Як у Хмельницькому проводять екскурсії для переселенців

Тричі на тиждень у Хмельницькому проводять екскурсії містом для переселенців. Старт відбувається біля будівлі обласного лялькового театру о 12-й годині у вівторок, середу та п’ятницю.

Екскурсії проводить старший науковий співробітник Хмельницького обласного краєзнавчого музею Катерина Данилова.

“Ми проводимо пішохідні екскурсії містом навіть для двох людей. Показуємо центральну нашу вулицю Проскурівську, яка мала свого часу багато назв. Її першою назвою була Олександрівська. Історія кожного старовинного будинку на цій вулиці - це історія долі окремої родини”, - розповідає пані Данилова.

Старт екскурсій відбувається біля будівлі обласного лялькового театру

Під час екскурсії розповідають, що перші згадки про Плоскирів належать до "литовського" періоду історії Поділля (кінець XIV - перша половина XV століття). Документ, у якому вперше згадується Плоскирів, виявив і опублікував у 1894 році видатний український історик та політик Михайло Грушевський. Це подимний реєстр Подільського воєводства 1493 року, укладений за часів польського короля Яна Ольбрахта, згідно з яким у Плоскирові тоді числилося 7 димів.

У 1870 році на Поділлі завершили будівництво залізничної колії, яка сполучила Жмеринку та Волочиськ через Проскурів. Залізниця обігнула місто з південного боку, а головну станцію розмістили за Проскуровом у східному напрямку. Вокзал сполучили з містом, продовживши вулицю Олександрівську, яка тепер називається Проскурівською.

До початку XX століття залізничний вокзал був одним із головних місць для проведення вільного часу для проскурівських міщан та інтелігенції. За словами Данилової, їх приваблювали потяги, які курсували до Відня та із нього. Саме завдяки потягам можна було отримати пошту, свіжу пресу та новини з Європи й столиці, а також подивитися, в яких вбраннях їздять дворяни.

29 березня на екскурсію зібралися близько 15 людей. Це були як переселенці, так і місцеві мешканці. Зустріч відбулася біля будівлі лялькового театру. Це житловий будинок 1880-х років, який належав почесному громадянину міста Проскурова, промисловцю Соломону Маранцу.

Будівля колись належала промисловцю Маранцу

За час екскурсії група, якій проводила екскурсію пані Данилова, встигла пройтися до кінця Проскурівської.

Екскурсовод розказала, що місто зростало на торгівлі. Зокрема, завдяки власникам цукрових та цегляних заводів. На початку ХХ-го сторіччя у місті з’явилися банки, будівлі яких мали виглядати так, щоб викликати довіру в населення. В одній з таких будівлі нині розмістився Хмельницький обласний художній музей.

Колишня будівля банку, нині музей

Свого театру у Проскурові не було. Однак, будівля для виступів була. Вона розташована майже навпроти кінотеатру імені Шевченка, де виступали артисти, що приїжджали до міста.

Колишній комерційний театр

Саме коли Катерина Данилова розповідала про історію театру, залунала сирена і група відправилася до укриття.

Екскурсія не припинялася навіть в укритті

В укритті пані Данилова розповідала історію краю, показувала старі фотокартки. Зокрема, вона відзначила, що Хмельниччина - це поєднання Поділля та Волині. У регіоні є 14 замків та атмосферна природа. Також варто відзначити, що центром краю довгий час був Кам’янець-Подільський і лише перед Другою Світовою війною центр перенесли до Проскурова. А у 1954 році місто отримало назву Хмельницький. Зараз у місті є 5 пам’ятників гетьману.

Незважаючи на те, що у Хмельницькому збереглися не дуже багато старовинних будинків, і нині можна побачити будівлі колишніх іудейських шкіл, в яких зараз розташовані міські суди та архів.

Будівлі старих іудейських училищ залишилися в місті

На вулиці Проскурівській є також будівля колишнього комерційного кінотеатру, де атмосферу створював спеціальний оркестр, складений з музикантів, які мали проблеми зі слухом.

Перший в місті кінотеатр

“Цікаво, що там при вході стояли спеціальні інспектори, які не впускали дітей”, - каже пані Данилова.

Збереглася й будівля однієї з перших аптек міста, де у підвалах готували ліки.

Будівля колишньої аптеки

Екскурсії, які знайомлять переселенців з містом, наразі проводяться на постійній основі. Також є можливість поїхати на екскурсію за місто. Подібні тури допомагають організувати співробітники краєзнавчого музею.