Гаряча тема:
- Війна
Гелловін чи Велесова ніч — 31 жовтня в історії
Про події з історії світу, України та Хмельниччини.
У ніч з 31 жовтня на 1 листопада у світі відзначають Гелловін (скорочення від англійського «All Hallows' evening» — «Вечір усіх святих»). З найбільшим розмахом святкування його святкування у США, Канаді, Ірландії та Великій Британії. Все частіше не оминають його увагою й в Україні. Насправді в історії походження Гелловіну зберігається досить багато пробілів, але більшість дослідників сходяться на думці, що у ньому настільки тісно переплелися дохристиянські традиції Британських островів і християнство, що їх не можливо відділити одне від одного. Під час нього люди вшановували померлих. Втім, саме у нинішньому вигляді Гелловін зародився у США на початку минулого століття.
Ще більш неоднозначним є сприйняття цього свята різними християнськими конфесіями. Наприклад, деякі парафії англіканської церкви підтримують його, вважаючи частиною відзначення Дня всіх Святих. Натомість Римо-Католицька Церква не вважає Гелловін християнським святом і забороняє відзначати його у своїх церковнопарафіяльних школах. Подібної позиції дотримується й Православна Церква України. У будь-якому випадку нині Гелловін майже повністю втратив будь-яке сакральне значення, ставши частиною масової культури, та має суто комерційний характер.
Торік сайт «Є» писав, що деякі етнографи вважають, що українці в дохристиянські часи мали власне свято, присвячення вшануванню померлих. Називалося воно Велесова. Про це розповіла фольклорист і етнограф Любов Сердунич.
«Відзначали Велесову ніч із 31 жовтня на 1 листопада, коли, як вірилось, душі усіх померлих верталися на землю. У цей день було заведено згадувати про своїх померлих родичів добрими словами. Ставили свічку, щоб їхня душа знайшла дорогу додому. А ще — залишали надворі чи на підвіконні частування для потойбічних гостей. Найбільшою вдачею вважали побачити в цю ніч у сні когось із померлих родичів», — зазначила Любов Сердунич.
Велес, Триглав та Перун (зліва на право) в Музеї старожитностей Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Фото: з архіву редакції
Цей день в історії Хмельниччини
31 жовтня 1873 року в Кам’янці-Подільському з інспекцією перебував граф Дмитро Андрійович Толстой. На той час він був міністром народної освіти (впродовж 1866-1880 років). Серед закладів до яких він завітав, була Кам’янець-Подільська чоловіча гімназія. Там для гімназистів п’ятого класу він сам провів диктант, виправив учнівські роботи й оцінив кожну з них.
Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні
1517 рік — Чернець-августинець, філософ і теолог Мартін Лютер оприлюднив «95 тез проти індульгенцій». У цьому памфлеті він найперше виступив проти фінансових зловживання з боку церкви, зокрема відпущення гріхів за грошові пожертви. Його ідеї почали швидко поширилися всією Німеччиною, що стало початком протестантської Реформації.
1992 рік — Папа римський Павло Іван II оголосив про реабілітацію італійського астронома Галілео Галілея, який під тиском інквізиції був змушений зректись своїх тверджень про те, що Земля не є центром Всесвіту.
2011 рік — Згідно з розрахунками Фонду народонаселення ООН, на Землі народився семимільярдний житель. Оскільки на планеті щохвилини народжується близько 260 дітей, ООН вирішила вважати такою філіппінку Даніцу Мей Камачо.
В цей день народилися
1795 рік — Джон Кітс, англійський поет, представник другого покоління англійського романтичного руху.
1853 рік — Микола Кибальчич, український народник і винахідник. Організатор друкарень і динамітної майстерні, розробив проєкт реактивного літального апарата.
1886 рік — Марко Безручко, український військовий діяч, голова штабу Корпусу Січових Стрільців, начальник штабу Армії УНР.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: