ye-logo.v1.2

Перейменування вулиць Хмельницького на честь Українських Героїв: яка їх історія

Історія 11559
Найперше повну дерусифікацію вулиць провели у центральній частині Хмельницького
Найперше повну дерусифікацію вулиць провели у центральній частині Хмельницького. Фото: ілюстративне з архіву редакції

Про перетворення назв деяких вулиць від їх виникнення до сьогодення.

Масштабна війна з російськими окупантами зробила перейменування вулиць як ніколи актуальним. В різних куточках України змінюють назви, пов’язані з колоніальним минулим. Наприклад, у Хмельницькому 28 квітня перейменували ще майже пів сотні топонімів. Замість імен діячів російської імперії та радянського союзу їх назвали на честь українських Героїв, письменників і науковців. Сайт «Є» вирішив дещо глибше дослідити історію цих вулиць і провулків. Це дає змогу побачити, що перейменування — це дійсно питання не історії, а світоглядних позицій.

Оскільки список нещодавно перейменованих вулиць є досить довгим, вирішили вдатися до серії матеріалі, розподіливши топоніми за частинами міста. Спершу — Центральний і Південно-Західний мікрорайони. Під час написання матеріалу щодо минулого вулиць послуговувалися книгою історика та краєзнавця Сергія Єсюніна «Вулиці Хмельницького».

З Гагаріна на Героїв Маріуполя (вулиця та провулок)

Розпочнемо з вулиці, на якій розташована Хмельницька міська рада — вулиці Героїв Маріуполя. У XIX столітті вона була складовою частиною Бульвару, прокладеного за планом забудови міста. З 1888 року вона почала називатися Старобульварною, а у 1926-му була розділена на три частини. Перша стала провулком Медведівським (нині вулиця Європейська), друга — вулицею Дзержинського (нині Свободи) й лише третя зберегла колишню назву.

Однак 12 квітня 1961 року вулицю Старобульварну перейменували на честь першого у світі космонавта Юрія Гагаріна. У цій же частині міста є однойменний провулок, який виник у 1959 році. Тепер же обох перейменували у Героїв Маріуполя (скорочені назви: вул. і пров. Героїв Маріуполя). Тобто — на честь воїнів Збройних Сил України, прикордонників, полку «Азов», які досі боронять це місто від російських окупантів.

З Некрасова на Героїв-прикордонників (вулиця та провулок)

Ця вулиця та однойменний провулок розташовані у центральній частині міста, в районі залізничного вокзалу. Мають переважно приватну забудову. Були прокладені за планом забудови міста від 1888 року.

У 1930-х вулиця отримала ім’я одного з місцевих діячів громадянської війни Ляндебурського. На честь російського письменника Миколи Некрасова її перейменували у 1946 році. Натомість провулок спершу називався Вокзальним і лише 1964-му став Некрасова. Тепер же обох перейменували у Героїв-прикордонників (скорочені назви: вул. і пров. Героїв-прикордонників).

З Пушкіна на Героя України Олексія Скоблі (вулиця та провулок)

Нинішня вулиця Скоблі пролягає вздовж залізниці між Кам’янецькою та Франка. Її проклали на початку минулого століття. У 1911 році її назвали прізвищем тодішнього подільського губернатора Олександра Ейлера. На російського письменника Олександра Пушкіна її перейменували у 1935 році.

Однойменний провулок теж виник на початку XX століття. Спершу називався Ейлеровським, з 1935-го — Шкільним, з 1964-го — Пушкіна. Нині ж їх перейменували на честь Героя України Олексія Скоблі (скорочені назви: вул. і пров. Скоблі).

Олексій Скобля — білоруський доброволець, який загинув за вільну Україну. Фото: видання «АрміяInform»

Олексій Скобля — білоруський доброволець, який загинув за вільну Україну. Фото: видання «АрміяInform»

Олексій Скобля був білоруським добровольцем, який загинув за Україну. Він народився 14 березня 1990 року в Мінську. У 2015-му приєднався до тактичної групи білорусів, яка входила до Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Згодом став у лави Сил спеціального призначення ЗСУ. Загинув 13 березня цього року в Київській області під час бою з російськими загарбниками. А 12 квітня Володимир Зеленський надав йому звання Героя України з відзначенням ордену «Золота Зірка».

З Толстого на Князя Святослава Хороброго (вулиця)

Вулиця Князя Святослава Хороброго розташована у Південно-Західному мікрорайоні. Вона виникла на початку XX століття поблизу колишнього Фельштинського переїзду. Тож спершу, розташовані на ній будинки, мали поштову адресу «За Фельштинським переїздом». У 1946 році її назвали на честь російського письменника Льва Толстого. Ця вулиця стала однією з головних транспортних магістралей міста після завершення у 1986-му транспортної розв’язки на її перехресті з Кам’янецькою (тоді Фрундзе) та продовження її до переїзду, який веде на Дубове.

Нині ж вулицю Толстого перейменували на Князя Святослава Хороброго (скорочена назва: вул. Князя С.Хороброго). Названа на честь великого князя київського Святослава Ігоровича (близько 938-972 роки життя). За час свого правління він проводив активну зовнішню політику й значно розширив територію Київської Русі, підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в’ятичів, розгромив Хозарський каганат.

З Чехова на Юрія Руфа (вулиця та провулок)

Розташовані у Південно-Західному мікрорайоні. Вулиця також виникла на початку минулого століття й мала поштову адресу «За Фельштинським переїздом». У 1946 році її назвали на честь російського письменника Антона Чехова. У цьому ж мікрорайоні є однойменний провулок, який виник наприкінці 1950-х років. Нині ж їх перейменували на вулицю й провулок Юрія Руфа (скорочені назви: вул. і пров. Руфа).

Юрій Руф (Юрій Романович Дадак) — український поет, учений, громадський діяч і засновник літературного проєкту «Дух Нації». Народився 26 вересня 1980 року в Бережанах Тернопільської області. Присвятив своє життя не лише мистецтву, а й боротьбі за незалежність України. З перших днів російського вторгнення в Україну Юрій Руф був добровольцем на фронті. У складі львівської 24-ї бригади воював у Луганській області. Там 1 квітня цього року Герой загинув від ворожого мінометного обстрілу.

Юрій Руф загинув у Луганській області від ворожого мінометного обстрілу. Фото: з фейсбуку Юрія Руфа

Юрій Руф загинув у Луганській області від ворожого мінометного обстрілу. Фото: з фейсбуку Юрія Руфа

З Ткачука на Миколи Садовського (вулиця та провулок)

Виникли у 1996 році в масиві індивідуальної житлової забудови поблизу перехрестя вулиці Західної Окружної та Львівського шосе. Спершу були названі на честь радянського державного діяча й новатора сільськогосподарського виробництва Григорія Ткачука. Тепер же їх перейменували на Миколи Садовського (скорочені назви: вул. і пров. Садовського).

Микола Садовський (1856-1933 роки життя, справжнє прізвище Тобілевич) — український актор, режисер і громадський діяч. Вважається корифеєм українського побутового театру. Був братом Івана Карпенка-Карого, Панаса Саксаганського й Марії Садовської-Барілотті.

З Хотовицького на Івана Пулюя (вулиця)

Пролягає між вулицею Тернопільською та Львівським шосе. Виникла у 1970 році й спершу отримала ім’я радянського державного й партійного діяча Володимира Затонського. Але в 1991 році її перейменували на честь одного з основоположників педіатрії в Російській імперії Степана Хотовицького. Нині ж — на честь Івана Пулюя (скорочені назви: вул. і пров. Пулюя).

Іван Пулюй (1845-1918 роки життя) — український фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою та громадський діяч. Встановив фундаментальні властивості й природу катодних променів, задовго до Вільгельма Рентгена став одним з першовідкривачів Х-променів.

З Рєпіна на Юрія Косача (провулок)

Цей провулок розташований за Кам’янецьким переїздом, між вулицями Кам’янецькою та Сковороди. Виник на початку минулого століття. Спершу називався Провулок №1. Проте у 1946 році його перейменували на честь російського художника Іллі Рєпіна. Нині ж — на честь Юрія Косача (скорочена назва: пров. Косача).

Юрій Косач (1908-1990 роки життя) — український поет, прозаїк, драматург і редактор. Був небожем Лесі Українки та онуком Олени Пчілки.

Чому важливе нинішнє перейменування вулиць

Як пояснив міський голова Олександр Симчишин, у Хмельницькому активно перейменовують вулиці з 2016 року. Через це й до нині є багато критики від тих, кому це «не на часі». Однак війна з російськими загарбниками є світоглядною. А топоніми — це не питання історії, а світогляду.

Наприклад, ми в історії надалі вивчатимемо Сталіна, Гітлера, Леніна, бо це наші вороги. Однак на їх честі не мають бути названі наші вулиці. Вони мають бути вшановані іменами Українських Героїв. Топоніми — це маркери нації, яка тут проживає.

«Вороги, переважно російські рашисти, в різні періоди називали українську націю лише іменами трьох історичних постатей: мазепинці, петлюрівці та бандерівці. Тому в Хмельницькому є вулиці Бандери, Петлюри й Мазепи. А також є вулиця Героїв-прикордонників, вулиця поета Юрія Руфа, вулиці Героїв України Олексія Скоблі, Дмитра Васильєва, Олександра Петраківського, Олександра Оксанченка. Це про український зміст і майбутнє», — наголосив Олександр Симчишин.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую