ye-logo.v1.2

Сторінками історії: як відбувався перший призов до армії УНР на Хмельниччині

Історія 4631
Сотня А. Бялого 1-го куреня 1-го полку Січових Стрільців. Проскурів, 1919 рік
Сотня А. Бялого 1-го куреня 1-го полку Січових Стрільців. Проскурів, 1919 рік. Фото: надані автором

Вперше в Україні закон про загальний військовий обов’язок був прийнятий в роки Української революції 1917-1921 років.

Сайт «Є» вже розповідав, як у 1918 року в губерніях і повітах Української Народної Республіки (УНР) при комендатурах почали створювати територіальні військові частини – охоронні сотні. І однією з перших в Україні така сотня була організована в Проскурові (нині – Хмельницький). Сьогодні ж розповімо про перший призов до армії Української Народної Республіки (УНР) та як він відбувався на теренах нашого краю.

Вперше в Україні закон про загальний військовий обов’язок був прийнятий в роки Української революції 1917-1921 років. Рада міністрів Української держави гетьмана Павла Скоропадського 24 липня 1918 року ухвалила цей закон і затвердила план організації армії. Строк служби визначили: в піхоті – 2 роки, в кінноті й артилерії – 3, на флоті – 4.

Призов новобранців до війська був призначений на 15 листопада 1918 року. Проте, листопадове повстання проти гетьманату і прихід до влади Директорії не дали змоги вчасно провести запланований набір новобранців. Його перенесли на початок 1919 року. Директорія УНР нашвидкуруч видала низку законів щодо поліпшення служби в українській армії. В одному з них, 15 січня 1919 року, був прийнятий зразок присяги або як тоді її називали – «Обіцяння». Згодом, 12 березня, отаман Симон Петлюра затвердив новий текст присяги Українських військ. Заприсягали козаки та старшини як правило урочисто, інколи в присутності високих посадових осіб держави.

«Обіцяння» козака, старшини, урядовця УНР, січень 1919 року.

Що стосується призову новобранців, то він розпочався 10 лютого 1919 року. Причому, військово-політичне становище УНР (під її контролем був лише частина країни – Поділля і Волинь) складалося таким чином, що до лав української армії пішли здебільше наші земляки. Зокрема, у Проскурові (нині – Хмельницький) вдало пройшло поповнення 1-го та 3-го піхотних полків Українських Січових стрільців, був сформований новий 5-й піхотний полк. Чимале поповнення січовики отримали у Старокостянтинівському повіті. Це дозволило з полків сформувати дві дивізії, які об’єднали в Групу Січових стрільців під командою полковника Євгена Коновальця. За неповний місяць інтенсивної підготовки та навчань, а також свіжого поповнення Січові стрільці повністю відновили боєздатність і станом на 4 березня 1919 року нараховували 7500 багнетів лише в піхотних частинах.

Текст присяги українських військ, березень 1919 року

Й хоча у війську було сутужно – не вистачало одягу та взуття, харчування було нижче встановлених норм, періодично спалахували епідемії тифу та холери, тим не менш перший призов пройшов цілком вдало. Більше того, зафіксовано чимало прикладів, коли юнаки-подоляни майже цілими селами йшли до Армії УНР та з честю виконували присягу. Наприклад, за один день вояками стали 57 парубків із села Женишківці Летичівського повіту. Їм навіть було дозволено сформувати свій окремий підрозділ (півсотню) та обрати старшину (півсотенного). А вже за два тижня козаки рушили на фронт проти більшовицького війська…
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую