Трагічні гастролі та подарунок польського короля — 30 вересня в історії

З Проскуровом пов’язана історія одних гастролей. Як пише історик і краєзнавець Сергій Єсюнін, успішні та водночас трагічні гастролі відбулися у 1919-му, коли на Поділлі виступав Новий Львівський театр. У липні того року львів’яни перебували в Кам’янці-Подільському. У складі трупи було чимало талановитих українських акторів, серед яких особливо виділялася видатна акторка й оперна співачка Катерина Рубчакова. Поруч з нею на сцені грав її чоловік Іван Рубчак і 16-річна донька Ольга Рубчаківна, котра в майбутньому стане заслуженою артисткою України та однією з фундаторок київського театру імені Івана Франка.

Гастролі проходили успішно, але наприкінці кам’янецького турне Катерина Рубчакова несподівано захворіла. Новий Львівський театр переїжджає до Проскурова, а акторка змушена на деякий час залишитися в приміському селі Зіньківцях у своїх добрих знайомих. На сцені проскурівського театру «новольвівці» почали виступати з 9 серпня 1919 року. У виснаженому громадянською війною місті театр став справжнім осередком добра й миру. Вистави проходили щодня та збирали повні зали глядачів. Проскурівчани палко вітали артистів і з нетерпінням чекали на приїзд Катерини Рубчакової.

Незабаром, відчувши себе краще, видатна акторка прибула до Проскурова. У вересні вона зіграла головні ролі у виставах «Пошилися в дурні», «Безталанна», «Дай серцю волю, заведе в неволю»... Але хвороба з новою силою здолала Катерину Рубчакову. Й 30 вересня театр відбув у Вінницю, а Катерині довелося в Проскурові попрощатися з чоловіком, донькою, друзями й повернутися до знайомих у Зіньківці. 

Там 22 листопада 1919-го на 39-му році життя талановита акторка померла від тифу. Відзначимо, що творчість Катерини Рубчакової було визнано не лише в Україні, але і в усьому світі. Невипадково в 1981-82 роках ЮНЕСКО внесло до міжнародного календаря ювілейних дат столітню річницю від дня народження Катерини Рубчакової, останні виступи якої проходили на сцені саме нашого театру.

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Цей день в історії Хмельниччини

30 вересня 1497 року польський король подарував Красилів князю Костянтину Острозькому. І вже до середини XIV століття в місті було вже 200 будинків. В 1530-х роках, коли боротьба між Польщею та Литвою за Волинь і Поділля розгорілася з новою силою, Сигизмунд І для збільшення свого впливу надав пільги заможній українській верхівці. Тоді міщани Красилова дістали право без сплати мита завозити сіль, раз на тиждень проводити торги, обкладати митом товари, які жителі навколишніх сіл везли на базар. У містечку спорудили замок. Згадки про нього трапляються в історичних документах за 1545-й і 1552 роки.

Й 9 вересня 1517 року Красилів набуває статусу міста з обмеженим магдебурзьким правом. Далі Красилів став власністю Януша Острозького. У володінні князів Острозьких він перебував до 1620 року. Потім містечко переходи до князів Заславських, Любомирських і Сангушків.

30 вересня 1920 року в Кам’янець-Подільський востаннє приїхав Симон Петлюра. За два тижні, 14 жовтня, прибули й інші члени Директорії. Третя спроба української влади закріпитися у Кам’янці тривала до 14 листопада того ж року, коли Директорія та уряд УНР назавжди залишать місто. Й 16 листопада у ньому остаточно запанували більшовики.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1791 рік — У Відні відбулася прем'єра останньої опери Моцарта «Чарівна флейта»

1938 рік — У Мюнхені прем’єри-міністри Франції Едуард Даладьє та Великобританії Невіл Чемберлен при посередництві дуче Італії Беніто Муссоліні підписали з рейхсканцлером Німеччини Адольфом Гітлером так званий Мюнхенський пакт. Цією угодою вони хотіли «умиротворити» останнього. Відтак вирішили, що Чехословаччина повинна була поступитись Німеччині прикордонною Судетською областю. Однак зайнявши цю область, нацисти не зупинилися на досягнутому. В березні 1939 року вони окупували всю Чехословаччину, а у серпні пред’явили територіальні претензії до Польщі. Фактично політика «умиротворення» Адольфа Гітлера дала старт майбутньому початку Другої світової війни.

Цього дня народилися

1871 рік — Григорій Кузневич, український скульптор-монументаліст.

1924 рік — Трумен Капоте, американський письменник, одним з найвідоміших творів якого є повість «Сніданок у Тіффані».

1964 рік — Моніка Беллуччі, італійська акторка та модель.

1971 рік — Дмитро Ярош, український громадський діяч і політик.

1977 рік — Пилип Іллєнко, український актор, продюсер і політик.