Гаряча тема:
- Війна
Сторінками історії: як відбувався перший призов до армії УНР на Хмельниччині
Вперше в Україні закон про загальний військовий обов’язок був прийнятий в роки Української революції 1917-1921 років.
Сайт «Є» вже розповідав, як у 1918 року в губерніях і повітах Української Народної Республіки (УНР) при комендатурах почали створювати територіальні військові частини – охоронні сотні. І однією з перших в Україні така сотня була організована в Проскурові (нині – Хмельницький). Сьогодні ж розповімо про перший призов до армії Української Народної Республіки (УНР) та як він відбувався на теренах нашого краю.
Вперше в Україні закон про загальний військовий обов’язок був прийнятий в роки Української революції 1917-1921 років. Рада міністрів Української держави гетьмана Павла Скоропадського 24 липня 1918 року ухвалила цей закон і затвердила план організації армії. Строк служби визначили: в піхоті – 2 роки, в кінноті й артилерії – 3, на флоті – 4.
Призов новобранців до війська був призначений на 15 листопада 1918 року. Проте, листопадове повстання проти гетьманату і прихід до влади Директорії не дали змоги вчасно провести запланований набір новобранців. Його перенесли на початок 1919 року. Директорія УНР нашвидкуруч видала низку законів щодо поліпшення служби в українській армії. В одному з них, 15 січня 1919 року, був прийнятий зразок присяги або як тоді її називали – «Обіцяння». Згодом, 12 березня, отаман Симон Петлюра затвердив новий текст присяги Українських військ. Заприсягали козаки та старшини як правило урочисто, інколи в присутності високих посадових осіб держави.
«Обіцяння» козака, старшини, урядовця УНР, січень 1919 року.
Що стосується призову новобранців, то він розпочався 10 лютого 1919 року. Причому, військово-політичне становище УНР (під її контролем був лише частина країни – Поділля і Волинь) складалося таким чином, що до лав української армії пішли здебільше наші земляки. Зокрема, у Проскурові (нині – Хмельницький) вдало пройшло поповнення 1-го та 3-го піхотних полків Українських Січових стрільців, був сформований новий 5-й піхотний полк. Чимале поповнення січовики отримали у Старокостянтинівському повіті. Це дозволило з полків сформувати дві дивізії, які об’єднали в Групу Січових стрільців під командою полковника Євгена Коновальця. За неповний місяць інтенсивної підготовки та навчань, а також свіжого поповнення Січові стрільці повністю відновили боєздатність і станом на 4 березня 1919 року нараховували 7500 багнетів лише в піхотних частинах.
Текст присяги українських військ, березень 1919 року
Й хоча у війську було сутужно – не вистачало одягу та взуття, харчування було нижче встановлених норм, періодично спалахували епідемії тифу та холери, тим не менш перший призов пройшов цілком вдало. Більше того, зафіксовано чимало прикладів, коли юнаки-подоляни майже цілими селами йшли до Армії УНР та з честю виконували присягу. Наприклад, за один день вояками стали 57 парубків із села Женишківці Летичівського повіту. Їм навіть було дозволено сформувати свій окремий підрозділ (півсотню) та обрати старшину (півсотенного). А вже за два тижня козаки рушили на фронт проти більшовицького війська…
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: