ye-logo.v1.2

Древній календар з храму ворожбитів: які таємниці приховує ритуальна чаша, знайдена на Хмельниччині

Історія 7495
Орнамент цієї ритуальної чаші-чари є одним з найдревніших календарів, знайдених в Україні
Орнамент цієї ритуальної чаші-чари є одним з найдревніших календарів, знайдених в Україні. Фото: uk.wikipedia.org

В Лепесівці, на Білогірщині, була знайдена чаша з прадавнім календарем.

Таємничі святилища, древні капища, сповнені містики боги-ідоли… На Поділлі цих, до кінця не розгаданих свідків давніх вірувань, надзвичайно багато. Чого лише варте Надзбруччя та Подністров’я, де знайдено чимало капищ та кам’яних ідолів. Але є ще одна, не менш містична місцина, котра досі приховує силу-силенну таємниць: це святилище в Лепесівці на Білогірщині, де знайдено один з найдавніших календарів в Україні.

Його датують третім століттям нашої ери. Розташоване це культове місце на Білогірщині неподалік села Лепесівка в долині річки Горинь. Дослідники кажуть, що тут наші предки вміли ворожити на долю, погоду, урожай… Обряд здійснювали біля води, налитої у священну чашу. На посудині, яку тут знайшли, йшов візерунок: дванадцять прямокутних рамок, в яких зображені своєрідні малюнки, котрі становили повне коло. Орнамент цієї ритуальної чаші-чари, кажуть, є одним з найдревніших календарів, знайдених в Україні.

Чари та піктограми, зображені на вінчиках посудин з Лепесівки. Фото: spadok.org.ua

Відомо, що лепесівська чаша з дивовижними рунами була знайдена під час розкопок на початку 60-х років минулого століття.

Як згадується в історичному нарисі «Ямпіль на Горині», саме тоді експедиція під керівництвом ленінградського археолога Марії Тиханової досліджувала древності на Волині. Поруч з Лепесівкою шукачі реліквій розкопали понад п’ять тисяч квадратних метрів землі, де збереглися залишки древніх праслов’янських жител ІІІ-ІV століття часів черняхівської культури. До речі, місце, на якому знаходилося поселення, і досі місцеві жителі називають «круча».

Окрім різноманітних речей вжитку та прикрас, археологи розкопали три гончарних печі. Одна з них була заповнена глиняним посудом.

Такий вигляд мав вівтар стародавнього святилища в Лепесівці. Фото: vsviti.com.ua

Та найбільша таємниця ховалася набагато глибше. Аж під сьомим археологічним шаром археологи натрапили на дивовижну знахідку – жертовницю. Вівтар стародавнього святилища був складний з великих глиняних чаш або чар, як їх ще називають здавна в Україні. І по вінцю однієї з них і йшов дивовижний візерунок-календар.

На основі археологічних даних академіком Борисом Рибаковим було зроблено висновки, що це давній праслов'янський каледар та визначено, що один місяць у наших предків тривав близько 25-28 днів. В основі календаря лежав сонячно-місячний цикл. Календар належав черняхівським праслов'янським племенам.

Лепесівська чаша з дивовижними рунами була знайдена під час розкопок на початку 60-х років минулого століття. Фото: spadok.org.ua

Учені зробили припущення, що призначений він, ймовірно, для новорічних ворожінь на урожай під час зимових свят. Бо недарма ж поруч лежали посудини із збіжжям. А дванадцять прямокутників на віночку чаші є символом дванадцяти місяців року.

Цікаво, що в трьох прямокутниках були вибиті хрести. Як виявилося, вони відповідають головним язичницьким святам – зимового сонцестояння, весняного рівнодення та святу Купали. Ще в одному з прямокутників було зображено хліборобське знаряддя – рало, в іншому – колосся.

Про те, що лепесівські чари-чаші пов’язані саме з магією, свідчать й підвісні глиняні кільця на ручках, що робить їх непрактичними для щоденного використання в побуті. І чи не від таких ворожінь на чашах-чарах й досі усілякі обряди-гадання ми називаємо чарами?

В музейних сховищах України лепесівської чаші-календаря, на жаль, немає - її вивезли до Росії. За даними електронної екциклопедії Ермітажу (Санкт-Петербург, Росія) вона експонується в Кутузовському коридорі Зимового палацу. А от білогірчани про неї пам’ятають і навіть на гербі свого району в синьому полі щита є золоте коло, декороване давньослов’янськими символами. Так буквально, вони зобразили цю жертовну чару з давнього праслов’янського жертовника, на раменах якої зображено праслов’янський хліборобський календар.

Читайте також: Унікальна старовина: в Кам’янці-Подільському зібрано колекцію древніх слов’янських ідолів

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую