підкориться наказу зупинитися на місці.

Історики Володимир Захар’єв й Олександр Григоренко у своїй статті «Визначні представники землевласників-реформаторів Поділля та Південно-Східної Волині» торкаються постаті князя Романа Адама Станіслава Сангушко, який народився 6 травня 1800 року в Антонінах, а помер 26 березня 1881-го в Славуті.

Роман Сангушка був активним учасником й одним з керівників польського повстання 1830-1831 років у складі корпусу генерала Сераковського, за що був нагороджений золотим орденом «Virtuti Militari». Потрапивши в російський полон, князь гордо відповів ворогам, що воює «за переконання». Пізніше ці слова були внесені в девіз герба князів Сангушко.
Імператор Микола I своїм наказом позбавив Роман Сангушка дворянського титулу й відправив у заслання в Тобольськ. Туди князь добирався пішки. 16 квітня 1832 року його заслання замінили військовою службою. А у березні 1845 року він повернувся на Волинь й через стан здоров’я пішов у відставку з військової служби. Імператор Олександр ІІ повернув Роману Сангушко княжий титул у 1857 році.

Потрапивши в російський полон, Роман Сангушко гордо відповів ворогам, що воює «за переконання». Фото: uk.wikipedia.org

З 16 квітня 1919 року на Шепетівщині розпочались бої між армією Української народної республіки Симона Петлюри та червоноармійцями. Через два дні «Робітнича газета» заявляла, що вперті бої під Шепетівкою скінчилися для армії УНР повним знищенням ворожих сил. А газета Волинського губернського радревкому «Вісти» повідомила, що більшовики цілковито покинули Шепетівку 19 квітня о 20-тій вечора.

Видання «Шепетівський вісник» пише, що 16 квітня 1974 року у газеті вийшла замітка про доволі цікавий злочин. Двоє вантажників Шепетівського м’ясокомбінату, які виявилися любителями ковбаси «Московська», заховали кілька її кілограмів у люстру в кабінеті майстра залізобетонних конструкцій. Крадії планували її тихцем винести, проте їх застали «на гарячому» співробітники позавідомчої охорони м’ясокомбінату.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую