Винахід електрокардіографа, перший підводний тунель — 3 листопада в історії

У Кам’янці-Подільському 3 листопада 1861 року освятили церкву Покрови Пресвятої Богородиці. Таким чином кам’яний храм замінив дерев’яний. Останній ще у 1672 році перед захопленням Поділля турками був розібраний через його ветхість. Однак 27-річне панування Османської імперії перешкодило реалізувати запланований проєкт будівництва нової кам’яної церкви. Її закласти спромоглися лише у 1845 році.

Як пише Олег Будзей, архітектори розглядають Покровську церкву як зразок культової споруди, побудованої за типовим проєктом в еклектичному стилі. Храм кам’яний, безстовповий, із заходу прибудовано дзвіницю. Центральну частину церкви перекрито банею, на кутах влаштовано декоративні главки. Головний вхід до храму пролягає із західного боку через ґанок і дзвіницю, перекриту шатровим дахом. На північному і західному фасадах влаштовано ґанки на стовпах, перекриті двосхилим дахом із фронтоном. Фасади церкви декоровано прорізними стрічковими рустами в штукатурці та фільончастими невеличкими нішами.

Цей день в історії Хмельниччини

Під час Української революції 1917-1921 років представники Кам’янець-Подільського державного українського університету брали активну участь в підтримці Дієвої Армії УНР. Так, з 3 листопада 1919 року професорсько-викладацька корпорація навчального закладу почала перераховувати п’ять відсотків своєї зарплатні на потреби хворих і поранених козаків. Лише впродовж одного місця вони надали шпиталям 3 тисячі 824 карбованців. Таким чином освітяни змогли полегшити становище бійців, які були змушені відновлюватися фронту та поширення тифу. Про це зазначив історик Олександр Завальнюк у статті «Кам’янець-Подільський університет улітку-восени 1919 року: підтримка української державності й зміцнення бази національної вищої освіти».

За інформацією видання «Шепетівський вісник», 3 листопада 1919 року представник УНР у Волинській губернії, комісар Сумникевич повідомляв зі Старокостянтинова про «перекидання» польських військ у район Заславля та Шепетівки. Саме після осіннього вступу на Волинь, поляки запровадили замість українських державно-громадських установ власні комісаріати у повітах і магістрати у містах. Повіти поділили на райони, а менші волості, наприклад Шепетівську, — на гміни. Також вони повсюдно позачиняли школи, зупинили діяльність політичних і громадських організацій. Таким чином Шепетівка перебувала під владою Польщі до початку липня 1920 року.

3 листопада 2018 року у Хмельницькому відбулась молитовна хода. Нею вшанували пам’ять Героїв, які віддали своє життя під час російсько-української війни. На згадку про загиблих учасники ходи тримали в руках портрети полеглих земляків. Молитовна хода пройшла від пам’ятника Героям Небесної Сотні до Костелу Христа Царя Всесвіту, що на проспекті Миру.

3 листопада 2018 року у Хмельницькому відбулась молитовна хода. Фото: adm-km.gov.ua

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

• 1903 – голландський фізіолог Ейнтховен розробив електрокардіограф.
• 1918 – скликане у Чернівцях народне віче прийняло рішення про приєднання Північної Буковини до України.
• 1927 – відкрито перший у світі підводний тунель для транспорту. Сталося це в Нью-Йорку під річкою Гудзон.
• 2014 – у Нью-Йорку офіційно відкрився Всесвітній торговий центр 1. Це центральна будівля в новому комплексі Всесвітнього торгового Центру, який збудували на місці знищеного в результаті терористичної атаки 11 вересня 2001 року Всесвітнього торгового центру.

В цей день народилися

• 1900 – народився Адольф Дасслер, німецький підприємець, один із засновників відомої фірми спортивного одягу «Адідас».
• 1945 – народився Герд Мюллер, німецький футболіст, чемпіон світу (1974), чеміон Європи (1972), кращий футболіст Європи (1972).
• 1952 – народився Лесь (Олександр Сергійович) Подерв’янський, український письменник, художник.
• 1962 – народилася Ірен Роздобудько, українська журналістка, письменниця.