Древнє поховання жінки виявили у Кам’янці-Подільському: що про нього розповідають археологи

Поховання жінки, яке попередньо датують ХІІІ-ХIV століттям, виявили археологи на території Старого міста, що в Кам’янці-Подільському. Натрапили на нього неподалік Вірменського бастіону на вулиці Францисканській під час археологічного нагляду за прокладанням комунікаційної траншеї, які проводить Волинська електротехнічна компанія.
Наразі науковці стверджують, що це поховання - найдавніше з відомих на території Старого міста.

Як розповів сайту «Є» Петро Болтанюк, науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, роботи з археологічного нагляду здійснював загін дослідників, підпорядкований Кам’янець-Подільській архітектурно-археологічній експедиції ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України (керівник - Павло Нечитайло): магістранти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Ельдар Яхієв та Олександра Бєлік, магістрант Києво-Могилянської академії Євгеній Левінзон та, власне, Петро Болтанюк.

«В одній з прокопаних траншей ми натрапили на залишки культурного шару часів Трипільської культури, - каже Петро Болтанюк. – І в межах цього шару виявили залишки житла, яке, власне, можна датувати раннім Трипіллям. І ось в цей шар, поряд, десь на глибині близько одного метра, було вкопане поховання жінки, яке попередньо датуємо ХІІІ-ХIV століттям».

Попередньо, за словами Петра Болтанюка, цій жінці будо до 30-ти років. Утім, точний вік озвучать антропологи після ретельного дослідження кістяка.

Попередньо, цій жінці будо до 30-ти років. Утім, точний вік озвучать антропологи після ретельного дослідження кістяка. Фото: Евгенія Левінзона, надане сайту «Є»

«Швидше за все, вона була похована в труні, - каже археолог. – Адже поховальна камера має прямокутну форму. Напрямок - за християнською традицією - головою на захід. На пальцях в жінки було два витих кільця, які ми датуємо періодом ХІІІ-ХIV століття. В самій поховальній камері знайшли кераміку, яку також можна віднести до цього часу. Тож фактично ми можемо говорити про поховання Давньоруського періоду».

Це поховання науковці називають одним з перших поховань Давньоруського періоду, знайдених на території Старого міста. Зазначають, не виключено, що тут знаходився погост церкви Воскресіння Господнього, яка була розташована в західній частині Вірменського ринку. І додають, що ця знахідка - проливає певне світло на давні часи Кам’янця та дає розширений погляд на топографію міста.

Це поховання науковці називають одним з перших поховань Давньоруського періоду, знайдених на території Старого міста. Фото: Евгенія Левінзона, надане сайту «Є»

В свою чергу, нагадаємо, раніше поховання Давньоруського періоду знаходили на території Старого замку. Там, за словами Петра Болтанюка, під час досліджень у 2018-2019 роках було виявлено близько трьох з половиною десятків поховань того періоду.

Павло Нечитайло, археолог, кандидат історичних наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України каже, це один з тих прикладів, який показує, чому вкрай важливо перед будь-якими земляними роботами в історичній місцевості проводити археологічну розвідку. Адже навіть на невеличкій ділянці можна натрапити на речі, які дають розуміння давньої історії міста.

Археолог Павло Нечитайло каже, це один з тих прикладів, чому вкрай важливо перед будь-якими земляними роботами в історичній місцевості проводити археологічну розвідку. Фото: Евгенія Левінзона, надане сайту «Є»

«Приклад Полонного, Городка, Меджибожа, Чорного Острова показує, що значні історичні відкриття можуть бути здійснені і на невеликій площі, - каже Павло Нечитайло. – На жаль, на Хмельниччині таких міст, де б здійснювали археологічні дослідження чи археологічний нагляд перед земляними роботами, можна перелічити на пальцях. Особливо прикро за обласний центр – Хмельницький, де за всі роки його існування не було проведено жодних стаціонарних археологічних досліджень. Більше того, на фоні активних земляних робіт і будівництва, що відбувається в історичному центрі міста, не було оформлено навіть археологічного нагляду. Наразі усі археологічні дані, які ми маємо в Хмельницькому, були здобуті не завдяки сприянню влади, а всупереч, зусиллями, скажімо таких ентузіастів як археолог Володимир Захар'єв, який з власної ініціативи досліджував в місті котлован під час забудови на вулиці Староміській. Мусимо констатувати, не просто байдужість до його матеріальної історії міста, ба, навіть порушення пам'яткоохоронного законодавства. Адже, за законом усі роботи в історичному центрі міста мають проводитися під наглядом археологів».

Читайте також: Знахідка за знахідкою: другу печатку київського князя знайшли у Меджибожі