ye-logo.v1.2
14 Жовтня, 2019

Звідки пішла назва села Лезневе

Олександр НІКІТІН Історія 4721

Історіки мають щодо цього аж сім версій

Історичних даних про точну дату заснування села Лезневе немає. Коли і чому воно назване саме так – невідомо. Можна тільки припустити, що його назва виникла в першій половині XV століття. Саме тоді цією частиною Поділля володіли поляки, а з історії відомо, що вони багатьом селам і містам давали довільні назви, які потім впродовж довгого часу за ними залишалися.
Щодо назви села Лезневе (сучасний мікрорайон, північно-східна окраїна міста Хмельницького), то вона за час більш як півтисячоліття існування неодноразово змінювалась. В першу чергу це відбувалося в зв’язку з помилками, допущеними при перекладі з польської та російської мов на українську. Ось далеко неповний перелік цих змін, які зафіксовані у документах: 1493 року назване як Глезновці, 1522 року – Глезнів, 1550 р. – Лезнов, 1797 року – Лєзнєв, 1874-1893 роках – Лєзнєво, у 40-60 роках XX ст. – Лезнів, 1963 року, при приєднанні села до міста Хмельницького – Лезнево.
Стосовно самої назви села, то особливих дискусій з цього приводу не було. В усякому разі, самі лезневчани не дуже переймалися цією проблемою. Не будемо винити в цьому жителів села, хоча саме в їхньому середовищі повинні були знайтися ентузіасти, любителі-краєзнавці, нарешті, просто патріоти села, яким було б небайдуже до історії своєї малої батьківщини. Таких не знайшлося. Тому, хоч і з великим запізненням, спробуємо згадати про всі відомі версії походження назви села Лезнева.
Перша версія. Старі люди говорили, що раніше село знаходилося в долині річки Буг. На березі біля річки росло багато верб та лози. Можливо, від слова «лоза» і пішла назва села.
Друга версія. Нині покійний вчитель географії місцевої школи Г.А.Мисліборський на уроках розповідав учням, що з невідомих причин: чи то Буг, розливаючись навесні, приносив людям багато шкоди, чи після одного з чергових набігів кочовиків, жителі села, залишаючи обжиті місця на березі, почали селитися на пагорбі в лісі. Так поступово село з долини вилізло на горбок, де і тепер знаходяться помешкання. Можливо від слова «лізти» і пішла назва Лезнева.
Разом із тим слід відзначити, що Юхим Сіцінський ще в 1901 році писав: «За народними переказами, Глезнев колись був розташований значно нижче, на самому березі Бугу, а коли він був розорений і спалений турками чи татарами, то вцілілі мешканці стали селитися трохи вище, в густому лісі, і заснували нове село, зберігши стару його назву». Така інформація дещо суперечить версії щодо походження назви села від слова «лізти»
Третя версія. Відомий краєзнавець Поділля Сергій Єсюнін в статті про мікрорайон Лезневе в жовтні 2006 року написав, що, можливо, назва села походить від давньоруського «глезно» - п’ята. Іноді так називали малу земельну ділянку, що віддавалась комусь у володіння.
Четверта версія. В старовину до нашого краю вривалися ватаги печенігів, половців, які жили розбоєм і шукали легкої здобичі в Побужжі. Потерпав наш край і від монголо-татарських набігів, а пізніше від кримських татар і турків, які залишали після себе повне спустошення. Все це зумовило появу між поселеннями сторожових сигнальних постів, які сповіщали про наближення ворога. Помітивши небезпеку, вартові запалювали бочки з смолою і густий чорний дим попереджав навколишні поселення про небезпеку. Ланцюжок таких маяків сягав Меджибізької фортеці: Ружична, Лезнево, Пархомівці, Трибухівка. Можливо, від старослов’янського слова «глазеть», тобто дивитися, виникла назва села Глезнів, саме так воно раніше називалось. Ця версія взята з книги Б.А. Стрілецького «Ружичнянський характер».
П’ята версія. Цікаву версію виникнення назви села запропонувала член Всеукраїнської спілки краєзнавців Л. Сердунич. Провівши власне дослідження, вона прийшла до висновку, що назва села могла би утворитись від винайденого лише в одному друкованому джерелі «Енциклопедії українознавства» поняття «лезні люди», тобто ізгої, так їх називали в литовсько-руську добу. Ізгоїв у княжу добу становила «категорія неповноправних людей, що розірвали зв’язки зі своїм тогочасним суспільним середовищем і занепали соціально та матеріально».
Назва «лезні люди» (їх ще називали «льозні», «люзні») збереглася і в польську та литовську добу. Так називали неосілих селян, які перебували поза межами сільської громади. Втративши нерухоме майно і переходячи з місця на місце, вони, таким чином, ухилялися від підданства і покріпачення.
Гарна версія, але вона породжує цілу низку запитань: коли було засновано село Лезнево – в польсько-литовський період чи у княжу добу? Хто з лезніх людей був першопоселенцем? Була це група рівних за станом людей чи одна людина?
Шоста версія. В газеті «Проскурів» від 14.12.2001 року свою версію виникнення назви села Лезнева запропонував журналіст Валентин Бендюг, зміст якої полягає в наступному. В першій половині XVI століття в польських документах село мало назву Lessnow. Згодом в інших документах його згадано під назвою Lesniow albo Hlesnow. Ці перші офіційні назви дають підставу стверджувати, що назва села походить від характеру місцевості: лісове село (хутір, виселок). Пізніше назву було спотворено, і в кінці XIX – на початку XX сторіччя село мало вже назву Глезнев, а ще пізніше одержало офіційну назву російською мовою – Лєзнєво. Українською мовою його слід іменувати Лезневе.
Сьома версія. В Польщі в області Ясна Гора є місто Заркі, передмістя якого носить назву Лезньов (Lesniow). Перша згадка про цей населений пункт належить до 1325 року. Лезньов став відомим завдяки Храму Богоматері, покровительки сім’ї, де зберігається знаменита чудотворна статуя Богоматері Лезньовської. Вважається, що це місце є особливим для молитви і зустрічі з Божою Матір’ю, а тому Лезньов є важливим центром поломництва.
Беручи до уваги, що назва Lesniowa і Лезнева при написанні польською мовою ідентичні, а в датах їх виникнення відсутні суперечності, можна допустити наступну версію: на початку XV століття, коли почав зменшуватись вплив Литви на українські землі, а Польща навпаки активізувала свої дії щодо колонізації Поділля, один із представників польської шляхти, виходець з польського Lesniowa, назвав поселення на березі річки Буг назвою села, яке залишилося на його батьківщині. Подібні випадки часто мали місце при колонізації нових земель європейцями.
Кожна з цих версій має право на існування. Разом з тим, достовірність кожної з них потребує суттєвих додаткових доказів і, головним чином, не з переказів та легенд народного фольклору, а, в першу чергу, з достовірних письмових першоджерел.
Сергій МАНЗЮК.

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую